Найвідоміший німецький художник епохи Ренесансу Альбрехт Дюрер (Albrecht Dürer) народився в Нюрнберзі у 1471 році й помер там само у 1528 році. За своє життя він здійснив кілька великих подорожей і побував, зокрема, у Венеції та Нідерландах. Якщо під час поїздки до Венеції він мав на меті долучитися до мистецтва великих італійських майстрів, то до Нідерландів Альбрехта Дюрера, тоді вже 49-річного художника, відомого далеко за межами рідного міста, привели у першу чергу міркування фінансового характеру.

У 1519 році помер імператор Максиміліан I, який підтримував майстра. За кілька років до своєї смерті монарх призначив художнику довічну пенсію розміром у 100 гульденів на рік, які йому виплачували з міської скарбниці Нюрнберга. Однак після смерті Максиміліана I міська влада відмовилася платити Дюреру його пенсію, пославшись на те, що їм потрібне підтвердження законності виплати від нового правителя, імператора Карла V. Коронація Карла V відбулася в Аахені у жовтні 1520 року, а незадовго до цієї події Альбрехт Дюрер вирушив до Нідерландів, аби при дворі Маргарити Австрійської, правительки габсбурзьких Нідерландів та тітки майбутнього імператора, отримати рекомендації, необхідні для подовження пенсії.

Подорожуючи до Нідерландів та назад, Альбрехт Дюрер двічі побував у німецькому Аахені: у жовтні 1520-го, з нагоди коронації Карла V, і в липні 1521-го, повертаючись до рідного Нюрнберга. В Аахені, найзахіднішому місті сучасної Німеччини, розташованому на кордоні з нинішніми Нідерландами та Бельгією, два візити великого художника, які відбулися 500 років тому, стали приводом для виставки, присвяченої Дюреру та його подорожі. На 2021 рік припадає й інша визначна дата: 550-річчя великого художника.

Читайте також: Леонардо да Вінчі: ким він був?

Щоденник Дюрера - цінне джерело інформації

Експозиція "Тут був Дюрер. Подорож, яка стала легендою" ("Dürer war hier. Eine Reise wird Legende") у музеї Сюрмондта-Людвіґа (Suermondt-Ludwig-Museum) є чудовою нагодою познайомитися з творчістю великого Альбрехта Дюрера в контексті його подорожі і взаємодії з художниками та мислителями початку Нового часу в Європі. Експозицію розділили на три частини: у першому розділі йдеться про саму подорож, другий зосереджується на написаних під час поїздки й перебування у Нідерландах роботах, а третій присвячений тому, як мистецтво Дюрера сприймалося й копіювалося іншими художниками. На виставці представлені 190 експонатів: з них половина - роботи різних майстрів, пов'язані з тематикою експозиції, а інша половина - картини, гравюри і рисунки самого Дюрера, а також окремі сторінки з його щоденника.

Саме завдяки щоденнику художника про його подорож 1520-1521 років багато відомо. Записки являють собою поєднання розрахункової книжки та подорожніх нотаток і є прикметним документом - одним із перших збережених щоденників, що розповідають про подорожі митців. Щоправда, зберігся не оригінал нотаток Дюрера, а лише їхня копія, виконана приблизно у 1550 році.

Зі щоденника майстра випливає не тільки те, де побував і що побачив його автор, а й той факт, що Дюрер нерідко розраховувався за різні послуги своїми роботами, найчастіше це були портрети. Очевидно, подібні угоди були необхідні. Адже подорож, у яку художник вирушив із дружиною та служницею, коштувала чималих грошей. Тільки щомісячна квартплата обходилася в 11 гульденів. Якщо порівняти цю суму з обсягом щорічної довічної пенсії у 100 гульденів, стає очевидним розмах витрат, які чекали на художника в дорозі.

Дивіться також: Ієронім Босх: повернення художника-загадки

Дюрер: портрети, рисунки тварин, дизайн

Більшість портретів, представлених на виставці, - це рисунки, виконані срібним олівцем, пером, пензлем або вугіллям. Справді, у Нідерландах Дюрер, перебуваючи далеко від своєї майстерні й підмайстрів, концентрувався на рисунках, причому рисунках такої високої художньої якості, що вони не здавалися лише замальовками, підготовкою до виконаних фарбою полотен, а являли собою самостійні, закінчені художні твори.

Кого тільки не побачиш на портретах! І торгових представників та дипломатів у Нідерландах, і португальців-колонізаторів, і багатих італійських купців, і численних знайомих і колег художника, габсбурзьку знать при дворі Маргарити Австрійської та Карла V, а також похмурого деспота, данського короля Крістіана II та гуманіста Еразма Роттердамського. А на одному портреті - темношкіра дівчина, двадцятирічна Катаріна. Цей з особливою ніжністю виконаний рисунок є першим відомий у європейському мистецтві портретом (саме портретом, а не типізованим зображенням) африканки.

У 1520-1521 роках мистецтво Дюрера як рисувальника сягає свого зеніту. Але це не означає, що він не пише картин. Одна з них - "Святий Ієронім" 1521 року, твір Дюрера, який найчастіше копіюють, - демонструє, яких висот образотворчого мистецтва здатен був досягти художник навіть далеко від своєї майстерні. Фігура Святого Ієроніма викликала інтерес художника все життя. У полотні, створеному в Антверпені, Альбрехт Дюрер порвав із традиціями пізнього Середньовіччя і розробив новий підхід до іконографії святого, спираючись на вчення гуманізму. А моделлю для картини став 93-річний житель Антверпена.

Читайте також: Чи повернуться до України "Адам і Єва" Кранаха Старшого?

Відомо також про інтерес Дюрера до зображення тварин. На виставці в Аахені можна побачити два найцікавіших рисунки: голову моржа і собаку, що лежить. Де художник міг побачити моржа? Імовірно, він нарисував тварину не з натури, а з іншої картини, яку побачив у ратуші Страсбурга дорогою до Нюрнберга. А ось рисунок собаки, виконаний срібним олівцем, було зроблено, очевидно, в Аахені.

Альбрехт Дюрер, як переконливо показує експозиція, був майстром не тільки живопису і рисунку, але й дизайну. Наприклад, він спроєктував будинок лейбмедика Маргарити Австрійської, а також зробив ескізи маскарадних масок, прикрас, руків'їв кинджалів і печаток для ювелірів і навіть одного дамського тюрбана...

Під час поїздки до Нідерландів сталася ще одна значуща для Дюрера подія: він захворів - як вважають, заразився малярією. Можливо (такою є одна з теорій), що ця хвороба, яка не відпускала його упродовж довгих років, і стала причиною смерті художника незадовго до його 57-річчя.