Президент США Дональд Трамп, який заявив про готовність накласти на Росію "серйозні санкції", несподівано звернувся не до Євросоюзу або країн Великої сімки, а до держав-учасниць НАТО. Чому глава Білого дому зробив саме такий хід і як це змінює дискусію про штрафні заходи щодо Москви, - в матеріалі DW.

Чому ЄС відклав 19-й пакет санкцій щодо РФ і до чого тут Трамп

Європейський Союз 16 вересня відклав публікацію 19-го пакета санкцій щодо РФ. Цього ж дня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) заявила, що заходи все ж будуть представлені найближчим часом - за її словами, пауза знадобилася для узгодження нових обмежувальних заходів зі Сполученими Штатами.

Ця заява пролунала після телефонної розмови фон дер Ляєн з президентом США, яку глава Єврокомісії охарактеризувала як "хорошу", не вдаючись у подробиці. Кілька днів тому Трамп здивував світ, оголосивши, що США готові посилити тиск на Росію - але за двох умов: якщо до Вашингтона приєднаються всі держави-члени НАТО і якщо вони припинять купувати у Росії нафту.

Раніше такі заклики до НАТО не звучали. Це не дивно, враховуючи, що до Альянсу входить Туреччина - один з найважливіших торговельних партнерів Росії. Але крім Туреччини, звернення глави Білого дому стосується також Угорщини та Словаччини - єдиних країн-учасниць ЄС, які, як і Туреччина, продовжують купувати російську нафту.

Після розмови з Трампом фон дер Ляєн вкотре заявила, що ЄС може прискорити відмову від російських енергоресурсів. Згідно з планом REPowerEU, "дорожню карту" щодо якого Єврокомісія представила кілька місяців тому, процес має бути завершено лише до кінця 2027 року.

Угорщина і Словаччина називають російську нафту незамінною

Влада Угорщини і Словаччини не підтримують план REPowerEU. Вони стверджують, що продовжують закуповувати російську нафту, оскільки у них немає альтернатив.

"Вони (Євросоюз. - Ред.) хочуть заборонити нам використовувати дешеву російську нафту і газ, що призведе до зростання витрат на комунальні послуги для угорських сімей удвічі, втричі або навіть у чотири рази, - заявив міністр закордонних справ і зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сіярто на зустрічі з послами країн ЄС у липні. - Ми цього не допустимо: для нас Угорщина - передусім".

Багато експертів скептично ставляться до таких заяв. Так, за оцінкою Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), потреби обох країн у нафті здатний закрити трубопровід JANAF, яким управляє Хорватія. Його потужність становить 14,4 мільйона тонн - це більше, ніж потрібно Угорщині та Словаччині.

Ще один аргумент Угорщини та Словаччини на користь збереження російського імпорту - твердження, що угорські нафтопереробні заводи не здатні переробляти жодну нафту, крім російської. Однак і він є слабким, зазначають експерти CREA: у минулому, коли виникали перебої з постачанням із Росії, угорські НПЗ вже переходили на інші сорти нафти.

Прем'єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович вже запропонував Будапешту і Братиславі використовувати трубопровід JANAF, побудований в 1970-их роках для постачання низці країн Південно-Східної та Центральної Європи. Однак Сіярто відповів відмовою: "Хорватія не є надійною країною, тому що з початку війни (в Україні. - Ред.) підняла збір за транзит так, що він у п'ять разів перевищив середній показник на ринку".

Як відмова Угорщини та Словаччини від нафти з РФ вплине на доходи Кремля

За час, що минув з початку війни, Росія, згідно з розрахунками CREA, заробила на поставках нафти до Угорщини та Словаччини 5,4 мільярда євро у вигляді податкових надходжень.

Однак щомісячні надходження виглядають скромно. Так, у серпні Угорщина імпортувала російську нафту на 176 мільйонів євро, а Словаччина - на 204 мільйони. У сумі це 380 мільйонів євро - на 280 мільйонів менше, ніж обсяг всього російського сировинного експорту (з урахуванням газу, вугілля і нафтопродуктів) всього за один день, підрахували в CREA.

Але відмова Угорщини та Словаччини від російської нафти теоретично може стати корисною для союзників України, навіть не маючи серйозного впливу на доходи Кремля. Вважається, що саме нинішня висока залежність від енергоресурсів із Росії пояснює, чому Будапешт і Братислава не дотримуються загальної лінії ЄС у питаннях санкцій або відмови від усіх російських ресурсів, включаючи газ. CREA оцінює залежність Угорщини від російської нафти в 86 відсотків, Словаччини - майже в 100 відсотків.

Петер Сіярто вже заявив, що угорська влада "навіть близько" не вважає, що Дональд Трамп звертається до них. Але зміна позиції Сполучених Штатів може дати Європейській комісії додатковий важіль тиску на Угорщину і Словаччину, повідомили виданню Politico кілька європейських чиновників на умовах анонімності.

"Мета ЄС поступово відмовитися від російських викопних видів палива збігається з прагненням США до енергетичного домінування, - підсумував аналітик Німецького фонду Маршалла США Імонн Драмм у розмові з Euronews. - Думаю, все рухається в цьому напрямку, тому на Угорщину і Словаччину чинитимуть тиск".