Кілька поодиноких, але резонансних інцидентів знову вивели тему терористичних загроз у пріоритети порядку денного Німеччини. Так минулими вихідними німецький турист загинув від ножового нападу в Парижі. Нападник виявився особою з попередніми правопорушеннями, психічними розладами та, за словами слідчих, симпатією до так званої "Ісламської держави" ("ІД").

Ця новина освіжила в пам'яті багатьох спогади про 2016 рік, коли чоловік - також, ймовірно, причетний до "ІД" - врізався за кермом вантажівки у берлінський різдвяний ярмарок. Унаслідок того нападу загинуло 13 осіб, а нападника згодом застрелила поліція в Італії.

Німеччина зараз постала перед "складною та небезпечною ситуацією через паралельні кризи" як зсередини, так і ззовні, заявив нещодавно голова Федерального відомства з охорони конституції (BfV) Томас Гальденванґ (Thomas Haldenwang).

Загрози з боку недержавних гравців, які найбільше турбують владу, як то від готових до насильства ісламістів та ультраправих екстремістів, не є новими, але Гальденванґ вважає ХАМАС, визнаний США та ЄС терористичною організацією, і його масштабний напад на Ізраїль каталізатором посилення цих чутливих загроз.

Військова відповідь Ізраїлю, яка, за даними контрольованого тим же ХАМАСом міністерства охорони здоров'я Гази, призвела до загибелі понад 15 тисяч мешканців сектора, викликала широкі протести та політичні розбіжності в суспільствах європейських країн.

Читайте також: У ФРН заборонили діяльність ХАМАСу та мережі "Самідун"

Класифікація загрози

Тероризм є різновидом політично мотивованого злочину, і точна оцінка такої загрози не є простою. Станом на початок грудня, Федеральне управління кримінальної поліції Німеччини (BKA) нарахувало 4200 злочинів, пов'язаних з подіями на Близькому Сході з 7 жовтня, коли ХАМАСом під час нападу було вбито близько 1200 осіб в Ізраїлі. Згідно з інформацією BKA, наданою на запит DW, ця цифра - 4200 злочинів - базується на щоденних звітах, які, однак, в реальному часі дають лише приблизну оцінку ситуації в Німеччині.

Більш ретельний і, відповідно, запізнілий аналіз подає цифру у приблизно 2000 політично мотивованих злочинів у цей період. Через методологічні відмінності у цій статистиці речник Федерального управління кримінальної поліції Німеччини зазначив, що ці дві цифри "не порівнюються". "Дані щодо політично мотивованих злочинів за 2023 рік є умовними та постійно змінюються", - додав він.

Федеральне управління кримінальної поліції приписує антисемітський мотив менш як половині зі згаданих 2000 випадків, що може варіюватися від вербальних погроз до пошкодження майна. Проте те, що саме визначати "антисемітизмом", є неоднозначним, і у Федеральному відомстві з охорони конституції з цього приводу пояснили DW, що важко відрізнити мирних протестувальників, які мають фундаментальне право на протест, від насильницьких екстремістів, що можуть становити реальну загрозу громадській безпеці та правопорядку.

Водночас заяви Федерального відомства з охорони конституції є більш чіткими: так у своїй заяві Гальденванґ зазначив, що німецькі органи правопорядку мають реагувати на "всі форми антиізраїльського та антисемітського підбурювання".

Таке широке трактування може бути чинником високих показників політично мотивованих злочинів, які влада зафіксувала за останні кілька тижнів. Водночас це може і розосереджувати фокус, націлений на релігійних екстремістів та антисемітів, "імпортованих" в Європу з арабського світу. У Парижі, наприклад, слідчі перевіряють, чи пов'язані ймовірні антисемітські графіті з російською розвідкою або ж організованими бандитськими угрупованнями з Молдови.

Читайте також: У ФРН затримали підлітків за підозрою в підготовці теракту

Лихоманка правопорядку

Станом на середину 2022 року, Федеральне управління кримінальної поліції Німеччини повідомляло про трохи більше 1000 осіб у ФРН, пов'язаних з ісламістським тероризмом. Також велося спостереження за кількома сотнями в ультраправих колах та кількома десятками серед крайньолівих. Це ті особи, яких влада підозрює у готовності вчиняти або підтримувати політично мотивовані злочини.

Однак нинішні побоювання щодо безпеки виходять далеко за межі цих категорій загроз, тому поліцейські профспілки та політичні партії закликають до посилення заходів безпеки, більшої демонстрації сили та суворіших законів, які в першу чергу стосуються мігрантів та меншин. Експерти застерігають, однак, що ці кроки не обов'язково ґрунтуються на достовірних даних.

"Заходи, яких зараз вимагають, - чистий символізм і популістська політика, спрямована на просування жорсткіших законів і проведення расистської політики", - сказав у коментарі DW дослідник безпеки Берлінської школи економіки та права Александер Бош (Alexander Bosch). "Об'єктивної потреби в цьому просто немає. Німецька держава навряд чи є слабкою", - зазначив він, додавши, що ФРН є цілком безпечною країною.

Розрізнення між суб'єктивним сприйняттям безпеки та реальною загрозою є серйозною проблемою для правоохоронних органів, особливо в моменти політичного загострення. А ще треба знати різницю між "словами та вчинками", - сказав у розмові з DW аналітик з питань внутрішньої безпеки ресурсу Polizei.Wissen Йонас Ґрутцпалк (Jonas Grutzpalk).

За його словами, внутрішня розвідка, зараз, ймовірно, фіксує підйом активності серед категорій, за якими ведеться спостереження. "Та ми ніколи не можемо точно знати, коли це проявиться вербально, а коли виплеснеться у насильницькі дії", - сказав він.

Усвідомлення такої різниці може впливати на те, чи служби безпеки взагалі вживатимуть заходів, і коли саме. Однак іноді вже може бути запізно. Це обмежує те, що можуть зробити правоохоронні органи, навіть незалежно від повноважень і ресурсів, наданих їм законодавцями.

"Стримувати терористів - це одне, але запобігти тому, щоби ті стали терористами - інше", - коментує Ґрутцпалк.