Туреччина вирішила офіційно подати заявку на вступ у БРІКС - групу країн з ринками, що розвиваються, яка починалася з Бразилії, Росії, Індії, Китаю і Південної Африки і в якій здебільшого домінують Москва і Пекін.

Омер Челік, прессекретар правлячої  "Партії справедливості та розвитку" (ПСР), підтвердив заявку Туреччини і сказав, що запит "перебуває на розгляді". "Наш президент неодноразово заявляв, що ми хочемо стати членом БРІКС", - сказав він на початку вересня. "У зв'язку з цим наш запит зрозумілий, і процес його розгляду триває", - зазначив він.

За повідомленнями турецьких ЗМІ, президент Росії Володимир Путін привітав прагнення Анкари і заявив, що "повністю підтримає" її вступ у БРІКС.

Якщо Туреччина справді стане членом організації, яку дедалі частіше розглядають як противагу існуючим західним альянсам, вона може ще більше віддалитися від вступу в Європейський Союз (ЄС) та від здобуття переваг єдиного ринку 27 країн-членів ЄС.

ЄС очікує, що кандидати на вступ поділяють його цінності

Туреччина має право самостійно ухвалювати рішення щодо свого міжнародного партнерства, проте ЄС очікує, що країна-кандидат на вступ розділятиме його цінності, заявив Пітер Стано, представник дипломатичної служби ЄС.

"Ми очікуємо, що всі країни-кандидати на вступ у ЄС твердо і беззастережно підтримуватимуть цінності ЄС, дотримуватимуться зобов'язань, що випливають із відповідних торгових угод, і приєднаються до спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС", - сказав Стано в інтерв'ю DW.

Дехто вважає прагнення Туреччини приєднатися до БРІКС реакцією на затримку у переговорах щодо вступу в ЄС. У щорічній доповіді, опублікованій торік, європейські парламентарі дійшли висновку, що "рівень відповідності Туреччини спільній зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС впав до рекордно низького рівня - до семи відсотків, -  що робить його найнижчим серед усіх країн-кандидаток".

Начо Санчес Амор, депутат від групи соціалістів та демократів у Європейському парламенті, вважає, що шлях Туреччини в ЄС пролягає через реформи. "Останнім часом ми спостерігаємо поновлення інтересу турецького уряду до процесу вступу в ЄС", - зазначив він у заяві у 2023 році. "Це станеться не через геополітичний торг, а лише тоді, коли турецька влада виявить реальну зацікавленість у тому, щоб зупинити відступ від основних свобод і верховенства закону в країні".

Процес вступу Туреччини в ЄС розпочався у 2005 році, але у 2018 році зупинився через низку проблем, зокрема стурбованість ЄС обмеженням свободи ЗМІ, контролем, встановленим виконавчою владою над судовими органами, та недостатнім цивільним наглядом за турецькими силами безпеки.

Інтерес до БРІКС - ознака розчарування Туреччини у ЄС?

Озгюр Унлухісарчіклі, експерт з питань Туреччини у Німецькому фонді Маршалла (GMF), додає, що інтерес Туреччини до БРІКС є проявом її розчарування у ЄС.

Анкара ворогує з Брюсселем не лише через те, що загальмувався процес її вступу в ЄС, а й через те, що не просувається вперед у модернізації митної чи торгової угоди, а також у розробці "дорожньої карти" щодо лібералізації візового режиму, яка могла б відкрити громадянам Туреччини шлях до безвізового в'їзду в європейські країни.

Від моменту свого створення 15 років тому група БРІКС збільшилася вдвічі. Її членами стали Єгипет, Ефіопія, Іран та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), а заявки на вступ подали ще близько 20 країн, зокрема й Туреччина.

Члени БРІКС не прагнуть створення згуртованого союзу з єдиною політикою безпеки або зовнішньою політикою. Натомість вони намагаються співпрацювати в галузі торгівлі та економічної експансії і створювати, на їхню думку, політичну противагу міжнародним інститутам, в яких домінують США та Європа.

Загравання з БРІКС може спрацювати проти Туреччини

Турецькі експерти вважають, що запит Ердогана на приєднання до БРІКС міг бути зроблений для того, щоб отримати важелі впливу на процес вступу Туреччини в ЄС.

Аслі Айдинтасбас, співробітниця Брукінгського інституту, яка спеціалізується на Туреччині, вважає, що процес вступу Туреччини в ЄС "давно перебуває у комі", і турецькі політики або намагаються його оживити, або вважають, що їм нема чого втрачати, приєднавшись до БРІКС.

"Європейці фактично заморозили процес вступу Туреччини в ЄС і збираються взагалі викреслити її з порядку денного розширення, тоді як Балканські країни просунулися вперед", - сказала вона DW. "Я думаю, що ті, хто ухвалює рішення в Туреччині, розглядають БРІКС як щось, що підвищує значення Туреччини, вважаючи, що цей крок змусить Захід ревнувати і дасть Туреччині більше шансів привернути їхню увагу".

Унлухісарчіклі зазначив, що ця стратегія може дати зворотний ефект, оскільки вступ Туреччини в БРІКС може змусити країни ЄС з підозрою ставитись до Анкари. "Якщо Туреччина стане членом БРІКС, її авторитет та надійність для країн Заходу ще більше знизяться", - сказав він DW.

Читайте також: Коментар: Ердоган жонглює Путіним

Туреччина - недовірливий, але необхідний союзник

Деякі рішення в галузі зовнішньої політики та безпеки вже зіпсували імідж Анкари у західних столицях. Туреччина відмовилася підтримати санкції щодо Росії і натомість стала одним із найбільших покупців російської нафти. Анкара також підтримує ХАМАС, радикальне палестинське угруповання, яке здійснило терористичні атаки на Ізраїль 7 жовтня і яке Європейський Союз, а також США, Німеччина та низка інших країн вважають терористичною організацією.

Сполучені Штати та інші союзники по НАТО були обурені діями Туреччини у 2017 році, коли Анкара придбала у Росії зенітно-ракетні комплекси С-400, та у 2022 році, коли на два роки затримала вступ Швеції та Фінляндії в НАТО, хоча, зрештою, і відмовилася від свого протистояння.

Однак стратегічне положення Туреччини між Заходом та Сходом робить її критично важливою для місій НАТО та США в регіоні, і в 2016 році країна уклала угоду з ЄС, яка дозволяє повертати нелегальних мігрантів, які проникають в Європу з Туреччини.

Проте недовіра між Анкарою та її союзниками зберігається. У дослідженні Німецького фонду Маршалла, присвяченому відносинам Туреччини із західними країнами, йдеться про те, що "Туреччина - найменш надійна країна-партнер, на думку респондентів у всіх державах, де проводилося опитування. Водночас турецькі респонденти також вважають інших союзників ненадійними".

Турецькі експерти зазначили, що в балансуванні зовнішньої політики країни, яка знаходиться між Заходом і Сходом, є певний сенс. "Немає сумнівів, що відносини з ЄС нескінченно важливіші, але Ердоган справді вірить, що зможе зіштовхувати між собою Захід і незахідні країни", - додала Айдинтасбас.