Правозахисники збирають докази злочинів військ РФ в Україні. Про те, як відбувається цей процес і що вже вдалося задокументувати, DW поговорила з директоркою Amnesty International Ukraine Оксаною Покальчук.
Реклама
Фото та відео убитих мирних жителів з Бучі Київської області шокують. Правозахисники збирають докази злочинів, скоєних російською армією в Україні, аби потім передати їх Міжнародному кримінальному суду. Про те, як відбувається цей процес, про те, що вже підтверджено та верифіковано, а що ще належить зробити, DW поговорила з директоркою Amnesty International Ukraine Оксаною Покальчук.
DW: Пані Покальчук, скажіть будь ласка, чи почала Amnesty International дослідження тих жахливих злочинів, які відкрилися після звільнення міст у Київській області -Ірпеня, Гостомеля та Бучі, які були під російською окупацією? Як ваша організація документує ці злочини?
Оксана Покальчук: Ми почали працювати над питанням життя під окупацією відразу у перший тиждень повномасштабного російського вторгнення. Київська область є однією з областей, де ми збирали інформацію та документували злочини на окупованих територіях. Є певні проблеми, щоб швидко виходити зі звітами, оскільки хочеться назбирати матеріалу, аби встановити певну системність, побачити схожі патерни поведінки, зокрема щодо мирного населення. Зараз наявні фото та відео значно покращують доступ до інформації, але ми ще потребуємо більше інтерв’ю з сім’ями вбитих, результати медичних експертиз. У нас методологія збору даних така, яку використовує Міжнародний кримінальний суд, аби у майбутньому суд міг взяти готовий пакет доказів і покласти його в основу свого рішення. Десь 21 квітня ми вже вийдемо з великим правозахисним звітом про результати перевірки наявності воєнних злочинів, зокрема у Київській області. Адже треба розуміти, що це одне, коли про злочини говорять політики, а інше, коли - юристи, адже юристам треба довести ці злочини. А збір даних займає дуже багато часу.
Українські політики називають те, що сталося в Бучі, геноцидом. Як ці злочини характеризуєте ви, як правозахисники?
Я розумію емоційну складову. Нам хочеться назвати це геноцидом, цим страшним словом, щоб це відповідало реальності. Але з юридичної точки зору, норм гуманітарного права це значно складніший процес, аби назвати щось геноцидом. Зараз нам треба більше працювати над цим, збирати дані, аби відповідні міжнародні експертні органи могли це визнати. Аби ми не тільки емоційно сьогодні про це заявили, а і майбутні покоління про це знали.
З того масиву даних, який є у вас, які злочини російської армії в Україні вже можна виокремити?
Це використання забороненої зброї, касетних боєприпасів. Нам вдалося встановити у Харкові та Сумах, що Росія застосовує цю заборонену зброю у місцях, де знаходяться цивільні. І люди від цього страждають або гинуть від ураження. Це також застосування Росією тактики виснаження мирного населення у містах, які знаходяться в облозі. Тобто російська армія з самого початку умисно перекриває всі життєво необхідні потреби: доступ до їжі, води, електроенергії, теплопостачання. Потім виснажують людей і доводять місто до гуманітарної катастрофи. Йдеться вже не про кількість поранених чи загиблих, а про те, що людей доводять до того, що вони не можуть жити в тих умовах, в які їх ставлять. Це не щось нове. Таку тактику Росія використовувала в інших війнах, в яких брала участь. Ще один вид злочину, який ми зафіксували, - це блокування гуманітарних коридорів, це обстріл гуманітарних автобусів, вбивство цивільних у гуманітарних коридорах, які намагаються виїхати, невибіркові атаки на цивільних.
Чи зафіксувала ваша організація випадки зґвалтування, скоєних російськими солдатами в Україні?
Зафіксовані випадки є, але інформацію про це не хочемо розголошувати з міркувань безпеки для жертв. Ми зараз збираємо дані і не біжимо за сенсаціями, бо життя і здоров’я постраждалих для нас значно важливіші.
Фотохроніка війни в Україні. Страшні кадри з Бучі
Фотохроніка війни в Україні. Фотографії з міста Буча після визволення від російських окупантів.
Фото: Carol Guzy/ZUMA Wire/IMAGO
Знімок із міста Буча, події у якому Володимир Зеленський назвав геноцидом українського народу. Їх засудили і лідери зарубіжних країн та міжнародних організацій. Після відходу російських військ тут виявлено тіла сотень убитих мешканців. Фотографії з Бучі та інших місць у Київській області, які йдуть далі у фотохроніці війни в Україні від 4 квітня, містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Carol Guzy/ZUMA Wire/IMAGO
Жителі Бучі, які вижили - свідки воєнних злочинів, розслідування яких вже розпочала влада України.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Вбиті мирні жителі Бучі, 3 квітня.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Тіла вбитих мешканців Бучі, деякі з жертв - зі зв'язаними за спиною руками, 3 квітня.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Убитий мирний житель зі зв'язаними за спиною руками у Бучі, 3 квітня.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Розстріляна людина біля велосипеда на узбіччі дороги біля міста Буча, 3 квітня.
Фото: Matthew Hatcher/SOPA/ZUMA/picture alliance
Тіло вбитої людини у під'їзді будинку в Бучі, 3 квітня.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Місце масового поховання у Бучі, 3 квітня.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
Супутниковий знімок траншеї для масового поховання біля церкви у Бучі, 31 березня.
Фото: Maxar Technologies via REUTERS
Місце масового поховання біля церкви у Бучі, 3 квітня.
Фото: Sergei Supinsky/AFP
На місці масового поховання у Бучі, 3 квітня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Масове поховання у Бучі, 3 квітня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Двоє вбитих мешканців Бучі, 3 квітня.
Фото: Mikhail Palinchak/Reuters
Убитий мирний житель у Бучі, 3 квітня.
Фото: Mikhail Palinchak/Reuters
Тіло людини, убитої російськими солдатами. Буча, 3 квітня.
Фото: Mikhail Palinchak/Reuters
Тіла людей, вбитих посеред дороги у Бучі, 2 квітня.
Фото: Zohra Bensemra/Reuters
Тіло вбитого мирного жителя на дорозі біля Бучі, 2 квітня.
Пані Покальчук, було багато інформації від представників офіційної влади України щодо насильницького вивезення українців з Маріуполя та інших українських міст російською армією на територію Росії. Чи знаєте ви про такі факти? Чи можете їх підтвердити?
У нас є певна кількість інтерв’ю, але інформація не зовсім така, яку ми бачимо у ЗМІ. Бо люди, з якими нам вдалося поспілкуватися, це ті, яким не дали можливості виїхати в Україну. Їм дали можливість виїхати, але тільки в одному напрямку. Це пряме порушення норм гуманітарного права. Так не можна робити. Людям, які виїжджають їм треба дати можливість виїхати туди, куди вони захочуть. Але поки що нам не вдалося дістатися до людей, яких не в юридичному, а в людському сенсі, насильно вивезли. Так, їм не дали вибору, куди виїхати, але це не так, як подаються деякі інтерв’ю у ЗМІ. Тому ми поки що верифікуємо цю інформацію.
Чи документували ви порушення прав російських військовополонених в Україні?
У нас зараз пріоритет на документуванні та верифікації випадків порушення прав цивільних. Якщо у нас будуть такі дані, то ми звичайно говоритимемо про ці порушення. Наразі є правозахисні організації, які займаються конкретно військовополоненими, але наша організація має фокус саме на цивільних.
Хто саме і як збирає дані та докази злочинів у Amnesty International? Це переважно дистанційне дослідження фото і відео? Чи правозахисники працюють безпосередньо на місці?
Ми використовуємо всі доступні методи. У нас є спеціальна лабораторія, яка перевіряє всі фото та відеоматеріали. Це високопрофесійні люди, які мають спеціальні знання та спецтехніку, які перевіряють не тільки, коли і ким було знято фото, а й правдивість, як саме знято, що знято тощо. Це збір доступних даних у інтеренет-мережі, також ми купуємо чи нам просто надають фотографії фотографи, які працюють на місцях. Також це фото і відео з телефонів чи іншої техніки людей, які знаходилися у місці або поруч. Очевидно, якщо був розстріл, то важко знайти фото чи відео розстрілу. Їх може і не бути. Але ми можемо брати фото людей з цього міста, з цього району, в цей день. Там буде видно, яка погода була, о котрій годині це відбулося і ще цілий спектр опосередкованих доказів. Наші дослідники також перебувають в Україні і працюють безпосередньо з постраждалими сім’ями. Наприклад, у нашому досліджені ми змогли довести, що Росія використовує заборонені касетні боєприпаси через інтерв’ю постраждалого, який надав нам уламок боєприпасу, що витягнули у нього зі стегна. По цьому уламку нам вдалося встановити, від чого він і який тип зброї використовувався. З нами співпрацює група міжнародних юристів, які працювали під час інших воєнних конфліктів. Вони зараз в Україні беруть інтерв’ю у постраждалих, свідків. Використовуємо всі доступні методи.
З якими найбільше труднощами ви стикаєтесь у документуванні і верифікації злочинів?
Найскладніше - це доведення втрат. Адже це потребує неймовірної кількості зібраного матеріалу. От зраз у Бучі, всі бачили зв’язані руки, прострелена голова. Але далі постає питання: коли це відбулося, верифікувати, що це за людина, отримати результати медичної експертизи, домовитися з родичами, включити все це в аналіз. Як ми бачимо по фото, таких історій буде багато. У людей горе, трагедія, їм не до цього. Ще проблема, це медичні документи. А судовомедичні органи зараз переповнені кількістю тіл, які потребують опису і аналізу. Всі хочуть отримати результат якомога швидше, а це зараз дуже складно. Для правозахисників це задача на місяці, аби ми могли зробити якісно роботу, яка ляже в основу міжнародного кримінального суду.
Звірства в Бучі: чи покарають винних за воєнні злочини
06:27
Санкції: що втратить Росія через війну проти України
Санкції, запроваджені західними країнами проти Росії за напад на Україну, торкнулися найрізноманітніших сфер російської економіки. Обмеження запровадили і приватні компанії. Фотогалерея DW.
Розпочавши війну проти України, президент Росії зіштовхнувся із запровадженими західним світом жорсткими обмежувальними заходами, що руйнують економіку Росії та різко знижують рівень життя росіян. Рейтингове агентство Fitch прогнозує, що внаслідок вторгнення в Україну російська економіка скоротиться у 2022 році на 8 відсотків, а рівень інфляції сягне 18 відсотків.
Фото: Alexander Ermochenko/REUTERS
Велика сімка заморозила резерви ЦБ РФ
Міжнародні резерви Центробанку Росії станом на 18 лютого 2022 року становили 643,2 мільярдів доларів США. У результаті санкцій країн Великої сімки (G7) заморозили близько половини золотовалютних резервів ЦБ РФ приблизно на 300 мільярдів доларів.
Фото: Alexander Heinl/picture alliance
Кредитні картки перестають працювати за кордоном
Міжнародні кредитні системи Mastercard, Visa, American Express та японська JCB призупинили діяльність у Росії. За їхніми картками, випущеними російськими банками, стало неможливо розплачуватись за кордоном, а також оплачувати покупки в іноземних онлайн-магазинах та сервісах. Усередині Росії картки Visa і Mastercard працюватимуть, поки не спливе термін їхньої дії.
Фото: Artur Widak/NurPhoto/picture alliance
Перекази валюти з Росії стали неможливими
Платіжні системи Western Union та PayPal припинили діяльність у Росії. Те ж саме стосується їхніх прямих конкурентів Wise і Remitly. А в PayPal також заявили, що "з початку вторгнення допомогли зібрати понад 150 мільйонів доларів для благодійних організацій, які підтримують зусилля щодо ліквідації наслідків війни в Україні".
Фото: Alexander Sayganov/SOPA Images/ZUMA/picture alliance
Заборона на ввезення в РФ банкнот доларів та євро
Євросоюз та США заборонили ввозити до Росії готівкові євро та долари. Обмеження поширюються на "продаж, постачання, передачу та експорт банкнот до Росії або будь-якій фізичній або юридичній особі, організації або органу в Росії". Під дію заборони потрапляють уряд та Центробанк РФ.
Фото: Antonio Pisacreta/ROPI/picture-alliance
Часткове відключення від SWIFT
ЄС та США відключили низку банків РФ від міжнародної банківської системи SWIFT. Вона обслуговує близько 11 тисяч установ із більш ніж 200 країн світу. SWIFT не здійснює переказів і не зберігає кошти, але дозволяє банкам надсилати та отримувати інформацію про фінансові операції у безпечній формі. Єдиними у світі прикладами повного відключення від SWIFT є Іран та КНДР.
Фото: Chris Helgren/REUTERS
Заборона на постачання нафти, газу та вугілля з Росії
США ухвалили рішення заборонити поставки нафти, газу та вугілля з Росії. До цього заходу приєдналися Австралія та Канада. Про бажання повністю відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ до кінця 2022 року оголосила влада Великобританії, Німеччини та Польщі. Євросоюз планує повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв до 2030 року.
Фото: Paul Sancya/AP Photo/picture alliance
E.ON відмовився купувати газ у Росії
Найбільший енергетичний концерн Німеччини на тлі війни проти України заявив про припинення закупівель природного газу у російських компаній. Водночас концерн не планує продавати свою частку обсягом 15,5 відсотка в газопроводі "Північний потік-1", яким газ з РФ поставляється до Європи вже понад 10 років.
Фото: Chris Radburn/empics/picture-alliance
Найбільші нафтові компанії припинили закуповувати нафту у Росії
Найбільші транснаціональні нафтогазові компанії - TotalEnergies, Shell, BP - відмовляються купувати нафту в Росії після завершення термінових контрактів. При цьому в TotalEnergies заявили, що надалі постачатимуть до Європи скраплений природний газ із російського заводу "Ямал СПГ" доти, доки уряди Європи вважають, що російський газ потрібен.
Фото: Andre M. Chang/Zuma/picture alliance
Закрите небо для літаків із РФ
Країни Євросоюзу, Албанія, Норвегія, Великобританія, Канада, США та інші держави закрили свій повітряний простір для російських літаків. Заборона поширюється на будь-які повітряні судна, експлуатовані авіаперевізниками з РФ, а також ті, що перебувають у власності російських фізичних чи юридичних осіб.
Фото: Leonid Faerberg/Aviation-Image/picture alliance
Лайнери Airbus, Boeing та Embraer не обслуговуватимуться
Авіаконцерни Airbus і Boeing, а також бразильський авіавиробник Embraer припинили постачання запчастин та підтримку російських авіакомпаній. У Росії станом на сьогодні експлуатують загалом 332 літаки Boeing, 304 літаки Airbus, що становить близько двох третин російського авіапарку. Компанія S7 використовує 17 лайнерів Embraer.
Російсько-французька компанія PowerJet, що випускає двигуни SaM146 для літака Superjet 100, оголосила про зупинення своїх контрактних зобов'язань у зв'язку із санкціями щодо авіаційного сектора РФ. Компанія повністю припиняє постачання запчастин для SaM146, техпідтримку та ремонт двигунів, включаючи повернення раніше відремонтованих, а також надання їх у лізинг.
Фото: picture alliance/Aviation-Image/L. Faerberg
Лізингові літаки необхідно повернути
У Росії у лізингу перебувають майже 780 літаків, у тому числі 515 іноземних. Згідно з рішенням ЄС, їх усі потрібно було повернути компаніям до 28 лютого. Крім того, Бермудські острови, де розташована більшість лізингових компаній, вже анулювали льотні сертифікати всіх зареєстрованих там літаків, що унеможливлює їхні польоти поза межами повітряного простору Росії.
Фото: Vladimir Gerdo/TASS/dpa/picture alliance
Морські вантажні перевезення для РФ залишилися в минулому
П'ять із шести найбільших контейнерних судноплавних компаній світу - Maersk, MSC, CMA CGM, Hapag-Lloyd та Ocean Network Express - призупинили всі контейнерні перевезення до Росії, за винятком основних продуктів харчування, медикаментів та гуманітарної допомоги. Китайська COSCO поки що продовжує працювати з Росією.
Фото: Sina Schuldt/dpa/picture alliance
Порти закриваються для російських суден
Великобританія заборонила експорт морського та навігаційного обладнання до Росії. Крім того, країна закрила свої морські порти для суден, пов'язаних із РФ. Вони зможуть заходити в порт лише у разі аварії, а також за безпосередньої загрози життю членів екіпажу або навколишнього середовища. До цього заходу приєдналися Канада, Норвегія та литовський порт Клайпеда.
Фото: imago images/unkas_photo
Заборонено торгівлю деревиною
На прохання України Лісова опікунська рада (FSС) заборонила торгівлю сертифікованою деревиною з Росії та Білорусії. Після цього рішення від використання у своєму виробництві російської деревини відмовилися окремі компанії, серед яких IKEA, Metsa Group, Store Enso.
Фото: Püschel/Deutsche Werkstätten
Автоконцерни відмовляються від роботи у Росії
Виробники автомобілів Ford, General Motors, Jaguar, Volvo, Renault, Honda, Porsche, BMW, Land Rover, Mercedes-Benz та Citroen призупинили всі продажі та операції в Росії. Про припинення всього постачання та виробництва на своїх заводах в Росії оголосили Toyota і концерн Volkswagen, який володіє марками машин Volkswagen, Skoda, Audi, Lamborghini, Bentley та Ducati.
Фото: Sergei Chirikov/epa/dpa/picture-alliance
Російські нафтовидобувачі можуть залишитися без обладнання
"Велика четвірка" нафтосервісних компаній - Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford - призупинили роботу в Росії. Вони виробляють обладнання для буріння свердловин та обслуговують нафтопроводи. У Росії клієнтами цих компаній були "ЛУКОЙЛ", "Газпромнефть", "Роснефть" та інші.
Фото: Alexander Korolkov/Izvestia/AP Photo/picture alliance
Дефіцит косметичних засобів
Група компаній Johnson & Johnson, найбільший світовий виробник товарів для здоров'я та догляду за тілом, спочатку заявила про тимчасове припинення реклами, інвестицій та клінічних досліджень на території Росії, а пізніше і про повну зупинку постачання своєї продукції до РФ.