У Чорнобильській зоні досі горять ліси та покинуті села. Водночас сховищу твердих радіоактивних відходів нічого не загрожує, запевнили у держагентстві з управління зоною відчуження.
Реклама
У зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення у Чорнобилі рятувальники вже котрий день поспіль намагаються ліквідувати масштабні пожежі. За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження, станом на 12:00 понеділка, 13 квітня, пожежники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та лісової охорони ДСП "Північна Пуща" продовжують локалізацію пожеж на території Корогодського та Денисовецького лісництв, що у Чорнобильській зоні. Пожежу на території Котовського лісництва повністю ліквідовано.
У Держагенстві з управління зоною відчуження повідомили, що нині основні осередки пожеж рошташовані в районі сіл Новий Мир, Стара Рудня, Кливини та Чистогалівка. Спостерігається горіння трав'яного покриву, очерету та лісових ділянок окремими осередками. У районі села Чистогалівка через сильні пориви вітру вогонь перекинувся через мінералізовану смугу та автодорогу і, оминувши ділянку рудого лісу, досягши залізничної станції Янів.
"Спостерігається горіння трав'яного покриву на дамбі водоймища-охолоджувача, а саме між дамбою та річкою, що на правому березі Прип'яті. Якщо спостерігати за лівим берегом із мосту, то може скластися враження, що і там наявне задимлення. (...) На лівому березі річки Прип'ять жодних займань немає", - ідеться у повідомленні Держагенства з управління зоною відчуження.
Загалом на території зони відчуження до гасіння пожеж залучено понад 390 осіб та 90 одиниць пожежної техніки. "Промисловим об'єктам зони відчуження, які розташовані на промисловому майданчику Чорнобильської атомної станції та комплексу "Вектор", нічого не загрожує. На даний час ситуація контрольована", - запевнила в розмові з DW прес-секретарка Держагенства з управління зоною відчуження Олена Ковальчук.
Сам розташований у Чорнобильськй зоні комплекс "Вектор" містить спеціально обладнане сховище твердих радіоактивних відходів та централізоване сховище відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
Як повідомляє ДСНС, радіаційний фон в Києві та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень. В українській столиці - 0,011 мікрорентген на годину (мР/год), у Київській області - в межах 0,012 мР/год при допустимому фоні 0,05 мР/год. У зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення рівні потужності еквівалентної дози гамма випромінювання не змінилися. У місті Чорнобиль - 0,020 мР/год при допустимому рівні до 0,055 мР/год.
Фоторепортаж: Чорнобильська зона через 30 років після трагедії
Після аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, із зони навколо неї було евакуйовано понад 115 тисяч осіб. Про життя "зони відчуження" через 30 років після трагедії - у фоторепортажі DW.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська зона відчуження
Після чорнобильської катастрофи виникла необхідність контролю над територіями, які зазнали найбільшого забруднення - це міста Чорнобиль і Прип'ять. Через зараження довгоживучими радіонуклідами цю зону закрили для вільного доступу. Нині в Чорнобилі розташоване підприємство з управління зоною відчуження, там же проживає до 2800 працівників підприємств, що будують укриття для саркофага.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська АЕС
У 1970-х роках в Чорнобильському районі почалося будівництво першої атомної електростанції в Україні. Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в 3 кілометрах від Прип'яті і 18 кілометрах від Чорнобиля. ЧАЕС виробляла десяту частину електроенергії України. Повністю зупинили ЧАЕС тільки в кінці 2000 року. Зараз триває будівництво нового укриття над зруйнованим 4-им енергоблоком.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобиль - адміністративний центр зони
До аварії в Чорнобилі проживало 12,5 тисячі осіб, всі вони були евакуйовані через кілька днів після трагедії. На даний момент місто входить у 30-кілометрову зону відчуження і є її адміністративним центром. Персонал підприємств, що тут працюють, проживає в занедбаних багатоквартирних будинках Чорнобиля. При перетині кордонів зони відчуження всі зобов'язані проходити дозиметричний контроль.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Арка - нове укриття для саркофага
Для ліквідації аварії було задіяно понад 600 тисяч осіб. Основним їх завданням було будівництво бетонного саркофага для 4-го енергоблоку. Під дією зовнішніх факторів і радіації старе укриття почало руйнуватися, що несе небезпеку - там досі зберігається близько 200 тонн радіоактивних речовин. Нова арочна споруда повинна повністю накрити саркофаг і дозволити його частковий демонтаж.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Евакуація - сподівались, що лише на три дні
Через кілька днів після аварії відбулась евакуація населення з 30-кілометрової навколо Чорнобильської АЕС. З собою дозволяли брати тільки найнеобхідніше, обіцяли що за три дні всі повернуться додому. Але досі рівень радіоактивного зараження дуже високий, що не дозволяє зняти обмеження в зоні.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Самосели", або місцеві жителі
Через деякий час після аварії та евакуації частина місцевих жителів під різними приводами поверталися до рідних домівок. Цих людей стали називати "самоселами". На сьогоднішній день в зоні проживає близько 180 самоселів: 80 осіб у Чорнобилі і ще близько 100 в селах 30-кілометрової зони.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Автолавка з продуктами двічі на місяць
Самосели проживають в чотирьох селах Чорнобильської зони. Люди живуть на своїх хуторах, вирощують овочі та фрукти, збирають гриби в лісі і п'ють воду з колодязів. З комунальних послуг у них - тільки електрика. Раз на місяць листоноша розвозить пенсії, двічі на місяць приїздить мобільна продуктова крамниця. Зупиняється автолавка на подвір'ї в Марії Олександрівни (на знімку).
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Зона екзотичного туризму
Щорічно Чорнобильську зону відчуження відвідує кілька тисяч туристів-екстремалів. До початку збройного конфлікту на сході України серед туристів-іноземців лідирували росіяни. Нині найбільше туристів - з Польщі, Чехії та США. На знімку - харчування туристів у службовій їдальні в Чорнобилі.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Секретний об'єкт "Дуга-1"
Возять туристів і на колишній радянський секретний об'єкт "Дуга-1" - це радіолокаційна станція для виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Вона так ніколи й не вступила повноцінно в бойове чергування. Конструкція з антен - 700 метрів завдовжки і 150 метрів заввишки. Після аварії на ЧАЕС станцію законсервували, згодом частково демонтували й вивезли обладнання.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Прип'ять - місто-привид
Місто розташоване на березі однойменної річки Прип'ять в 3 кілометрах від ЧАЕС. Саме воно піддалося найбільшому забрудненню через аварію. Населення Прип'яті складало 47,5 тисяч осіб, всі були евакуйовані наступного дня після катастрофи. Навіть після робіт з дезактивації рівень забруднення радіонуклідами залишається занадто високим, тому місто визнали непридатним для життя.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Від "радянської гордості" до мертвої землі
Атомоград Прип'ять мав стати гордістю радянської України. Для працівників ЧАЕС були створені максимально комфортні умови. Нині ж тут як у сюрреалістичному кіно: вулиці заросли деревами, вікна без шибок, у багатьох будівлях обвалилися внутрішні перекриття. Зараз у місті діє лише спецпральня, станція фторування і знезалізнення води, а також гараж спецтехніки ЧАЕС. У місті не проживає жодної людини.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Ковш смерті"
Так званий "ковш смерті" - є однією з візитівок нинішнього міста Прип'ять. Ковш використовувався під час ліквідації наслідків аварії безпосередньо в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Випромінювання від цього елемента техніки навіть у кількох метрах від нього перевищує норму в десять тисяч разів. Доторкатися до "ковша смерті" заборонено.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
12 фото1 | 12
Нагадаємо, лісова пожежа спалахнула 4 квітня поблизу села Володимирівка Котовського лісництва на площі у 20 гектарів. Офіційна причина займання невідома.
ВР посилює відповідальність за підпали
Тим часом депутати Верховної Ради України посилили відповідальність за підпал. Під час проведеного 13 квітня позачергового засідання народні депутати більшістю голосів ухвалили за основу законопроєкт № 2339, що передбачає істотне збільшення штрафів за підпали.
Згідно з нормами законопроєкту, грошові покарання за підпал зростуть з 8,5 тисячі до 153 тисяч гривень. Також збільшено штраф за забруднення атмосферного повітря: з 3,4 тисячі до 61,2 тисячі гривень, передає інформагенція "Українські новини".