Серед старих диванів і зламаних холодильників, ящиків з дитячим одягом і коробок з касетами на вулицях Берлінуможна знайти справжні скарби. В одній з таких куп непотрібних речей берлінський музикант Ено Тімен (Eno Thiemann) знайшов свого нового улюбленого письменника.

Книги Харукі Муракамі стояли на вулиці з табличкою "zu verschenken" - "даруємо". Ця традиція давно вкоренилася в Берліні: городяни залишають непотрібні, але придатні речі на підвіконнях і перед будинками, щоб інші могли їх забрати. І їх справді забирають. Часто протягом кількох хвилин.

"Я дуже зрадів, коли повернувся в 2013 році й побачив, що за цей час народилася ціла культура, - каже Тімен, який покинув Берлін за тридцять років до того, як ця практика стала популярною. - Більшість людей не викидають сміття просто так. Вони роблять добру справу, допомагають району стати кращим".

Але тепер, коли у Берліні збираються штрафувати тих, хто залишає речі на вулиці, ця неформальна система обміну може відійти в минуле. У міському департаменті охорони навколишнього середовища вважають, що, хоча сама ідея залишати речі на вулиці, щоб інші могли їх забрати, "хороша і заслуговує на підтримкy", але вона "призвела до ексцесів, що вже не відповідають первісному задуму". А прибирання обходиться недешево - торік місто витратило близько 10,3 мільйона євро (12,8 мільйона доларів) на вивезення сміття, включаючи нелегально викинуті будівельні відходи та електронне сміття.

"Потрібно чітко дати зрозуміти, що залишення речей на вулиці не звільняє власника від відповідальності за принципом: "Я це віддав, значить, таким чином я цього позбувся", - заявила DW представниця департаменту охорони навколишнього середовища.

Берлін підвищує штрафи

Торік компанія Berliner Stadtreinigungsbetriebe, міська служба з вивезення та переробки сміття, повідомила, що в місті було прибрано 54 тисячі кубометрів незаконно викинутого сміття, що на вісім відсотків більше, ніж роком раніше. Влада вважає головними винуватцями цього несерйозні будівельні фірми, які намагаються заощадити на утилізації відходів.

Серйозні штрафи необхідні, тому що "до злісних сміттярів часто можна достукатися тільки через їхній гаманець", зазначив представник Berliner Stadtreinigungsbetriebe, додавши, що в одних районах міста проблема більша, ніж в інших.

Але нові штрафи, які набудуть чинності найближчими тижнями, поширюватимуться і на інші предмети, залишені на вулиці. Будь-кого, кого спіймають за залишенням одягу або посуду в центральному районі Фрідріхсгайн-Кройцберґ (Friedrichshain-Kreuzberg), чекає штраф від 150 до 300 євро, що значно вище нинішніх 25-75 євро.

За словами представника районної адміністрації, за залишені на вулиці побутові прилади, такі як холодильники або пральні машини, тепер доведеться заплатити від 1000 до 15 тисяч євро. Раніше максимальний штраф становив 5000 євро.

Наскільки реалістичні ці штрафи?

Згідно з планом, штрафи призначатимуть співробітники в цивільному одязі особисто або на підставі повідомлень очевидців, поданих онлайн. Однак багато берлінців сумніваються, що ці заходи вдасться реально втілити в життя.

"Вони виходять на вулицю, знаходять матрац, і що далі?", - запитує Маріанна Кульманн (Marianne Kuhlmann), співзасновниця берлінської організації Circularity, яка допомагає бізнесу скорочувати кількість відходів. "Імовірність того, що когось спіймають саме в момент, коли він викидає матрац, вкрай мала".

"Зловити порушників буде складно, якщо тільки вони не залишатимуть у коробках свої візитівка", - зауважує Тімен.

Читайте також: Що у Німеччині роблять з використаними пластиковими пляшкам

Від вуличного обміну до організованої переробки

У Berliner Stadtreinigungsbetriebe зазначають, що у мешканців є безліч інших можливостей, щоб позбутися непотрібних речей.

"Ніхто в нашому місті не повинен просто залишати сміття на вулиці, - заявив DW представник компанії Себастіан Гарніш (Sebastian Harnisch). - У приватних осіб є безліч зручних способів безкоштовно або за невелику плату позбутися великогабаритного, електронного та іншого сміття".

Серед таких варіантів - районні пункти обміну, 14 міських пунктів переробки, а також секонд-хенд NochMall, назва якого походить від німецької фрази "noch mal" (ще раз). Для цього варіанту Berliner Stadtreinigungsbetriebe пропонує платну послугу вивезення речей.

Читайте також: Хайп довкола секонд-хенду. Чому молоді німці обирають вінтажний одяг?

Недалекоглядна політика

Однак прихильники сталого розвитку вважають, що це не вихід. На їхню думку, офіційні пункти прийому відходів не підходять тим, хто не має автомобіля або водійських прав.

Доріс Кнікмаєр (Doris Knickmeyer), ментор програми "Місто без відходів" (Zero Waste City) у берлінській некомерційній організації Zero Waste Verein, побоюється, що жорсткі заходи можуть призвести до протилежного ефекту. Люди, які будуть боятися штрафів, почнуть викидати хороші, придатні речі в контейнери, тому що так простіше і зручніше, ніж їхати через пів міста, щоб відвезти їх в NochMall, вважає вона.

Кнікмайєр також зазначає, що влада не розрізняє тих, хто залишає на вулиці старі, нікому не потрібні меблі, і тих, хто виставляє коробку з майже новими речами, які розберуть того ж дня. "Ставити людей, які відповідально ставляться до екології, в один ряд з тими, хто забруднює навколишнє середовище і уникає відповідальності, вкрай неправильно", - підкреслює вона.

Як Берлін справляється з переробкою відходів?

У 2021 році Берлін представив стратегію Zero Waste 2030: її ідея - "сировина повинна повторно використовуватися і перероблятися для створення нових продуктів якомога довше". До кінця десятиліття місто має намір переробляти 64 відсотки будівельних відходів і скоротити обсяг залишкового сміття на 20 відсотків.

Ухвалення цієї стратегії та створення в структурі Berliner Stadtreinigungsbetriebe спеціального агентства з безвідходної політики мало б вивести Берлін на правильний шлях. Однак, згідно зі звітом Організації економічного співробітництва та розвитку за 2024 рік, "Берлін, як і раніше, в основному покладається на спалювання відходів, а рівень переробки сміттявідстає від середнього показника по країні".

Такі міста, як Мадрид, Брюссель, Копенгаген і Любляна, вже почали скорочувати використання сміттєспалювальних заводів або відмовляються від планів будівництва нових, щоб знизити викиди вуглекислого газу від спалювання відходів. Кнікмаєр пропонує зберегти берлінську традицію "zu verschenken", створивши на кожній вулиці або в кожному районі спеціальні майданчики для обміну речами.

"Потрібно знайти баланс між зручністю і підтримкою культури обміну всередині спільноти. Але при цьому розуміти, що для міста це реальна проблема - щороку прибирання вулиць обходиться в мільйони євро", - наголошує Кульманн.