У ніч на 26 вересня було ненадовго закрито повітряний простір в районі аеропорту Ольборг на півночі Данії через повідомлення про невідомі дрони в цьому районі. Пізніше представники поліції повідомили, що виявити безпілотники не вдалося. Невідомі дрони поблизу Ольборга, де розташовано одну з данських військових баз, помічають уже другу ніч поспіль.

У ніч на 25 вересня дрони помітили в Данії: в районах аеропортів Ольборг, Есб'єрг і Сендерборг, а також над авіабазою Скрідструп. За даними поліції, БпЛА літали "з вогнями", помітили їх "з землі". Через якийсь час безпілотники самостійно покинули територію. Аеропорт Ольборг через інцидент закривали на кілька годин.

Раніше, увечері 22 вересня, невідомі безпілотники з'являлися в повітряному просторі Данії та Норвегії. У результаті аеропорт Каструп у Копенгагені, а також аеропорт Гардермуен в Осло на кілька годин призупинили роботу.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала інцидент "найсерйознішим посяганням на критично важливу інфраструктуру Данії на сьогоднішній день". Вона не уточнила, хто може нести відповідальність за такі дії.

23 вересня уряд Норвегії заявив, що три російські літаки в різний час тричі протягом 2025 року порушували повітряний простір королівства. Водночас влада Норвегії не може стверджувати, були інциденти скоєні навмисно чи сталися через помилки в навігації.

19 вересня Генштаб Сил оборони Естонії повідомив, що три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу увійшли в повітряний простір країни над Фінською затокою і перебували там 12 хвилин. МЗС Естонії у відповідь викликало тимчасового повіреного у справах РФ і вручило йому ноту протесту. Міноборони РФ стверджує, що повітряний простір Естонії не порушувався.

13 вересня, за даними міноборони Румунії, два літаки F-16 ЗС країни здійснювали моніторинг ситуації на кордоні з Україною і виявили в повітряному просторі Румунії дрон. Винищувачі переслідували його, й зрештою безпілотник полетів у бік України.

25 липня глава МЗС Румунії повідомила, що у країні вкотре виявили уламки російських БпЛА - у повіті Тулча, що розташований навпроти дунайського порту Ізмаїл. За даними міноборони Румунії, йдеться про уламки Shahed. Цими БпЛА Росія атакувала об'єкти української інфраструктури напередодні пізно ввечері.

У ніч на 10 вересня 19 російських БпЛА перетнули польський кордон, більша частина з них прилетіла з Білорусі. Для перехоплення задіяли винищувачі Польщі та інших країн НАТО. У Варшаві заявили, що це є свідомою атакою РФ, і запросили консультації з союзниками по НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору. Москва назвала звинувачення бездоказовими.

28 липня Національний центр управління кризами в Литві повідомив, що з території Білорусі до країни залетів дрон невстановленого типу. У соцмережах було опубліковано фото і відео з БпЛА, який може бути російським безпілотником-"обманкою" "Гербера". Аналогічний інцидент мав місце 10 липня. Влада Литви проводить розслідування.

ЗРК Patriot надійшли в Україну у квітні 2023 року - передала ФРН. Patriot у версії PAC-3 може протидіяти балістичним загрозам, що він і довів - на початку травня 2023 року було збито російську аеробалістичну ракету "Кинджал", яку пропаганда РФ називала "невразливою". Країни-постачальники - Нідерланди, США, ФРН, Румунія. Іспанія обіцяла надати боєкомплект, а Норвегія - оплатити закупівлі цих ЗРК.

ЗРК SAMP/T є франко-італійською розробкою та став першою європейською системою, що може збивати балістичні ракети. У червні 2023 року президент Франції Макрон повідомив, що одна така система вже стоїть на озброєнні ПС ЗСУ. Улітку 2024 року стало відомо про плани Італії передати Україні ще одну таку систему.

У жовтні 2022 року стало відомо про прибуття в Україну першої системи німецького ЗРК середнього радіусу дії IRIS-T SLM. Цей комплекс оснащений модифікованими для застосування з землі ракетами класу "повітря-повітря" й ефективний у протидії літакам, гелікоптерам, БпЛА та крилатим ракетам, що він не раз доводив під час бойових дій в Україні. Крім ФРН, ці системи або їхні складові постачала й Швеція.

IRIS-T SLS - підвид цього комплексу, який має менше ракет, а самі ракети меншої дальності, зате значно мобільніший. Україна отримувала від ФРН і цей ЗРК. Крім того, його поставки плануються й у майбутньому.

Восени 2022 року в Україну надійшли перші установки сучасного американсько-норвезького ЗРК середнього радіусу NASAMS. Цей комплекс так само добре себе зарекомендував у протидії російським дронам та крилатим ракетам. З відкритих джерел відомо, що Україна отримала або очікує на отримання загалом кількох десятків батарей цих ЗРК від цілої низки країн.

ЗРК Spada Aspide - європейська розробка. У листопаді 2022 року повідомлялося про надходження перших цих наданих Іспанією комплексів на озброєння ЗСУ. За характеристиками він відповідає німецькому IRIS-T або американсько-норвезькому ЗРК середнього радіусу NASAMS.

Франція передала Україні кілька батарей зенітно-ракетних комплексів Crotale. Цей ЗРК теж ефективно може протистояти низьковисотним цілям, як-от БпЛА, літаки й гелікоптери.

ЗРК MIM-23 Hawk - це справжній "ветеран" протиповітряної оборони країн НАТО, прийнятий на озброєння наприкінці 1950-х років. Утім, він пережив кілька модернізацій і досі спроможний істотно посилити захист неба від літаків, БпЛА та крилатих ракет, що він неодноразово доводив з осені 2023 року в Україні. Передачу цих систем або їхніх компонентів Україні оголошували зокрема Іспанія, США й Швеція.

Британські самохідні зенітно-ракетні комплекси Stormer HVM надійшли на озброєння ЗСУ ще влітку 2022 року й не раз ефективно прикривали дії ЗСУ на передовій. ЗРК Stormer HVM веде вогонь ракетами від британського ПЗРК Starstreak. Комплекс розрахований на знищення низьковисотних літаків, гелікоптерів чи БпЛА.

ЗРК Avenger - високомобільний ЗРК малого радіусу дії, розміщений на шасі бронеавтомобіля HMMWV. Боєкопмлект до нього - ракети до ПЗРК Stinger. Ефективний у протидії низьковисотним цілям, зокрема БпЛА.

Ще в квітні 2022 року повідомлялося про намір міноборони Норвегії передати ЗСУ сотню ЗРК Mistral як безоплатну допомогу від Осло. Згодом про передачу Україні кількох ЗРК Mistral повідомило міноборони Франції. Дані було надано постфактум. Сам ЗРК - розробка французького ВПК на основі однойменного ПЗРК і вважається досить ефективним для протидії крилатим ракетам.

Американська компанія L3Harris Technologies виготовляє антидронові ракетні системи Vampire для України. Vampire - значно легші й мобільніші за традиційні системи ППО, адже можуть встановлюватися на пікап. З переваг - висока точність і відносна дешевизна ракет, порівняно з ракетами з автоматичним наведенням.

ЗРК типу Robotsystem 70 (RBS 70) розроблені на базі однойменного ПЗРК виробництва Saab Bofors Dynamics. Уперше їх помітили на озброєні ЗСУ навесні 2023 року. Їхня особливість - так звана "лазерна стежка", коли ракета слідує за лазерним променем, який вказує на ціль, а оператор супроводжує її аж до знищення.

ЗРК Raven оснащений ракетами AIM-132 ASRAAM. Через необхідність посилення ЗСУ ці ракети класу "повітря-повітря" в рекордно короткі терміни - за три місяці - адаптували для наземного застосування інженери Королівських ВПС і компанії-виробника MBDA. Великобританія постачає Україні ЗРК Raven з 2023 року. Улітку 2025 року повідомлялося про плани довести їхнє загальне число на озброєнні ЗСУ до 13.