Сполучені Штати вийдуть з переговорів про закінчення війни Росії проти України? Що буде з військовою допомогою Києву? Після телефонної розмови президентів США й Росії, Дональда Трампа та Володимира Путіна, і відмови глави Білого дому вводити санкції проти Москви експертні кола в Німеччині намагаються зрозуміти - що далі? Можливі сценарії обговорювали на панельній дискусії, яка відбулася в середу, 21 травня, у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) у Берліні. 

Американський дипломат і колишній заступник голови держдепу в першій адміністрації Трампа, Стівен Біган, намагався заспокоїти. Його теза - США продовжать підтримувати Україну, в якій формі - питання відкрите. За його словами, президент Трамп остаточно не визначився, але в Конгресі й особливо в американському суспільстві критичне ставлення до Путіна домінує. У будь-якому разі - США нададуть європейцям "більше простору" для ухвалення рішень, вважає Біган. Це прозвучало як дипломатичне формулювання тези Трампа про те, що війна в Україні - європейська проблема. За словами Бігана, Європа й особливо Німеччина "рухаються в правильному напрямку", збільшуючи витрати на оборону. 

Більш стримано оцінила ситуацію Анджела Стент - одна з найвідоміших у США спеціалістів з Росії, експертка аналітичного центру Brookings Institution і Джорджтаунського університету. Вона не вважає помилкою нещодавній ультиматум європейських лідерів президенту Росії щодо негайного припинення вогню, але зазначає, що Трамп спочатку підтримав цю ідею, а потім відмовився запроваджувати санкції. "Чи є якась червона лінія, перетнувши яку, Путін ризикує отримати запровадження санкцій з боку Трампа, ми не знаємо", - сказала Стент, відповідаючи на запитання кореспондента DW. Про те, що така "червона лінія" є, говорив сам Трамп, але відмовився її озвучити.

На думку Стент, досягти успіху на розпочатих з подачі Трампа переговорах Росії та України буде "дуже складно", оскільки РФ, як і раніше, впевнена у своїй перемозі. "Війна продовжиться, багато хто вважає, що як мінімум до наступного року", - зазначила експертка.

Перезавантаження на тлі війни? 

Чи можливе на цьому тлі перезавантаження у відносинах Росії та США, що опустилися після російського вторгнення в Україну до найнижчої точки за десятиліття? Путін і Трамп не раз говорили про прагнення почати зближення. Деякі кроки, наприклад, прямі телефонні дзвінки, переговори дипломатів і обмін утримуваних осіб, були зроблені. 

Усі американські президенти намагалися влаштувати перезавантаження у відносинах з Москвою, але зрештою розчаровувалися, сказала Стент під час дискусії, зазначивши, що написала про це книгу. За її словами, у нинішній ситуації є відмінність. У глави Білого дому й правителя в Кремлі схожі погляди з двох питань - скептицизм щодо союзників і концепція суверенітету, вважає Стент. Обидва вважають, що є "по-справжньому суверенні" держави, до яких вони відносять "США, Росію, Китай і, можливо, Індію", а, мовляв, всі інші суверенітетом у повній мірі не володіють, а значить не є повністю самостійними у своїй політиці.

Обидва президенти зацікавлені в перезавантаженні відносин, вважає Стент, але мотивація різна. Інтерес Путіна - зняття санкцій і вихід з ізоляції на Заході. Трамп давно прагне налагодити відносини з Москвою: "Він бачить великі можливості для бізнесу в Росії". 

Стент вважає, що США і Росія можуть спробувати почати перезавантаження у сфері економіки, не чекаючи закінчення війни в Україні. Що це означатиме на практиці? "Великі компанії - McDonalds, Coca Cola, Boeing не повернуться, але дрібніші можуть", - вважає експертка, зазначивши, що загалом в американського і західного бізнесу негативний досвід роботи в РФ, багато компаній було націоналізовано. 

Що буде зі зброєю для України?

Україну цікавить насамперед збереження американської військової допомоги після того, як, імовірно, у червні закінчиться пакет, ухвалений за попереднього президента Джо Байдена. Стент зазначила, що не використаними поки що залишаються близько трьох мільярдів доларів. Потім США продаватимуть Україні зброю, прогнозує вона, додавши, що Вашингтон дав на це згоду. Складніше дати прогноз із передачею розвідданих. "Поки що США продовжують ними ділиться, але як буде далі - ніхто не знає", - вважає Стент.   

Європейські країни вже збільшили свою допомогу Україні, але повністю замінити США не зможуть, визнавали учасники дискусії. "Німеччина прекрасно розуміє, що на кону, яка загроза, і інвестує в оборону", - сказав депутат Бундестагу, член правлячої консервативної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). Він закликав дати більше часу новому уряду консерваторів і соціал-демократів на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем (Friedrich Merz).

Україну на дискусії представляла радниця заступника міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції Оксана Осадча. Її головний меседж - Київ продовжує воювати, не збирається капітулювати і розраховує на допомогу насамперед Європи та на власні сили. Спокійний і впевнений тон української учасниці дискусії контрастував зі стурбованістю тих, хто ставив запитання. Україна третій рік живе у "важких умовах", як описав ситуацію на війні ведучий, зазначила Осадча: "Якщо у вас немає плану на найгірший сценарій, ви - погані планувальники".

Німці та інші європейці якраз готують плани на випадок нападу Росії на країни НАТО і намагаються надолужити те, що було згаяно в попередні десятиліття, коли РФ вважали партнером.