Коли олімпійські атлети під час Ігор у Токіо одягнуть собі на шию медалі переможців, вони радітимуть, що потрапили до трійки найкращих у своїх змаганнях. Але ті, хто стоїть за проєктом Tokyo Medal Project, радітимуть передусім тому, що ці медалі взагалі є.

Читайте також: Все, що треба знати про Олімпіаду в Токіо

Цей проєкт мав виготовити золоті, срібні та бронзові медалі для цьогорічних олімпійців із вторинної сировини. Для японців це стало чимось більшим, ніж просто проєкт. Кожен громадянин Японії, що долучився до проєкту, зміг стати частиною команди підготовки цьогорічних Олімпійських ігор. "Кампанія закликала громадськість пожертвувати проєкту старі електронні прилади, - каже у розмові з DW речник Олімпіади-2020 в Токіо Хітомі Камізава. - Ми вдячні за підтримку кожному".

Постачання вторинної сировини

Проєкт тривав два роки - саме стільки часу знадобилося, аби зібрати достатньо матеріалу для виготовлення загалом 5000 бронзових, срібних та золотих медалей для Олімпійських ігор-2020. Участь у проєкти взяли близько 90 відсотків міст, містечок та сіл - там було встановлено місця збору старих приладів. Пожертви зробили сотні тисяч японців.

Читайте також: Олімпіада в Токіо: скільки грошей отримують спортсмени за олімпійське золото

У рамках кампанії було зібрано 32 кілограми золота, 3493 кілограми срібла та 2200 кілограмів бронзи. Усе вдалося витягти з компактних електронних приладів на кшталт мобільних телефонів чи ноутбуків, каже Камізава. І хоч подібні проєкти з переробки вторинної сировини, на перший погляд, видаються дуже простими, організаторами довелося залучити до його реалізації японський уряд, тисячі громад, компанії, школи та інші громадські ініціативи.

Однією з перших до проєкту долучилася компанія Renet Japan Group. Її бізнес-філософія ґрунтується на принципах сталого розвитку. "Ми заснували рух сміттєвого менеджменту для Tokyo Medal Project у кооперації з багатьма інституціями - від японського уряду до місцевих громад", - каже в розмові з DW директор Renet Japan Group Тошио Камакура.

Читайте також: Олімпіада у Токіо: старт змагань на тлі COVID-побоювань

Коли проєкт стартував у квітні 2017 року, участь у ньому брали лише близько 600 громад. На завершальній стадії - у березні 2019 року - ця цифра зросла до понад 1600. Проєкт супроводжувала масивна піар-кампанія із застосуванням інструментів, які давали людям можливість якомога простіше взяти участь у проєкті, каже Камакура.

Збір електронних приладів у населення був лише першим кроком, за ним ішов процес їхньої розборки, вилучення з них дорогоцінних металів та їх очищення. Після цього медалі виготовили за дизайном Джунічи Кавніши. Він переміг з-поміж 400 дизайнерських концепцій, представлених на конкурсі організаторів Токіо-2020.

Ширша картина

Хоч японці і стануть першими, в кого усі медалі буде виготовлено із вторинної сировини, сама концепція не нова. Під час Олімпіади в Ріо-де-Жанейро 2016 року 30 відсотків срібла для виготовлення золотих та срібних медалей було отримано унаслідок переробки старих об'єктів на кшталт деталей для авто чи дзеркальних поверхонь. Існує надія, що Токіо-2020 стане своєрідним трендсетером і господар наступних Олімпійських ігор Париж продовжить цю традицію.

Камакура переконаний, що традицію має бути продовжено задля прогресу на шляху до суспільства, яке ґрунтується на принципах сталого розвитку. Проєкти на кшталт Tokyo Medal Project унаочнюють попит на прилади з коротким терміном експлуатації та обмеженими можливостями ремонту, що невпинно зростає. Звіт ООН за 2019 рік свідчить, що минулого року було відправлено на сміття чи спалено дорогоцінних металів на кшталт золота, срібла та міді загальною на суму понад 62,5 мільярда доларів. Натомість лише менш ніж п'яту частину електронного сміття, за цими даними, зібрали й переробили.

Читайте також: Зламаний електропристрій - випадковий дефект чи хитрий задум виробника?