У Бабиному Яру в Києві відкрили символічну синагогу
Дмитро Губенко
14 травня 2021 р.
У відкритті символічної синагоги в Бабиному Яру взяли участь керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Реклама
Символічну синагогу - Місце для роздумів - відкрили в п'ятницю, 14 травня, у Бабиному Яру в Києві. Про це повідомив Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". У церемонії, яку було приурочено до Дня пам'яті українців, що рятували євреїв під час Другої світової війни, взяли участь керівник Офісу президента (ОП) України Андрій Єрмак та прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Як наголосив на церемонії відкриття Єрмак, сьогодні важливо вшанувати пам'ять про людей, які загинули у Бабиному Яру, та подякувати тим, хто рятував їх, ризикуючи власним життям. "Держава зробить все, щоби меморіал у Бабиному Яру став грандіозним, одним із найвеличніших музеїв, місцем пам'яті у світі", - зауважив керівник ОП. Він також передав слова подяки та пошани від президента України Володимира Зеленського та повідомив, що глава держави підписав указ, яким встановлюється постійна державна стипендія для праведників народів світу, українців, які рятували євреїв під час Голокосту.
"Крок на шляху відновлення пам'яті"
Шмигаль, своєю чергою, назвав відкриття символічної синагоги "великим кроком на шляху відновлення пам'яті про всіх, хто загинув у цьому місці у роки Другої світової війни"."Переконаний, що меморіальна синагога стане святим місцем і духовного єднання, і братського діалогу", - наголосив прем'єр-міністр.
Присутній на відкритті міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко нагадав про радянську спадщину. "Відродження національної пам'яті починається з переосмислення тих місць, які в радянські часи навмисно та свідомо маскувались під місця розваг, відпочинку, рекреації, забуваючи, що насправді трапилось. Так сталось і тут, з Бабиним Яром. Тепер ми повертаємось до цієї меморіалізації, яку протягом багатьох років радянського панування умисно викорінювали із нашої свідомості", - зазначив він.
На церемонії відкриття також були присутні духовні лідери України, представники різних церков та конфесій, посли, культурні та громадські діячі, праведники та їхні родичі.
Нагадаємо, цього року 14 травня Україна вперше відзначає День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цю офіційну дату встановила окремою постановою Верховна Рада на початку 2021 року. Праведниками називають людей неєврейського походження, які рятували євреїв у часи Другої Світової війни й Голокосту, часто ризикуючи власним життям.
Де вбивали у Бабиному Яру? Як київські дослідники відтворили місце злочину (27.01.2021)
03:07
Незабуті жертви Голокосту: фоторепортаж з Бабиного Яру
У Києві на території Бабиного Яру проходить виставка робіт німецько-італійського фотографа Луїджі Тоскано "Проти забуття", приурочена до 75-х роковин трагедії. На ній представлені портрети людей, які пережили Голокост.
Фото: DW/A. Magazowa
Незабуті жертви Голокосту
У ці дні в Україні згадують жертв трагедії, яка сталася 75 років тому в Києві на території Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. Однак точне число убитих в Бабиному Яру досі невідомо, оскільки під час масових розстрілів не враховувалися діти віком до трьох років. На цьому фото - один з портретів, представлених на виставці.
Фото: DW/A. Magazowa
Дедалі менше свідків
Загалом, відповідно до джерел, в урочищі Бабин Яр було розстріляно від 100 до 200 тисяч осіб: радянських військовополонених, підпільників, душевнохворих, євреїв, ромів, караїмів, дітей. Десятки років радянська пропаганда замовчувала масштаби трагедії Бабиного Яру. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру зуміли 29 осіб. Але з кожним днем число свідків тієї трагедії стрімко зменшується.
Фото: DW/A. Magazowa
Проти забуття
Фотовиставка Луїджі Тоскано називається "Проти забуття". У Києві представлено 50 з 200 портретів людей, яким вдалося пережити Голокост. Тоскано зустрічався зі своїми героями передусім у Німеччині, Україні, в Ізраїлі, РФ, США. На цьому фото - момент установки експонатів на одній з алей Бабиного Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
DW/A. Magazowa
Життя і долі
Широкоформатні (1,8 х 3 метри) фото розміщені уздовж двох головних алей державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр". В одній частині представлені портрети українських жертв Голокосту - євреїв і так званих "остарбайтерів". По інший бік - жертви Голокосту з інших країн.
Фото: DW/A. Magazowa
Луїджі Тоскано і його виставка
Німецько-італійський фотограф Луїджі Тоскано виріс в родині заробітчан. В юності йому довелося працювати покрівельником, охоронцем, мити вікна. Луїджі каже, що складні ситуації надихнули його стати фотографом. Самостійно засвоївши мистецтво фотографії, він почав розповідати про людські долі за допомогою фото. "Проти забуття" - один з його наймасштабніших проектів.
Фото: DW/A. Magazowa
Трагедія Бабиного Яру
Восени 2015 року фотовиставка була вперше презентована в будівлі Старої пожежної вежі в Маннгаймі. Портрети були виставлені у вікнах будівлі. Після Бабиного Яру в Києві виставка відправиться до Дніпра та Львова. "Тут, в епіцентрі трагедії 20-го століття, виставка Луїджі Тоскано тримає живою пам'яттю про минуле, яке нам не дозволено забути", - зазначив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Масові розстріли 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру - жахлива трагедія. Тільки за офіційними даними, за дві ночі було знищено понад 30 тисяч євреїв, серед яких було багато дітей. "Емоційно мені було дуже складно працювати над цією виставкою, - розповідає фотограф Тоскано. - За кожною фотографією - ціле людське життя. Ніхто не повинен бути забутий".
Фото: DW/A. Magazowa
Щоб жити
Здзіслав Звінярскі народився у Варшаві в 1926 році. Після варшавського повстання в 1944 році його заарештували і відправили до концтабору Дахау. Він пережив марш смерті. Потім Звінярскі був в концтаборах Маннгайм-Зандхофен, Кохендорф і Нацвейлере-Штрутгоф. В останньому він перебував до закриття табору в березні 1945 року. Це фото було зроблено незадовго до його смерті у вересні 2014 року.
Фото: DW/A. Magazowa
Живі свідки
Василь Михайлівський - один з київських героїв фотовиставки Луїджі Тоскано. Наприкінці вересня 1941 року Михайлівського від розстрілу в Бабиному Яру врятувала його няня, показавши свій паспорт, де було вканзано, що вона - українка. Це вже третє ім'я чоловіка. До окупації його звали Цезарем Кацем, няня назвала його Василем і дала своє прізвище - Фомін. Михайлівським він став в прийомній родині.
Фото: DW/A. Magazowa
Культура пам'яті
"Особливо мені запам'яталися слова однієї з героїнь, - згадує Тоскано. - Це була Сюзан Черняк. Вона сказала, що, якщо люди забувають своє минуле, то вони заслуговують його повторення". Сюзан Черняк народилася у Відні в 1922 році. У 20 років її разом з матір'ю відправили в Терезієнштадт. У 1943 вони виявилися в Освенцімі. Через два роки - концтабір Равенсбрюк. Сюзан пережила і марш смерті.
Фото: DW/A. Magazowa
Кожен четвертий
Створення єдиного меморіального комплексу трагедії Бабиного Яру для України досі залишається проблемою. Це ж стосується і створення єдиного освітнього циклу, який був би присвячений Голокосту на території України. Історик Борис Забарко стверджує, що кожен четвертий український єврей став жертвою Голокосту.
Фото: DW/A. Magazowa
Не можна вбити пам'ять
Активно над створенням меморіального комплексу почали працювати лише в останні роки. На сьогоднішній день на території державного культурно-історичного заповідника "Бабин Яр" проведено реставраційні роботи, встановлено освітлення, лавки, облагороджені зелені зони. З'явилися і пам'ятники жертвам розстрілів у Бабиному Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
Кибитка ромів
Першим жертвам трагедії в Бабиному Яру, ромам, окремий пам'ятник був встановлений лише у вересні 2016 року. У вересні 1941 року в урочищі розстріляли 5 циганських таборів.