Туреччина та Вірменія обговорили нормалізацію відносин
Ігор Бурдига
14 січня 2022 р.
Спецпредставники Туреччини та Вірменії продовжать переговори без попередніх умов. Відносини між двома країнами затьмарені цілою низкою конфліктів - від геноциду вірмен до війни в Карабаху.
Реклама
Спецпредставники Вірменії та Туреччини у п'ятницю, 14 січня, провели в Москві першу зустріч у рамках зусиль щодо нормалізації відносин, затьмарених низкою серйозних конфліктів. Зустріч минула у позитивній та конструктивній атмосфері, повідомили міністерства закордонних справ двох країн за підсумками переговорів. Сторони домовилися продовжувати переговори без попередніх умов, націлені на повноцінну нормалізацію.
Дата нової зустрічі поки що не погоджена. У МЗС Туреччини заявили, що вона буде призначена у належний час дипломатичними каналами. Анкара та Єреван призначили спецпредставників із нормалізації відносин між двома країнами наприкінці 2021 року.
Відносини між Вірменією та Туреччиною затьмарені цілою низкою конфліктів, у тому числі масовим знищенням вірмен в Османській імперії в роки Першої світової війни, яке у Вірменії називають геноцидом. За оцінками джерел, у ті роки загинули близько півтора мільйона вірмен. Туреччина як правонаступниця імперії Османа визнала знищення від 300 до 500 тисяч вірмен, але відмовляється кваліфікувати це як цілеспрямований геноцид.
Кордон між Вірменією та Туреччиною закрито з 1993 року. Дипломатичні контакти між двома країнами багато років були призупинені. Їх відновили та лише наприкінці 2021 року. Ситуацію ускладнює й те, що Туреччина підтримує тісні стосунки із супротивником Вірменії Азербайджаном. Під час війни у Нагірному Карабаху у 2020 році вона надавала Баку військову допомогу.
У середині грудня 2021 року Вірменія та Туреччина висловили готовність до нормалізації відносин. Після цього Вірменія вирішила не подовжувати ембарго на турецькі продукти. Турецький лоукостер Pegasus Airlines з лютого розпочне регулярні польоти до Єревану. Авіакомпанія Flyone Armenia теж отримала дозвіл на польоти до Стамбула. У минулому численні спроби нормалізації двосторонніх відносин були невдалими.
Євросоюз у п'ятницю привітав прагнення двох країн працювати над нормалізацією відносин, йдеться у заяві офіційного представника голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля – Петера Стано.
"Будь-які подальші конкретні кроки у бік нормалізації відносин стали б добрими новинами для стабільності в регіоні та перспектив для примирення та економічного розвитку", - наголошується у заяві.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у п'ятницю, 14 січня також сформував робочу групу для будівництва залізниці з Азербайджану до Нахічеванської автономної республіки через Сюнікську область на півдні Вірменії. Керівником робочої групи призначено радника прем'єр-міністра, колишнього посла Вірменії в Ірані Арташеса Туманяна.
В грудні 2021 року на зустрічі у Брюсселі Пашинян та президент Азербайджану Ільхам Алієв досягли попередньої домовленості з будівництва.
"Вірменія цією залізницею отримає доступ до Ірану та Росії, Азербайджану - в Нахічевань. Але якщо нам вдасться налагодити ефективний діалог з Туреччиною, вдасться досягти відкриття кордону та комунікацій, то цей проєкт може отримати широке значення, оскільки існує залізниця з Єрасха до Гюмрі та з Гюмрі до Карсу (місто в Туреччині - Ред.)", - зазначив Пашинян.
Нагірний Карабах: життя на лінії фронту
Воєнний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах спалахнув з новою силою наприкінці вересня 2020 року. Відтоді його жертвами стали десятки мирних жителів.
Фото: Julia Hahn/DW
Суцільні квартали лежать у руїнах
Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в навмисному нападі на цивільні об'єкти - такі як знаменитий Собор Святого Христа Всеспасителя, зведений у місті Шуші у XIX столітті. На початку жовтня храм був зруйнований бомбардуваннями. Єреван поклав відповідальність за подію на Баку. Натомість Азербайджан заявив, що не веде вогонь "по історичних і культурних спорудах".
Фото: Hayk Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Зруйновані будинки
Рагіба Гулієва на руїнах свого колишнього життя. Її будинок був знищений під час ракетного обстрілу другого за величиною міста Азербайджану Гянджі 17 жовтня 2020 року. Внаслідок цього нападу загинуло кілька мирних жителів. Азербайджан покладає провину на вірменську сторону.
Фото: Julia Hahn/DW
Загиблі діти
Одна з жертв бомбардування Гянджі - онук Рагіби Гулієвої Артур. Йому було 13 років. Шкільні вчителі та однокласники прощаються з хлопчиком під час відспівування в церкві. За офіційними даними, з дня відновлення бойових дій загальна кількість жертв серед мирного населення Азербайджану й Вірменії становить вже як мінімум 130 осіб.
Фото: Julia Hahn/DW
Добровольці прагнуть на фронт
Від початку боїв наприкінці вересня 2020 року в Нагірному Карабаху загинуло близько 1200 солдатів, повідомляють у самопроголошеній республіці. Азербайджан поки що приховує дані про свої втрати. За словами президента Росії Володимира Путіна, кількість загиблих з обох сторін сягнула 5000 осіб. Незважаючи на це, багато чоловіків хочуть відправитися на фронт добровольцями, як тут, у Степанакерті.
Фото: Aris Messinis/AFP
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть. Згідно з міжнародним правом, цей регіон належить до Азербайджану, однак де-факто перебуває під контролем вірменських сепаратистів. З 1994 року тут підтримувалося крихке перемир'я. На фото - портрет одного з полеглих під час карабаського конфлікту, виставлений у школі азербайджанського міста Барда.
Фото: Julia Hahn/DW
Зовнішнє втручання
В авторитарному Азербайджані панують пропаганда й воєнна риторика. Підтримку у вигляді поставок зброї і демонстрації солідарності уряд в Баку отримує від "братської держави" - Туреччини. Натомість Росію вважають заступницею вірменського уряду в Єревані. Спостерігачі побоюються, що Туреччина й Росія можуть спробувати активно втрутитися в конфлікт.
Фото: Julia Hahn/DW
Порятунок у підвалах
За даними місцевої влади, в Нагірному Карабасі десятки тисяч людей змушені були залишити свої будинки, рятуючись від бойових дій. За деякими підрахунками, число таких біженців може сягати половини населення регіону, тобто 75 000 осіб. Деякі місцеві жителі ховаються від бомбардування в бункерах і підвалах, як літній чоловік на цьому фото.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Бомби й коронавірус
Життя в бункері для багатьох мешканців Степанакерта перетворилось на буденну справу. Там тісно й мало свіжого повітря. Бункери захищають людей від бомбардувань, але служать прекрасним місцем для поширення коронавірусу, попереджають лікарі. При цьому точне число заражень залишається невідомим. Повідомляється, що більшість людей, що залишилися в місті, були інфіковані SARS-CoV-2.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Тимчасовий притулок замість шкільних класів
Багатьом жителям Азербайджану також довелося шукати порятунок від війни. Деякі жителі міста Тертер, що поруч з лінією фронту, знайшли притулок у сусідньому місті Барда, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Нагірного Карабаху. Багато шкіл там з кінця вересня використовують як тимчасовий притулок. Однак про те, що їхні мешканці перебувають у безпеці, годі й казати.
Фото: Julia Hahn/DW
Лінія фронту стає дедалі ближчою
Під час бомбардування азербайджанського міста Барда було зруйновано кілька будівель. Деякі автомобілі повністю згоріли. Влада Азербайджану повідомила тоді про 21 загиблого й десятки поранених. Своєю чергою, уряд Вірменії заявив, що не причетний до нападу. У відповідь президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв "відплату на полі бою" й "помсту".
Фото: Julia Hahn/DW
Марна надія на мир
Бої в Нагірному Карабасі тривають. Азербайджан вимагає від Вірменії повного виведення військ з регіону. Своєю чергою, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся за допомогою до Москви. У відповідь МЗС РФ заявило, що "Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії".