Таліби проводять 15 серпня святкові заходи по всій країні, аби відзначити третю річницю захоплення влади в Афганістані. Цього дня 2021 року попередній світський уряд Афганістану, підтримуваний міжнародною коаліцією на чолі з США, був скинутий озброєними ісламістськими фундаменталістами, його керівництво вимушене було піти у вигнання. За повідомленнями місцевих ЗМІ, сотні афганців зібралися у третю річницю перевороту поблизу колишньої авіабази США Баграм, що у 40 кілометрах від Кабулу. Таліби та їхні прибічники провели військовий парад, виголошувалися промови.

Влада талібів в Афганістані офіційно досі невизнана

Попри те, що офіційно владу талібів досі ніхто закордоном не визнав, ісламісти вже фактично налагодили неформальні дипломатичні відносини з низкою країн регіону, такими як Росія, Китай, Пакистан, Індія та низка країн Центральної Азії.

Забіхула Муджахід, речник Талібану, сказав у розмові з DW, що це угруповання підтримує "дуже гарні відносини з усіма країнами світу".  За його словами, міжнародна зустріч під егідою ООН за участі представників Талібану, яка у липні відбулася у столиці Катару Досі, є буцімто доказом того, що "Афганістан вийшов з глобальної ізоляції".

Представники ООН, які організовували ту зустріч, утім, заявляють, що про офіційне визнання влади талібів взагалі не йшлося. Темою перемовин у Досі, кажуть міжнародні посередники, були питання як досягти сталого миру в Афганістані, дотримуючись міжнародного права і прав людини. Іншою важливою темою зустрічі у столиці Катару була боротьба з торгівлею наркотиками.

Водночас, правозахисні групи піддали ООН критиці за зустріч у Досі, зокрема, через те, що з афганського боку на ній були присутні виключно чоловіки, жінок на перемовини таліби не запросили. Саме ставлення ісламських фундаменталістів з Талібану до жінок і дівчат є наріжним каменем критики з боку міжнародної спільноти. 

Читайте також: Чому ООН продовжує співпрацювати з талібами?

Афганістан на шляху назад у середньовіччя

Захопивши владу, таліби за три роки цілком перекреслили досягнення останніх двох десятиліть щодо дотримання прав жінок. Вони вичавили жінок майже з усіх сфер громадського життя. Дівчатам дозволяється відвідування школи лише до шостого класу. Жінкам заборонено працювати і брати участь у діяльності неурядових організацій. Таліби закрили всі салони краси, жінкам заборонили відвідувати тренажерні зали і гуляти у парках. Їм взагалі заборонено виходити на вулицю без супроводу особи чоловічої статі. 

У розпорядженні, виданому 2022 року, жінкам дано припис носити у громадських місцях бурку, яка закриває все тіло і обличчя, залишаючи лише отвір для очей. У доповідях ООН щодо політики Талібану подекуди використовується позначення "гендерний апартеїд". 

Чимало країн називають передумовою відновлення повноцінних дипломатичних відносин з Афганістаном гарантії дотримання базових прав жінок, зокрема, доступу до освіти, а також повагу до міжнародно визнаних прав людини. Лунають і вимоги, щоб уряд країни був інклюзивним, тобто щоб вся повнота влади не була у руках виключно ісламістів з Талібану. Однак мілітаристський режим ісламських фундаменталістів поки не демонструє жодних ознак готовності відмовитися від своєї жорсткої лінії. 

Жодної легітимності

"Уряд Талібану є одноосібним, моноетнічним, монорелігійним і моногендерним. Він дотримується найжорсткішої лінії щодо жінок, правозахисників, колишніх військових та етнічних меншин Афганістану", - зазначив у розмові з DW Мустафа Мудасір, афганський експерт з міжнародних відносин. За його словами, влада талібів не лише невизнана на міжнародній арені, але й має проблеми з легітимністю в очах власного населення. 

Аріан Шаріфі, колишній міністр в одному з попередніх урядів Афганістану, а нині доцент Принстонського університету, також наголошує на проблемі легітимності. "Щойно у країні буде легітимна і стабільна влада, міжнародна спільнота її визнає", - спрогнозував аналітик в інтерв'ю DW. Шаріфі закликає афганську владу в управлінні країною керуватися принципом інклюзивності і поважати засадничі права громадян.

"Громадяни Афганістану хочуть влади, яка керувалася би принципом верховенства права. Закони країни мають відображати колективну волю афганського народу", - наголосив Шаріфі й нагадав, що мають бути захищені права всіх Афганців - незалежно від статі та етнічного походження. "Щойно Талібан погодиться гарантувати базові й громадянські права людини, поважатиме як права чоловіків, так і жінок, вимоги людей будуть виконані, а міжнародна спільнота не вимагатиме більшого", - переконаний експерт.

Важкі виклики перед Афганістаном

Тим часом ситуація в Афганістані залишається жахливою. Хоча побоювання хвилі насильства після повалення попередньої влади не справдилися, але перед країною стоять численні важкі виклики. Це і економічна скрута, проблеми з системою освіти і дотриманням прав людини, а також розкол у суспільстві.

Економіка Афганістану, яка і до приходу талібів до влади була не у найкращому стані, зазнала нищівного удару. Заморожені банківські рахунки та міжнародні санкції у поєднанні з еміграцією найкращих фахівців поринули країну у глибоку рецесію. Рівень безробіття - захмарний, бідність стала повсюдною. За даними ООН, більше половини населення Афганістану - 23,7 мільйона людей - потребують гуманітарної допомоги.

В Афганістані на даний момент фактично немає діючої конституції, а непублічний лідер Талібану Хайбатулла Ахундзада керує країною на підставі релігійних указів. Речник талібів Муджахід зазначив, що владу на місцях сформували з ісламістських кліриків та місцевих старійшин, які, мовляв, і доносять волю і побажання народу до лідера Талібану.

Поки ж Талібан не ладний подолати міжнародну ізоляцію, населення Афганістану стало заручником цієї ізоляції і пов'язаних з нею тяжких умова життя, а також власних сподівань на стабільність. Найбільше потерпають від скрути в Афганістані найуразливіші у суспільстві - жінки і діти.