Це одна з найвідоміших пам'яток Берліна. Побудовані 1791 року Бранденбурзькі ворота у часи поділу Німеччини позначали кордон між Східним та Західним Берліном. Вони розташовувалися одразу ж за кордоном у східній частині міста, доступ до них був заборонений. Лише восени 1989 року до них знову змогли потрапити звичайні берлінці, відтоді площа перед воротами переповнена німцям та туристами.

До 1989 року Гоеншенгаузен був центральним СІЗО східнонімецької спецслужби "Штазі". Тут чинили як фізичні, так і психічні тортури над політичними в'язнями. Комплекс будівель із за високим муром був таємним і не позначався на жодній карті міста. Після возз'єднання Німеччини СІЗО закрили. Кількома роками пізніше тут постав меморіальний комплекс, який є відкритим для відвідувачів.

Упродовж 28 років Берлінський мур розділяв місто на Схід та Захід. Прикордонна споруда довжиною близько 160 кілометрів стала місцем смерті багатьох, хто намагався втекти з комуністичної НДР на Захід. Точна цифра досі невідома. East Side Gallery - найдовша ділянка муру, яка досі стоїть на місці - у рік возз'єднання Німеччини була розмальована багатьма німецькими та закордонними митцями.

З 1970 до 1991 року цей 19-метровий Колос з червоного граніту стояв у районі Берлін-Фрідріхсгайн. На його урочистому відкритті були присутні 200 тисяч людей. На початку 1990-х років час комунізму, а з ним і Леніна, сплив. Пам'ятник демонтували. Нині колишня площа Леніна має назву Об'єднаних Націй.

Це був центр влади НДР. Тут засідав парламент комуністичної Німеччини - Народна палата, тут же відбувалися з'їзди правлячої Соціалістичної єдиної партії. Палац республіки був відкритий 1976 року, його будівництво тривало 32 місяці. Після возз'єднання будівлю, яка містила отруйний азбест, знесли - у 2006-2008 роках. На її місці реконструювали історичний Берлінський міський палац.

"Інтершопами" в НДР називалися магазини, у яких не можна було розплатитися місцевою валютою, а лише іноземною. Багато громадян НДР через це мало що знали про те, що в цих магазинах продається. Перші "Інтершопи" з'явилися біля станції "Фрідріхштрассе" у Східному Берліні. Нині цю площу з її безліччю бутиків та магазинів не впізнати.

Безтурботне дитинство - де ж, якщо не на гральному майданчику. Ці металеві кулі, по яких діти могли лазити, були чи не на кожному гральному майданчику в Східному Берліні. Нині споруди для лазіння, які встановлюють на дитячих майданчиках, зазвичай роблять із міцних канатів. Так на майданчику важче травмуватися.

13-поверхових Interhotel Metropol на вулиці Фрідріхштрассе був відкритий 1977 року. Тут можна було побачити бізнесменів, дипломатів та селебрітіз. Та більшість громадян НДР, в яких не було іноземної валюти, могли споглядати за готелем лише ззовні. Зараз тут розташований готель мережі Maritim, увійти до якого може кожен, але далеко не кожен може дозволити собі зняти в ньому номер.

Універмаг Kaufhaus des Westens, скорочено KaDeWe, - найвідоміший торговий центр Німеччини та другий за величиною в Європі після лондонського Harrods. Люксовий універмаг площею 60 тисяч квадратних метрів був відчинений 1907 року, в часи Другої світової війни він практично згорів. Після розділу Німеччини будівля опинилась у Західному Берліні. KaDeWe і нині є популярною туристичною принадою.

Протягом довгих 28 років Берлінський мур розділяв місто на дві частини - Східний і Західний Берлін. Минуло понад 30 років з часів мирної революції в НДР і часу падіння цього символу "холодної війни" і поділу Німеччини, що возз'єдналася в 1990-му. Там, де раніше стояв мур, зараз прокладений 160-кілометровий історичний маршрут - Стежка вздовж Берлінського муру (Berliner Mauerweg).

Починати поїздку на велосипеді або піший тур можна в будь-якому місці й не обов'язково проходити весь маршрут повністю або за один раз. Можна вибрати якусь ділянку або пройти цю історичну стежку поетапно. Стартувати можна в центрі німецької столиці, де на вулиці Бернауерштрассе розташований меморіал і документаційний центр "Берлінський мур".

Майже шестикілометровий відрізок позначений тут такою подвійною лінією з кругляків, на якій на різних відстанях одне від одного розміщені металеві таблички "Берлінський мур 1961-1989" ("Berliner Mauer 1961-1989"). Вище напису знаходився Східний Берлін, нижче - Західний. Це допомагає орієнтуватися на місці.

Якщо від меморіалу на Бернауерштрассе пройти стежкою у бік нинішнього урядового району Мітте, маршрут проведе уздовж річки Шпрее повз Рейхстаг до Паризької площі і Бранденбурзьких воріт. За часів Берлінського муру ворота перебували між двома частинами міста, ставши символом розділу Берліна, а після падіння - символом возз'єднання Німеччини.

Потрапити з однієї частини міста в іншу за часів існування Берлінського муру можна було через вісім контрольно-пропускних пунктів. Найвідоміший з них - Чекпойнт Чарлі (КПП "Чарлі") на вулиці Фрідріхштрассе. Зараз тут можна побачити реконструкцію 2000 року. Через велику популярність цього місця атмосфера навколо більше нагадує туристичний "Діснейленд".

З боку НДР уздовж Берлінського муру було зведено понад триста дозорних веж, на яких цілодобово чергували солдати, готові відкрити вогонь на ураження. Стояти залишили лише три вежі. Вони перебувають під охороною у статусі історичних пам'яток. Одна з них, зведена з бетону в 1966 році, розташована близько Потсдамської площі і відкрита для відвідування.

Найдовша ділянка Берлінського муру, що збереглася, розташована в районі Фрідріхсгайн - знаменита Істсайдська галерея (East Side Gallery). Після відкриття кордону ці плити були розмальовані художниками, ставши історичною пам'яткою і постійною галереєю просто неба. Найвідомішим графіті тут є робота Дмитра Врубеля "Братський поцілунок".

Велика частина стежки - 110 кілометрів - пролягає вздовж зовнішнього міського кордону, що проходив між Західним Берліном і Бранденбургом. Особливою пам'яткою тут є Гліникський міст через Гафель в районі Потсдама, на якому за часів холодної війни здійснювали обміни агентів і політв'язнів. Одна з таких акцій 1962 року лягла в основу голівудського фільму "Міст шпигунів".

Історичний маршрут пролягає не тільки міськими районами, але й через приміські ліси, вздовж річок, лугами і полями. Ділянки, де Берлінський мур пролягав за межею міста, часто ставали місцем ризикованих спроб жителів НДР втекти на Захід - наприклад, перепливши через Гафель. Життю в цих місцях за часів існування муру присвячений музей у колишній дозорній вежі в Генніґсдорфі.

Деякі ділянки на колишньому кордоні засадили сакурами. Дерева були подаровані жителями Японії, які таким чином хотіли висловити радість у зв'язку з возз'єднанням Німеччини. Навесні помилуватися цвітінням можна, наприклад, в районі Панков біля мосту на вулиці Борнгольмерштрассе, де розташовувався перший КПП, відкритий в ніч падіння Берлінського муру 9 листопада 1989 року.