Скандал, пов'язаний із фондом, створеним на гроші з РФ на допомогу "Північному потоку-2", став темою гострих дебатів у Бундестазі. Під вогнем критики - прем'єр-міністерка федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія.
"Кліматичний фонд у Мекленбурзі-Передній Померанії ілюструє тісне переплетення соціал-демократів з російськими інтересами та їхнє тісне переплетення з Кремлем, - констатував Себастьян Брем (Sebastian Brehm). - Фонд був створений не для захисту клімату, а для обходу міжнародних санкцій, тому його слід було б назвати "Фондом Швезіґ з обходу міжнародних санкцій".
Себастьян Брем з фракції консерваторів 1 березня був одним зі спікерів у парламентській дискусії, присвяченій скандалу, що розгорівся навколо створеного два роки тому на гроші "Газпрому" в Мекленбурзі-Передній Померанії за активної підтримки її прем'єр-міністерки Мануели Швезіґ (Manuela Schwesig) фонду під назвою Захист клімату та екології" ("Klima- und Umweltschutz MV").
Мануела Швезіґ перебуває під вогнем критики через фейковий фонд вже не перший рік. Скандал, однак, вийшов на новий рівень, коли з'ясувалося, що одна із співробітниць місцевої фінінспекції спалила у каміні торішню податкову декларацію цього фонду. Власне, цей "камін-гейт" і став приводом для актуальної години в Бундестазі, внесеної до порядку денного пленарного засідання з ініціативи консерваторів з блоку ХДС/ХСС.
Зала пленарних засідань БундестагуФото: Bernd von Jutrczenka/dpa/picture alliance
Що там із декларацією, копія якої збереглася у податкового радника, і якими мотивами, кидаючи її у вогонь, керувалася молода фінінспекторrа, ще має з'ясувати місцева прокуратура і парламентська слідча комісія, яка створюється в ландтазі Мекленбурга-Передньої Померанії. Але спроба однопартійця Мануели Швезіґ, соціал-демократа Ерика фон Малоттки (Erik von Malottki) пояснити цей факт тим, що документ виявився помилково підшитим не в ту папку, викликав лише сміх у залі.
Генеральний секретар ХДС Маріо Чая (Mario Czaja) попросив депутатів уявити собі таку ситуацію: "Співробітниця податкового відомства працює з папкою документів і випадково виявляє серед них документ, який очевидно може викликати труднощі. Співробітниця в паніці, і нічого іншого їй не спадає на думку, як взяти його додому і спалити у подруги в каміні. А за кілька днів - зізнатися у всьому начальниці. А в центрі скандалу - прем'єр-міністерка Мануела Швезіґ, яка, до речі, за фахом податкова інспекторка".
Створення фонду, за словами Чая, було улюбленим проєктом Швезіґ, яка намагалася з його допомогою будь-що довести до кінця спорудження "Північного потоку-2" і залишалася вірною своїй лінії ще й у січні 2022 року. "Коли озброєні до зубів російські війська вже стояли біля кордонів України, - нагадав він, - вона ще говорила, що сподівається на швидку правову процедуру для того, щоб трубопровід міг нарешті запрацювати".
Фонд, вважає генсек ХДС, був прикриттям - під виглядом захисту клімату та природи він, з 20 мільйонами євро від "Газпрому", був покликаний забезпечити введення в дію газопроводу, допомагаючи обходити накладені Сполученими Штатами санкції.
Мануела Швезіґ на приймальному терміналі "Північного потоку-2"Фото: Norbert Fellechner/BildFunkMV/imago images
"Фонд був нічим іншим, як генпідрядником Кремля, довгою рукою Путіна, і прем'єр-міністерка Швезіґ цей фонд досі захищає", - заявив Чая. Він звинуватив її у відсутності "політичної гігієни" за те, що попри свою обіцянку вона досі не розпустила фонд і не перерахувала згадані 20 мільйонів на допомогу Україні.
Але справа не лише у комерційних інтересах "Газпрому" та Кремля. Про політичну токсичність проєкту "Північний потік-2" говорив у ході дебатів, наприклад, Міхаель Крузе (Michael Kruse) з фракції ліберальної ВДП: "Володимир Путін будував не тільки газопроводи. Він зумів побудувати трубопроводи, якими прокачуються фейки, пропаганда, погрози, брехня, і такі трубопроводи доходять, судячи з усього, до урядової канцелярії Мекленбурга-Передньої Померанії".
Але в ході дебатів перепало і їхнім ініціаторам - консерваторам. І соціал-демократи, і посткомуністи з Лівої партії, і Зелені, і навіть депутат із фракції правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) пригадали їм той факт, що протягом багатьох років вони самі підтримували проєкт "Північного потоку-2".
Ерик фон Малотткі береться видати цілу збірку гімнів, якими консерватори оспівували цей проєкт. Лайф-Ерік Гольм (Leif-Erik Holm) з АдН нагадав про те, що у ландтазі Мекленбурга-Передньої Померанії вони також підтримали створення фейкового фонду. Співголова лівої фракції Дітмар Барч (Dietmar Bartsch) назвав колишню канцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel) "справжньою матір'ю "Північного потоку-2", визнавши, що він сам помилявся, виступаючи за цей газопровід.
Але найпереконливішими були виступи представників Зелених, які на відміну від інших парламентських партій від самого початку були проти. "Північний потік-2" був від початку дуже поганою ідеєю, під час реалізації якої робилася одна помилка за іншою, перша з яких полягала в ухваленому в 2015 році рішенні розпочати його спорудження, оскільки вже тоді було ясно, що з точки зору політики та захисту клімату проєкт був абсурдним", - зазначив "зелений" Бернгард Геррманн (Bernhard Herrmann), нагадавши про схвалену до цього Паризьку угоду щодо клімату.
Натомість, переконаний він, уряд Меркель мав би послідовно розвивати структури відновлюваних джерел енергії. А "Північний потік-2", заявив Геррманн, "був геополітичним проєктом Росії, ланцюгом, за допомогою якого Москва від початку планувала прикувати нас до енергетичної залежності".
Ґергард Шредер: колишній канцлер Німеччини на службі Росії
Про те, як німецький друг Володимира Путіна ось уже друге десятиліття допомагає Кремлю, активно працюючи в структурах компаній "Газпром" та "Роснефть", - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Путін і Шредер починають разом кермувати
Коли саме зародилася особиста дружба Ґергарда Шредера і Володимира Путіна, сказати важко. А от їхня "енергетична співпраця" почалася у всіх на очах 11 квітня 2005 року на Ганноверському промисловому ярмарку. Там канцлер ФРН і президент Росії не лише разом сіли за руль трактора. У їхній присутності і за підтримки "Газпрому" і BASF дали старт проекту трубопроводу "Північний потік".
Фото: picture-alliance/dpa
Посада канцлера чи посада у "Газпромі"?
Три місяці потому, 3 липня, Шредер узяв участь у святкуванні 750-річчя Калінінграда. Він уже запустив у Німеччині доволі суперечливу процедуру дострокових виборів і незабаром дізнається, чи залишиться канцлером ФРН ще на чотири роки. Цікаво, чи обговорювалось за кавою питання про те, хто обійме найвищу посаду в створеній під "Північний потік" у Швейцарії компанії-операторі Nord Stream?
Фото: picture-alliance/dpa/P. Grimm
Підписання за десять днів до виборів
Ще через два місяці, 8 вересня, обидва лідери присутні в Берліні на урочистому підписанні офіційної угоди про "Північний потік". Це відбувається рівно за десять днів до дострокових парламентських виборів, під час яких Шредер втрачає владу: канцлеркою ФРН стає Анґела Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa/Itar/Tass
Новий співробітник "Газпрому"
Ще через три місяці, 9 грудня 2005 року, глава "Газпрому" Олексій Міллер оголошує, що Ґергард Шредер очолить комітет акціонерів компанії, яку згодом перейменують у Nord Stream. Його зарплата складе 250 000 євро на рік. Навесні 2006 року колишній канцлер через суд заборонить звинувачувати його в Німеччині в тому, що він "дав контракт" фірмі, в яку незабаром перейшов працювати.
Фото: picture-alliance/dpa
Зовсім не "весільний генерал"
На новій роботі у Ґергарда Шредера не тільки представницькі функції - як, наприклад, 6 вересня 2011 року під час відвідин разом з Володимиром Путіним і Олексієм Міллером компресорної станції "Портова" під Виборгом, де починається "Північний потік". Вважається, що екс-канцлер дуже допоміг при отриманні необхідних дозволів на газопровід у країнах ЄС, зокрема, у Скандинавії.
Фото: AP
Агітація за "Південний потік"
На цьому знімку Шредера немає, але підписанню 16 вересня 2011 року домовленості про "Південний потік" він теж посприяв. Роком раніше BASF заявив, що не має наміру брати участь у цьому проекті, але Володимир Путін доручив Олексію Міллеру переконати німецький концерн. У цій роботі публічно і, напевно, також за лаштунками брав участь і колишній канцлер ФРН. Представник BASF на фото другий зліва.
8 листопада 2011 року Ґергард Шредер (ліворуч) із задоволенням спостерігає за тим, як канцлерка ФРН Анґела Мекель, російський президент Дмитро Медведєв та інші офіційні особи в Любміні під Грайфсвальдом символічно запускають в Німеччину перший російський газ по "Північному потоку".
Фото: picture-alliance/dpa/S. Sauer
Нове завдання: боротьба із санкціями
З 2014 року Шредер, залишаючись головою комітету акціонерів Nord Stream, активно засуджує санкції проти Росії, запроваджені Євросоюзом через анексію Криму та розв'язання війни на сході України. Велику промову з критикою політики Німеччини та ЄС екс-канцлер ФРН виголошує 1 жовтня 2014 року на економічному форумі "День Росії" в східнонімецькому Ростоку.
Фото: picture-alliance/dpa/ Jens Büttner
Непохитна дружба
Дружба, яку не можуть похитнути навіть українські події, надихає німецького графіка Клауса Штуттмана на малюнок в газеті Tagesspiegel. Йому вручають премію німецької преси за найкращу політичну карикатуру за підсумками 2014 року. "Обама її отримав, ЄС її отримав - я вважаю, тепер пора і тобі дати Нобелівську премію миру!", - говорить шаржований Шредер, обіймаючи Путіна.
Фото: picture-alliance/dpa
Таємне призначення в Nord Stream 2
4 вересня 2015 року на Східному економічному форумі у Владивостоці підписується угода про будівництво газопроводу "Північний потік-2". Ґергарда Шредера як главу ради директорів його оператора Nord Stream 2 реєструють в Швейцарії 29 липня 2016 року, але "Газпром" два місяці тримає це призначення в секреті. Російські ЗМІ повідомляють про нього лише 5 жовтня з посиланням на німецьку пресу.
Фото: Mikhail Metzel/TASS/dpa/picture-alliance
Відрядження до Парижа
У Nord Stream 2 в екс-канцлера більше повноважень, ніж у Nord Stream. Але головне завдання - таке, як і раніше: забезпечувати в ЄС політичну підтримку проекту й розвивати відносини з його закордонними учасниками. 24 квітня 2017 року в Парижі Ґергард Шредер позує разом з Олексієм Міллером та Ізабель Кошер, гендиректором французької компанії Engie, яка приєдналася до "Північного потоку-2".
Фото: Getty Images/AFP/E. Piermont
Кар'єра в компанії "Роснефть"
У 2017 році Ґергард Шредер робить новий ривок у своїй кар'єрі менеджера. 29 вересня, залишаючись на двох посадах у структурах "Газпрому", він одночасно стає головою ради директорів компанії "Роснефть", хоча це і веде до конфлікту інтересів. Адже обидві фірми конкурують одна з одною в нафтовому й газовому бізнесі. Водночас обидві контролюються державою і тим самим Кремлем.
Фото: Reuters/O. Astakhova
Акція протесту в Берліні
За нову посаду в "Роснефть" колишнього канцлера чимало критикують у Німеччині, а одна з неурядових організацій проводить у Берліні біля Бранденбурзьких воріт акцію протесту: активіст у масці Путіна засипає до трубопроводу символічні золоті монети, які "Шредер" збирає у великий мішок, сидячи на підставці з написом "Крим".
Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Стрибок у велику нафту
А ось як реагує на призначення Ґергарда Шредера головою ради директорів компанії "Роснефть" карикатурист DW Сергій Йолкін. У січні 2018 року з'являються повідомлення, що колишній канцлер відмовляється від належної йому в російському нафтовому концерні щорічної зарплати в 500 000 доларів (до сплати податків).
Україна вимагає санкцій проти Шредера
18 березня 2018 року, в день президентських виборів у Росії і на території анексованого Криму, міністр закордонних справ України Павло Клімкін зі сторінок німецької газети Bild закликає запровадити санкції щодо екс-канцлера ФРН: "Ґергард Шредер - найважливіший лобіст Путіна в усьому світі. Тому слід перевірити, яким чином у цій ситуації може діяти Євросоюз".
