Вражаючі скелі Ельбських пісковикових гір неподалік від Дрездена - улюблена ціль любителів походів та скелелазіння. Ці ландшафти з чудернацькими скелястими формуваннями, ущелинами та печерами називають також Саксонською Швейцарією, адже вони нагадують Альпи. Гірський масив утворився 66-140 мільйонів років тому, коли піщані маси з розташованого тут колись моря перетворилися на камінь.

Про цю водойму в містечку Блаубойрен, що розташоване в гірському масиві Швабський Альб, існує багато міфів та легенд. Озеро розташоване в місцевих карстових горах із розгалуженою системою печер. Тут збирається вода із високим вмістом вапна, яка в місці озера Блаутопф виходить на поверхню та відбиває сонячне світло. Це пояснює особливий синій колір водойми.

Коли на Люнебурзькому пустищі між Гамбургом, Ганновером та Бременом квітнуть трави, величезна територія перетворюється на суцільне фіолетове море. Це стається у серпні-вересні. Аби так було і надалі, територія перебуває під особливим захистом, пересуватися на авто тут заборонено. Найкраще познайомитися з Люнебурзьким пустищем можна на запряженою конями повозці, велосипеді чи пішки.

Масивні крейдяні скелі на узбережжі острова Рюген у Балтійському морі сягають заввишки 120 метрів. Вони утворилися близько 70 мільйонів років тому із закам'янілих скелетів та мушель морських тварин. Це диво природи надихало багатьох художників, зокрема й відомого німецького романтика Каспара Давіда Фрідріха, який увіковічнив крейдяні скелі 1818 року на одній зі своїх найвідоміших картин.

До 1860 року скелю Довга Анна заввишки 47 метрів на краю острова Гельґоланд в Північному морі із рештою острова поєднував природні кам'яний міст. Та він обвалився. Аби захистити скелю від подальших руйнувань, у воді було збудовано спеціальну захисну споруду. Скеля масою близько 25 тисяч тонн стоїть на місці й досі. Вона стала одним із символів Гельґоланда та улюбленою ціллю туристів.

Вода річки Гутах в Трібергу спадає з висоти 163 метрів через сім "поверхів". Таким чином, Трібезський водоспад - найвищий у Німеччині. Найбільш видовищно він виглядає під час відлиги та сильних злив. Узимку водоспад перетворюється на вражаючий льодовий ландшафт.

Ваттове море - це справжнє диво природи. 2009 року його занесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Життя цього регіону регулюється відпливами та приливами. Під час відпливів на певний час осушуються величезні ділянки морського дна, що створює ареал для проживання понад 10 тисяч видів тварин і рослин.

Коли йдеться про гейзери - природні фонтати, що б'ють із-під землі, багато хто спершу думає про Ісландію. Але і в Німеччині є свій гейзер - в Андернаху в долині Середнього Рейну. Приблизно що дві години з-під землі б'є струм заввишки до 60 метрів. Стається це завдяки накопиченню в підземних породах вулканічного вуглекислого газу.

Заальфельдські гроти фей мають містичну ауру. Вони є наслідком гірничо-видобувних робіт у Тюринзьких сланцевих горах сотні років тому. З часом підземні простори перетворилися на печери зі сталактитами, сталагнатами та сталагмітами. З 1993 року Заальфельдські гроти перебувають у Книзі рекордів Гіннеса як "найбагатші на кольори гроти світу".

Петля Саару - це найпопулярніший мотив листівок із федеральної землі Саар. Поблизу містечка Меттлах річка Саар робить розворот на 180 градусів. Найкращий вигляд на це диво природи відкривається з оглядового пункту Клеф у невеличкому населеному пункті Оршольц.