Мер Тернополя назвав умови запровадження локдауну в місті
Микола Кондратенко
7 січня 2021 р.
Тернопіль перейде на локдаун у разі зростання кількості хворих на COVID-19, заявив мер міста Сергій Надал. А 8 січня карантинний режим у місті не зміниться.
Реклама
Мер Тернополя Сергій Надал у четвер, 7 січня, заявив, що рішення не запроваджувати локдаун із 8 січня ухвалено на підставі показників захворюваності на COVID-19, і в разі зростання кількості хворих місто "перейде в режим жорсткого карантину".
"Усі рішення, у тому числі і рішення щодо зміни карантинних обмежень, у Тернополі ухвалює комісія з надзвичайних ситуацій виключно в інтересах жителів нашої громади і виходячи з фактичних даних медичних показників, а саме - показників захворюваності на COVID-19. У Тернополі спостерігалась тенденція до зменшення кількості інфікованих та пацієнтів, що перебувають на лікуванні в медичних закладах із діагнозом "коронавірусна інфекція". Практично були відсутні хворі серед дітей і працівників навчальних закладів", - написав Надал на своїй сторінці у Facebook.
Він також зазначив, що усвідомлює загрози і не виключає зростання кількості хворих. "Після свят динаміка захворюваності може знову стати загрозливою. Тому ми постійно консультуємося з нашим медиками, вірусологами, з відділом охорони здоров'я. І готові вжити всіх необхідних заходів у разі, якщо буде загроза здоров'ю та життю тернополян", - мер. "Якщо протягом наступних днів відбудеться зростання кількості хворих - ми призупинимо рішення комісії, і Тернопіль перейде в режим жорсткого карантину", додав Надал.
Як повідомлялося, напередодні пресслужба Тернопільської міської ради розповсюдила повідомлення, що Тернопіль не буде посилювати карантин з 8 січня, всупереч рішенню уряду.
Проти запровадження локдауну з 8 січня виступив також і мер Черкас Анатолій Бондаренко. Він заявив, що міська влада ухвалить рішення про те, чи запроваджувати локдаун, у понеділок, 11 січня.
У Карпатах очікують навалу туристів… і коронавірусу? (23.12.2020)
08:12
Як Європа бореться з другою хвилею коронавірусу
Друга хвиля коронавірусу, що охопила Європу восени, виявилася масштабнішою за першу. Як європейські країни намагаються впоратися з різким сплеском кількості заражень COVID-19 - у фотогалереї DW.
Фото: Christian Ohde/Imago Images
Європу накрила друга хвиля коронавірусу
З настанням осені кількість нових випадків заражень коронавірусною інфекцією стрімко зросла: до початку листопада в багатьох країнах Європи щодня фіксували десятки тисяч випадків. На тлі сплеску захворювань на COVID-19 дедалі більше країн знову почали запроваджувати різні обмеження, намагаючись таким чином загальмувати поширення коронавірусу й запобігти колапсу системи охорони здоров'я.
Фото: Getty Images/AFP/P. Pardo
Німеччина: м'який локдаун
На початку листопада в Німеччині зафіксували новий рекорд кількості заражень - добове зростання інфікованих SARS-CoV-2 сягнуло вище позначки в 20 тисяч. З 2 листопада в країні запровадили м'який локдаун. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель закликала жителів країни з розумінням поставитись до необхідності запроваджених таких заходів. До середини листопада добові показники почали зменшуватись.
Німеччина: клуби й спортзали зачинені, ресторани працюють тільки на виніс
М'який або частковий локдаун у Німеччини переважно торкнувся сфери дозвілля й розваг: клуби та дискотеки так і не відкривалися ще з весни, тепер до них, як і навесні, додалися спортзали й театри; ресторанам, кафе й барам дозволено торгувати тільки на виніс. Школи й дитячі садки надалі працюють. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця листопада.
Фото: Oliver Berg/dpa/picture alliance
Маски: незмінний атрибут осіннього гардеробу
Крім соціального дистанціювання, в Німеччині й надалі роблять ставку також на обов'язкове носіння захисних масок. У багатьох німецьких містах їх тепер треба носити не тільки в громадському транспорті, але й на вулицях з великим скупченням людей. За порушення цього правила передбачені штрафи від 50 до 250 євро - залежно від федеральної землі.
Фото: Peter Kneffel/dpa/picture alliance
Україна: кіностудії й ресторанний бізнес бояться, що не переживуть "карантин вихідного дня"
Рівень добових заражень коронавірусом в Україні до середини листопада сягнув максимуму від початку пандемії, перевищивши 12 тисяч. У країні запроваджено "карантин вихідного дня": по суботах і неділях працюють тільки продовольчі крамниці, аптеки, транспорт і заправки. Ресторани й кафе можуть торгувати тільки на виніс. Ресторатори, представники кіноіндустрії та сфери торгівлі бояться за свій бізнес.
Фото: Viktoria Pryhid/DW
Росія: рекорди кількості заражень і летальних випадків
Добові показники приросту заражень коронавірусом у Росії до листопада перевищили 22 тисячі. 17 листопада в країну зафіксували рекорд летальності - від наслідків COVID-19 за добу померло 442 особи. Особливо складна ситуація в регіонах: ЗМІ пишуть про те, що в деяких лікарнях ліжка й розкладайки встановлюють у коридорах, для хворих бракує кисню, а на швидку допомоги слід чекати не один день.
Фото: Dmitry Feoktistov/Tass/dpa/picture-alliance
Австрія: жорсткий локдаун до 6 грудня
У боротьбі з коронавірусом уряд Австрії запровадив жорсткий локдаун. З 17 листопада до 6 грудня виходити з дому дозволяється тільки за нагальних потреб - наприклад, для відвідування продуктової крамниці й аптеки, поїздки на роботу, на прийом до лікаря. Дозволені також прогулянки й пробіжки. Всі магазини, за винятком супермаркетів, зачинені, аптеки, банки й автозаправки продовжують працювати.
Фото: Georges Schneider/Xinhua/imago images
Франція: хворих на COVID-19 відправляють на лікування в Німеччину
Франція перебуває на четвертому місці в світі за рівнем поширення коронавірусу. Від початку пандемії тут виявлено 1,9 мільйона заражень. Система охорони здоров'я перевантажена, деяких пацієнтів перевозять на лікування до ФРН. З кінця жовтня діє локдаун. Жителі мають щодня лише одну годину, щоб сходити в магазин, до лікаря й прогулятися в радіусі не більше одного кілометра від дому.
Фото: Jean-Christophe Verhaegen/AFP/Getty Images
Швеція: коронавірус став третьою за поширеністю причиною смерті
У першому півріччі 2020 року наслідки зараження коронавірусом стали третьою за поширеністю причиною смерті в Швеції. Близько 10 відсотків від загальної кількості померлих у країні пішли з життя через ускладнення від COVID-19, зазначається у доповіді міністерства охорони здоров'я.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Farnsworth
Італія: обійми з батьками через пластикову штору
Італія входить до десятки країн, що найбільше постраждали від коронавірусу. Кількість заражень від початку пандемії перевищила мільйон. З листопада діє комендантська година. Територія Італії розділена на три зони ризику, в регіонах "червоної зони" - частковий локдаун. Багато притулків для старих зачинені для відвідування. В одному з них повісили пластикову штору, щоб люди могли обійнятися.
Фото: Centro residenziale per anziani/Domenico Sartor/REUTERS
Данія: жертвами коронавірсу стали норки
Уряд Данії розпорядився знищити всіх норок на фермах країни. Причина - у норок виявили коронавірус SARS-CoV-2, що зазнав мутацій. Він є заразним також для людей і знижує здатність до утворення антитіл. Данія є найбільшим у світі виробником хутра норки. У країні працюють 1139 норкових ферм, на яких загалом тримають близько 15-17 мільйонів норок.
Фото: Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix/REUTERS
Світло в кінці тунелю: вакцини від коронавурусу можуть з'явитись на початку 2021
Німецька компанія BioNTech та американська корпорація Pfizer 9 листопада оголосили про те, що розроблена ними вакцина продемонструвала ефективність у 90 відсотків. Через тиждень про 95-відсоткову ефективність своєї вакцини заявила американська Moderna. Ці компанії мають намір подати в США заявку про пришвидшену реєстрацію препарату. Є сподівання, що вже на початку 2021 року вакцина буде доступна.