Теми сьогоднішнього огляду преси – відносини між Європейським союзом і Росією, а також ситуація на Близькому сході. Низка німецьких газет звертає увагу на нерозв’язане завдання, що дістанеться Німеччині в спадок після того, як першого січня вона почне головувати в ЄС. Мається на увазі блокування Польщею нової угоди про партнерство з Росією. У зв’язку з цим газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Такі угоди важливі не стільки своїм змістом, скільки характером, який є барометром стану відносин з тією чи іншою країною. Тому ми повинні подякувати Польщі, що вона під час саміту ЄС-Росія, що у листопаді відбувся в Хельсінкі, заблокувала нові переговори. До речі, по-суті вона абсолютно права. Тепер принаймні видно, що у відносинах з Росією існують проблеми. Викликані вони зовнішньополітичними причинами. Те, як Москва обходиться зі своїми сусідами в сфері постачання енергоносіїв - і передусім з Україною, - свідчить про те, як російські політики уявляють собі ренесанс їхньої великодержавницької ролі. Цього разу вони спираються не на зброю, а на значення своєї країни, як постачальника енергоносіїв та сировини - особливо для Європи, -

зауважує Frankfurter Allgemeine Zeitung і веде далі:

Всередині країни „керована демократія” Путіна набирає щоразу авторитарнішого характеру. Це відбувається завдяки діям та законам, які все більше віддаляються від західних стандартів правової держави. Вбивства критично налаштованої до уряду журналістки Політковської та колишнього агента спецслужб і критика Путіна Литвиненка мабуть так ніколи й не будуть розкриті й справляють тут враження своєрідної крапки над „і”. (...) Оскільки Москва тримає в руках багато зовнішньополітичних козирів, а Америка якраз переживає напад слабкості, Росія є гравцем, якого ніхто особливо не хоче дратувати. Але не можна дозволяти, щоб Путін ще й визначав правила гри, - радить газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Тему продовжує британська The Daily Telegraph:

Використання енергетичних ресурсів у якості політичної зброї поставило під сумнів надійність Кремля, як постачальника Заходу. Шокуючи вбивства журналістки Ганни Політковської та колишнього агента КДБ Олександра Литвиненка знову нагадали про похмурий світ радянських інтриг. У Росії Путіна присутній елемент гангстерства, що примусило Захід знову повернутися до пильності. Більшовизм більше не повернеться. Але використання методів, які про нього нагадують, не повинні бути фірмовим знаком тієї сили, яка покликана відігравати велику роль у 21-му столітті, - застерігає британська газета The Daily Telegraph.

Французькі видання пишуть про ситуацію на Близькому сході. Газета Republique du Centre коментує несподівану зустріч глави ізраїльського уряду Ехуда Ольмерта й палестинського лідера Махмуда Аббаса:

Не можна виставляти на посміховисько цей „мир слабких” - тим більше, що примиритися спробували два політики, які опинилися притиснутими до стіни. Ні для кого не секрет, що як Ехуд Ольмерт в Ізраїлі, так і Махмуд Аббас на палестинських територіях мають проблеми зі своїм суспільним іміджем. Це ще одна причина, чому їм тепер треба допомогти. Для того, щоб мирний процес набрав динамічного розвитку, не можна допустити, щоб поступки перетворилися на просту тактичну гру. Вони повинні стати реальністю. Майбутнє розморожування фінансових засобів має відбутися швидко, без зволікань. У цьому регіоні кожна краплина на вагу золота. Тільки так можна допомогти врятувати мир, який підключено до крапельниці, - пише газета Republique du Centre.

Цю тему порушує й газета Charente Libre:

Різдвяний дух пронісся також над Ізраїлем та Палестинською автономією. Звичайно, прихильники „Хамасу”, з одного боку, і прихильники Махмуда Аббаса, з іншого, ще певний час стоятимуть одне супроти іншого з ножами в руках, а на ізраїльську територію час від часу продовжуватимуть падати ракети. Але після першої офіційної зустрічі між Махмудом Аббасом та Ехудом Ольмертом вже можна помітити позитивні ознаки. І це не тільки готовність Ізраїлю з гуманітарних причин розморозити близько ста мільйонів доларів, які мають отримати Західний берег річки Йордан і сектора Газа. Це також заява міністерства оборони про втілення заходів, які дозволять палестинцям повернутися в Ізраїль для роботи. У той момент, коли внутрішньопалестинське протистояння між „Хамасом” і „ФАТХом” сягнуло досі небаченого рівня, Єрусалим робить ставку на простягнуту до примирення руку, - коментує французька газета Charente Libre.