Новий рік приніс новий виклик для молодих хорватських хлопців. У перші дні 2026 року близько 1200 з них отримали листи зі сповіщенням про те, що їх призивають на двомісячну військову службу. Таким чином це перше покоління, яке зіткнулося з необхідністю проходження строкової військової служби після її скасування у 2008 році.

Військову повинність скасували в Хорватії за рік до вступу країни в НАТО. На той час за цим рішенням стояла ідея створити професійні збройні сили і відійти від обов'язкового призову до війська.

Зараз, коли Хорватію від України, у якій точиться війна після нападу Росії, географічно відділяє лише Угорщина, перспектива збройного конфлікту здається надто близькою, щоб почуватися у безпеці. У 2022 році в столиці Хорватії Загребі розбився безпілотник радянського виробництва - його походження встановити так і не вдалося. Дрон не завдав великої шкоди, але, безумовно, привернув увагу громадськості.

Широка підтримка відновлення призову на строкову службу

Природньо, в таких умовах уряд Хорватії не міг почуватися у цілковитій безпеці, маючи менше 15 тисяч військовослужбовців діючих збройних сил. І напередодні парламентських виборів у 2024 році він запропонував відновити службу в армії для випускників шкіл чоловічої статі.

Міністр оборони країни Іван Анушич заявив, що це допоможе молодим людям змінити "погані звички" і підготувати їх до "будь-якої серйозної загрози".

При цьому соціологічні опитування показали широку підтримку цієї ідеї: сім з десяти хорватів висловилися "за" повернення призову. Згодом на виборах виборці надали мандат довіри правлячій партії "Хорватська демократична співдружність" (HDZ), яка тепер і втілює цю політику в життя. Необхідний закон було ухвалено парламентом у жовтні минулого року: 84 депутати проголосували "за" і лише 11 - "проти".

Рішення про повернення призову не зустріло суспільного спротиву

Міністерству оборони Хорватії вдалося швидко призвати на службу першу партію призовників, не зустрівши при цьому практично жодних протестів.

"Я не бачу жодних проблем з призовом на строкову службу", - каже Гордан Акрап, проректор хорватського Університету оборони і безпеки ім. Франьо Туджмана. Він переконаний, що юнаків, охочих служити у війську, буде більше за потребу, адже кількість призовників на даний момент є обмеженою.

"Деякі популістські ультраліві групи кажуть, що ми повинні інвестувати в дитячі садки тощо. Але справа в тому, що хтось повинен захищати дитячі садки і наш європейський спосіб життя і демократію - і це, зрештою, може зробити армія", - вважає проректор університету.

Тенденція на відновлення призову в регіоні

Відновлення обов'язкової військової служби в Хорватії є частиною ширшої тенденції в країнах, що колись входили до складу Югославії. Деякі з них розглядають можливість повернення призову в тому чи іншому вигляді, як це було за часів соціалістичного режиму Йосипа Броз Тіто.

Тоді юнаки мали служити рік у Народній армії й були її значною бойовою силою. Незадовго до початку розпаду країни в 1990-х роках дві третини сухопутних військ складали призовники - на додаток до ще мільйона резервістів.

Після югославських воєн

Незалежні країни, що постали після Югославських воєн 1990-х років, поступово відмовилися від служби у війську. Словенія першою відмовилася від призову в 2003 році, а у Сербії останні призовники демобілізувалися в 2010 році.

З огляду на перспективу членства в ЄС - або, у випадку Словенії та Хорватії, уже його набуття - здавалося б, не було великої потреби цих країн у військовій силі, яка передбачає багатомісячні навчання молодих хлопців. Але ще до вторгнення Росії в Україну ці настрої почали змінюватися.

Словенія знову розглядає можливість призову на військову службу

У 2020 році політичні партії, що сформували новий правий націоналістичний уряд Словенії, внесли до коаліційної угоди пункт про відновлення військової служби. Тодішній прем'єр-міністр Янез Янса здобув популярність як міністр оборони під час 10-денної війни за незалежність Словенії у 1991 році.

Він стверджував, що збройні сили країни, які налічують лише сім тисяч осіб, більше не можуть захистити країну від нападу, і поскаржився на те, що молодь не вміє поводитися зі зброєю.

Нинішній лівоцентристський уряд під керівництвом Роберта Голоба не підтримав цю ідею, але в березні в країні відбудуться парламентські вибори, і Словенська демократична партія (SDS) Янеза Янса, що лідирує в соціологічних опитуваннях, потенційно може знову порушити питання призову.

Чи піде за цим прикладом Сербія?

У Сербії уряд уже кілька років обговорює можливість призову на військову службу. Поки що його не відновлено, але все може змінитися цього року, оскільки міністр оборони країни Братислав Гашич заявив, що відповідний законопроєкт незабаром буде подано на розгляд парламенту.

Оскільки країни на Балканах збільшують свої військові витрати, а також збільшують чисельність армій, виникає одвічне питання, чи не є це приводом для занепокоєння для решти Європи.

Однак експерт аналітичного центру Democratization Policy Council Тобі Фоґель (Toby Vogel) вважає, що потенціал для фактичного конфлікту залишається низьким. "Військовий аспект всього цього - це насамперед готовність, а не конкретне планування, і, звичайно, не планування з метою наступу, - пояснив він в інтерв'ю DW. - Сербія не збирається нападати на Хорватію, а Хорватія не збирається вторгатися в Сербію".

"У ситуації, коли обставини загалом характеризуються нестабільністю і непередбачуваністю, я думаю, що уряди, ймовірно, діють розумно, вживаючи певних запобіжних заходів і створюючи елементи для більш стратегічного підходу до міжнародних справ", - зазначив Фогель. Але водночас це, за словами експерта, є "поверненням до старих часів".