Олександр Заколодний - один з українських воїнів, які загинули в боях за місто Соледар. Десять років тому він ледве уникнув нападу талібів у Пакистані.

"У 2013-му році Саня вижив під час нападу пакистанських терористів на базовий табір Нанга-Парбат. В 2023-му році Саня загинув під час нападу російських терористів на Україну", - прокоментував у соцмережі Facebook український альпініст Андрій Вергелес загибель Олександра Заколодного. Він загинув минулої суботи, 21 січня, в боях поблизу міста Соледар на Донеччині, як і його друг Григорій Григор'єв, також амбітний альпініст. Обом було по 35 років.

Після російського вторгнення в Україну вони, як і багато інших українських альпіністів, відклали вбік льодоруби та мотузки і взяли до рук зброю, щоб захистити свою батьківщину.

Саня Заколодний: велике почуття відповідальності

Заколодний був одним з найвідоміших альпіністів країни. Він був віцепрезидентом Федерації альпінізму України - одним із тих, хто був відданий своїй справі. Протягом десяти років Заколодний тренував дітей та молодь у скелелазному центрі "Вертикаль" у Харкові, який він очолював.

Як спортивний альпініст, а також як високогірний альпініст, він був "неймовірно фізично сильним", пише у Facebook Ірина Полтавець, подруга родини Заколодних, характеризуючи його так: "Завжди посміхнений, активний, неймовірно відповідальний не тільки за себе та свою велику родину (дружина та чотири доньки), а й за чужих дітей та майбутнє спорту і країни". У Заколодного залишилася дружина Ольга, а також дві спільні доньки та дві доньки від попереднього шлюбу. 

Заколодний вижив після атаки на Нанга-Парбат

Ще школярем Заколодний приєднався до туристичного клубу в Харкові. Там же він отримав свій перший досвід скелелазіння. Пізніше він поглибив цей досвід під час здобуття спортивної освіти. Заколодний входив до складу збірної України з альпінізму, брав участь у кількох експедиціях. Він отримав престижне альпіністське звання "Сніжний барс", піднявшись на всі п'ять семитисячників, розташованих на території колишнього Радянського Союзу.

У 2010 році Заколодний також був учасником української експедиції на восьмитисячник Макалу в Непалі, де команда з 13 альпіністів відкрила новий варіант маршруту через складну південно-західну стіну. Тоді Заколодний відмовився від сходження і повернувся назад на висоті 7700 метрів, щоб допомогти спуститися до базового табору товаришу по команді, якому стало зле на висоті.

Читайте також: Воєнні будні жителів Бахмута - репортаж

У 2013 році Заколодний входив до складу міжнародної команди, яка здійснила спробу сходження на 8125-метрову гору Нанга-Парбат у Пакистані. Під час експедиції терористи "Талібану" проникли в базовий табір і розстріляли одинадцять альпіністів, серед яких й трьох українців. Заколодний врятувався від нападу лише тому, що в цей час був на горі.

Заколодного спершу не взяли до ЗСУ

Фотограф Денис Колісниченко, який дружить із Заколодним з дитинства, повідомив у Facebook, що альпініст допоміг йому та багатьом знайомим втекти з оточеного міста Чугуїв під Харковом незабаром після початку російського вторгнення. Заколодний також розповів йому, що "хоче йти на війну, та йому кажуть, що він не підходить".

Врешті-решт, однак, Заколодного та його друга Григор'єва взяли до лав спеціального підрозділу, у якому вони боролися проти російських окупантів до останнього. "Війна забирає найкращих", - підсумував Колісниченко.