20 січня у Вашингтоні прогнозували мінус 12 градусів. Обраний президент США Дональд Трамп переніс церемонію своєї інавгурації, яка зазвичай відбувається просто неба, до будівлі Капітолія. Але старт другого президентства Трампа не буде таким собі запуском холодного двигуна, що помітно відрізняється від того, як було вісім років тому. Тоді майже ніхто, зокрема й він сам, не очікував, що переможе на виборах. Багато хто сприйняв той його успіх як збій системи, що трапився в історії.
Сьогодні все інакше. Дональд Трамп підготувався до свого другого президентського терміну. І весь світ уже кілька місяців звикав до думки, що це може статися. У Європі, а також у Німеччині, дуже занепокоєні тим, що Трамп може зламати все те, за що США виступали останніми десятиліттями як провідна західна країна, що визначає світовий порядок.
Ще до своєї інавгурації Трамп запустив кілька пробних куль. Він заявив, що Канада може стати 51-м американським штатом, США можуть купити Гренландію в Данії, а Панамський канал може бути повернуто під контроль Вашингтона - за необхідності із залученням військової сили.
Читайте також: Чому всі хочуть собі Гренландію і до чого тут Дональд Трамп?
Для НАТО новий господар Білого дому несподівано ввів у гру не два, а вже п'ять відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП), які держави-члени Північноатлантичного альянсу повинні виділяти на свою оборону. У будь-якому разі США більше не хотіли б самотужки нести повну відповідальність за безпеку Європи.
"Америка передусім": повернення Трампа та його наслідки
"Америка передусім" означає - кожен сам за себе. Тепер важлива не сила права, а право найсильнішого. На думку Дональда Трампа, немає потреби в ООН, міжнародному праві та вільній світовій торгівлі. Усе це - обтяжливий баласт для майбутньої реорганізації світу.
Фундамент трансатлантичного Альянсу захитався. Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) і його основний суперник на дострокових виборах до Бундестагу, лідер консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) тепер ратують за єдину і сильну Європу. "Поки країни-члени Євросоюзу єдині, їх поважатимуть у світі, зокрема і в США", - наголошує Мерц. Але ці його слова звучать як безпорадний заклик, а не як стратегічний план. Схоже, Європа не готова до другого президентського терміну Трампа.
Те ж саме стосується і війни Росії проти України. Під час передвиборчої кампанії Трамп заявив, що збирається швидко її закінчити. Але 24 години, за які він хотів цього домогтися, вже перетворилися на 100 днів. Тим часом все чіткіше вимальовується, як Трамп має намір цього домогтися: припиненням вогню із заморожуванням нинішньої лінії фронту, створенням широкої буферної зони в центральній частині України і нейтралітетом країни у довгостроковій перспективі. Чи готовий Путін піти на такі умови, невідомо, оскільки його метою, як і раніше, є вся Україна, а не тільки її частина. Але якби він був готовий, то Європа мала б узяти на себе гарантії безпеки.
Європа, а не США. І, перш за все, Німеччина - як найсильніша європейська держава. Але Берлін дав задній хід, уже коли мова зайшла про питання забезпечення припинення вогню за допомогою відправки миротворців. У принципі, ми "за", але без німецької участі. Трамп не буде узгоджувати свої плани з Брюсселем, Берліном або Києвом. Він робитиме те, що вважає найкращим для Америки. У його інтересах - якнайшвидше закінчити війну в Україні, щоб він міг зосередитися на Китаї як на найголовнішому конкуренті США в боротьбі за світове панування.
Читайте також: Німецькі миротворці в Україні - виклик для політиків ФРН
Інтереси замість цінностей: нова ера глобального світового порядку
Дональд Трамп ніколи не приховував, що і як саме він має намір зробити. Тепер він почне втілювати це в реальну політику, перебуваючи в Білому домі. За всієї непередбачуваності Трампа це передбачувана передумова його політичного курсу, і вона залишиться такою протягом наступних чотирьох років. Ідеться не про цінності, а про інтереси.
Європа як альянс втратила багато часу. Країни-члени Європейського Союзу, кожна окремо, тепер, як і в перший термін правління Трампа, намагатимуться налагодити співпрацю з ним. Німеччина також піде цим шляхом. Берлін не може лишити це Італії та Угорщини, які вже почали подібні дії.
У найближчі чотири роки Дональд Трамп, імовірно, змінить світовий порядок сильніше, ніж ми зараз припускаємо. Закон про те, що виживає найсильніший, визначатиме цей новий порядок. Трамп набагато більшою мірою перебуває на одній хвилі з Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним, ніж із канцлером ФРН - незалежно від того, хто опиниться на цій посаді після парламентських виборів у Німеччині 23 лютого.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою російської редакції та Deutsche Welle загалом.