У столиці Казахстану Астані в суботу, 26 листопада, пройшла церемонія інавгурації Касима-Жомарта Токаєва, переобраного президентом на позачергових виборах. 

Токаєв пообіцяв, що Казахстан продовжить проведення "збалансованої зовнішньої політики", приділяючи особливу увагу співпраці з Росією, Китаєм і "братніми країнами" Центральної Азії. Водночас він зазначив, що докладатиме всіх зусиль для розвитку співпраці зі США, Європейським Союзом, державами Азії, Близького Сходу та всіма зацікавленими країнами. "Ми будемо незмінно дотримуватися принципу "різні думки, але єдина нація". Провокації, що сіють розбрат у суспільстві та підривають єдність нації, і, зрештою, спрямовані проти нашої держави, будуть жорстко приборкані", - сказав він.

Читайте також: Як Казахстан намагається балансувати між ЄС та Росією

Токаєва переобрали на сім років

Позачергові вибори президента Казахстану пройшли 20 листопада через те, що до конституції країни внесли поправки, які обмежили президентство одним строком замість двох, але збільшили його з п'яти до семи років, а також повернули столиці Нур-Султан, названій на честь першого президента Нурсултана Назарбаєва, назву Астана.

На церемонії інавгурації Токаєва, серед інших, був присутній і Назарбаєв. Напередодні виборів він висловлював підтримку кандидатурі Токаєва.

Після інавгурації Токаєв підписав указ про призначення парламентських виборів у Казахстані на 14 січня 2023 року.

Читайте також: Президент Токаєв: реформатор чи лише спадкоємець Назарбаєва?

Токаєв при владі в Казахстані

Токаєв прийшов до влади у 2019 році, отримавши 70 відсотків голосів на виборах, результат яких був цілком прогнозованим після того, як він отримав підтримку Назарбаєва. Хоч перші роки свого правління Токаєв поводився як протеже Назарбаєва, але після жорстокого придушення хвилі масових протестів у країні на початку цього року він змінив свою офіційну лінію, дедалі більше відмежовуючись на публіці від Назарбаєва та його родини.

З початку війни Росії проти України Казахстан проводить досить стриману й обережну політику. Так, країна не підтримала акт агресії РФ, хоч і утрималась під час обох голосувань щодо резолюцій генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй, які засуджували Росію за вторгнення в Україну та спробу анексії українських територій. Водночас в Астані постійно наголошували на важливості принципу недоторканості кордонів та територіальної цілісності держав.

Читайте також: Зеленський звільнив посла в Казахстані після заяви про росіян