Десятки тисяч людей у неділю, 23 жовтня, вийшли на протест у Будапешті з вимогами підняти зарплату вчителям до рівня, який відповідатиме інфляції в Угорщині, і критикою уряду та прем'єр-міністра Віктора Орбана. Акція відбулася у річницю Угорської революції 1956 року і стала продовженням протестів, що почалися восени на тлі інфляції у 20 відсотків, пише Reuters.

Крім транспарантів на підтримку вчителів, мітингувальники тримали плакати із закликами "Орбан, зникни" та "Росіяни, повертайтеся додому". Організатори оцінюють кількість учасників акції у 80 тисяч осіб.

Уряд проти вчителів

Основна претензія протестувальників до Орбана пов'язана з політикою у сфері освіти - недостатнім фінансуванням закладів та низькою зарплатою викладачів. При цьому в лютому уряд країни ухвалив постанову, що обмежує право вчителів на страйки, що було розцінено протестувальниками, як метод залякування незадоволених працівників. Після цього, у квітні, партія Орбана "ФІДЕС - Угорський громадянський союз" вчергове перемогла на виборах до парламенту країни.

На початку жовтня у Будапешті також проходила багатотисячна акція на підтримку вчителів, незадоволених обіцянками угорського уряду. При цьому чиновники стверджують, що низькі зарплати пов'язані із затримкою грошових надходжень від Європейської комісії. У вересні європейський регулятор звинуватив владу країни в недостатній боротьбі з корупцією та порушенні правових норм, через що запропонував урізати фінансування Угорщини.

Поки угорці критикують Орбана, він критикує ЄС

Під час протестів Орбан знаходився за 220 кілометрів від столиці, у місті Залаегерсезі, де виступав із промовою на честь річниці Угорської революції. У ній він розкритикував країни Заходу за "зраду" під час подій 1956 року. "Якби Захід не зрадив нас вдруге з 1945 року, ми могли б досягти успіху", - оцінив Орбан події революції.

Раніше угорський прем'єр, який підтримує добрі відносини з Кремлем і бачився з президентом РФ Володимиром Путіним перед початком війни РФ проти України, не раз критикував Європейський Союз за санкції, що запроваджують проти Москви через військове вторгнення РФ в Україну, а на початку липня став єдиним серед представників країн ЄС, хто висловився проти запровадження персональних санкцій щодо патріарха Російської православної церкви Кирила за виправдання війни.