У чому підозрюють військових 155-ої ОМБр. Репортаж DW
15 липня 2026 р.
У вівторок, 14 липня, Рокитнянський районний суд Київської області взяв під варту відстороненого від виконання обов'язків командира 155-ої окремої механізованої бригади імені Анни Київської Станіслава Лучанова. Його підозрюють в організації викрадення та вбивства двох мешканців села Калинівка на Київщині - братів Максима і Романа Мосейчуків.
Раніше суд арештував девʼятьох підлеглих Лучанова. Восьмеро бійців, серед яких був головний сержант бригади, викрали братів Мосейчуків, а командир батальйону вбив їх кількома пострілами, стверджують прокурори.
Що наразі встановило слідство та що про це говорить підозрюваний в організації злочину комбриг - у репортажі з судового засідання, де йому обирали запобіжний захід.
"Підрив авторитету Збройних сил України"
Перед початком судового засідання Станіслав Лучанов був небагатослівним. "Я вважаю, що це зʼясує слідство", - так відповідав він на питання журналістів про те, що трапилося в селі Калинівка на Київщині, де зникли, а згодом були знайдені мертвими Мосейчуки.
Версію слідства в суді оголосив прокурор Сергій Мірзоян. За його інформацією, у червні цього року командир 155-ої ОМБр, підполковник Лучанов "з особистих мотивів" організував викрадення і позбавлення волі двох цивільних чоловіків - братів Мосейчуків. До цього він залучив вісьмох підлеглих - мобілізованих Руслана Дмитрука, Андрія Зайця, Олександра Перцулу, Вʼячеслава Артамонова, Богдана Шурка, Максима Микитенка, Романа Козака та Сергія Коломійця. "Будучи їхнім начальником", - зауважив прокурор.
За його версією, в ніч на 27 червня всі восьмеро підлеглих Лучанова приїхали в Калинівку та викрали братів із дому. "З метою залякування і подолання опору" військовий Андрій Заєць вистрілив із вогнепальної зброї - куля влучила Роману Мосейчуку в ногу. Потім військові звʼязали чоловіків, закрили їм очі і силоміць повезли їх до своєї військової частини, де їх утримували до 1 липня, стверджує слідство.
Дії комбрига Лучанова і його підлеглих "спричинили тяжкі наслідки, що підірвали авторитет органів державної влади та зокрема Збройних сил України", зауважував під час своєї промови прокурор Мірзоян. За його даними, аби приховати викрадення братів, Лучанов вирішив організувати їхнє вбивство й залучив до цього іншого підлеглого, командира батальйону Олексія Долголенка, "для якого він також був прямим начальником".
1 липня комбат вивіз Максима Мосейчука з військової частина на полігон. "Під приводом необхідності пройти пішки до місця призначення Долголенко відвів Максима від автомобіля, де здійснив декілька пострілів в область голови", від чого той помер на місці, стверджує слідство. Те саме Долголенко зробив із Романом Мосейчуком - той також помер на місці від поранень у голову й тіло.
За версією слідства, щоб приховати тіла вбитих, Долголенко поклав їх до заздалегідь викопаної ями на території полігону й закопав їх, після цього він залишив місце злочину. "Про що відзвітував Лучанову", - додав прокурор Мірзоян.
Таким чином Лучанова підозрюють в організації викрадення людей і незаконного позбавлення їх волі (частина 3 статті 27, частина 3 статті 146 Кримінального кодексу України) та організації вбивства (частина 3 статті 27, пункти 1, 3, 9, 12 частини 2 статті 115 ККУ), підсумував прокурор.
"Вплив на свідків шляхом залякування"
Комбрига Лучанова затримали й повідомили йому про підозру 13 липня, продовжував прокурор Мірзоян. На його думку, обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зокрем викривальними свідченнями інших підозрюваних - як щодо себе, так і щодо організатора злочину. Крім того, слідство оглянуло будинок братів і вилучило звідти речові докази, а також ексгумувало тіла братів.
Прокурор перераховував низку ризиків від перебування Лучанова на волі. По-перше, той може переховуватись від слідчих і суду, адже після того, як слідство встановило частину підозрюваних, Лучанов змінив свої телефони і транспорт, залишив свою військову частину і житло. "Правоохоронні органи певний час встановлювали його місце знаходження, допоки не затримали в столиці", - аргументував прокурор Мірзоян.
По-друге, підозрюваний може впливати на свідків, які служать разом із ним і є його підлеглими, "у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно них насильницьких дій", стверджував прокурор. По-третє, Лучанов може перешкоджати кримінальному провадженню, адже має "певну підтримку серед інших військовослужбовців" і може впливати на них. Зрештою, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення - піти у СЗЧ, аби уникнути відповідальності, додав Мірзоян.
Читайте також:Скандал у 155-ій бригаді: Генштаб ЗСУ визнав "значну кількість" СЗЧ
Відповідно, він просив суд арештувати Лучанова без можливості вийти під заставу.
"Теоретично, я не міг давати вказівки"
"З підозрою я згоден і готовий співпрацювати зі слідчими", - у свою чергу заявив Лучанов і додав, що згоден перебувати під вартою, поки триватиме слідство. Комбриг сказав, що у час, коли були вчинені інкриміновані йому злочини, він перебував у відпустці. "І теоретично, згідно зі статутом, не міг нікому давати свої вказівки", - додав він.
Лучанов стверджував, що на момент затримання в Києві, він був у адвокатів і укладав договір. "Вони можуть підтвердити - я вже прямував до слідчих. Проте був ризик, що я можу туди не добратися, - переконував він суд. - У адвокатів я був уже з речами для перебування під вартою".
Адвокат Денис Лисов стверджував, що його підзахисний не згадується в матеріалах справи, долучених до клопотання про арешт. "Не можна говорити, що не сталася якась біда. Вона сталася. Але питання - чи має до цього відношення Лучанов? Треба розбиратися", - розмірковував адвокат.
Підлеглі Лучанова, підозрювані у викраденні братів, говорять, що виконували вказівки не комбрига, а іншого військовослужбовця бригади - Богдана Шурка, посилаючись на протоколи допитів, стверджував адвокат Лисов. Водночас, за його словами, підозрюваний Шурко відмовився свідчити.
Щодо Олексія Долголенка, підозрюваного у вбивстві братів, то й він не сказав, що виконував вказівку Лучанова, зауважив його адвокат. Крім того, за його словами, серед людей, які шукали в селі братів Мосейчуків, місцеві мешканці впізнали бійця 155-ої бригади Вʼячеслава Артамонова. Той нібито називався командиром бригади.
Лучанов не міг віддавати наказ перебуваючи у відпустці, додав адвокат Лисов. "Питання завідомо незаконного наказу якось не дуже корелюється з питанням про попередню змову групою осіб, - зауважував він. - Я не розумію, у них була попередня змова, чи це був наказ, який вони виконали?".
Адвокат прокоментував інформацію про постріл у ногу Романа Мосейчука - на його думку, це могло статися випадково. Підозрювані нібито намагались відлякати пострілом собаку, і кілька куль влучили в ногу Романа. "Може, і не було у них умислу", - припустив адвокат. А підозрюваний додавав, що, поки він був у відпустці, підлеглі не доповідали йому про жодні надзвичайні події.
"Мій шлях - від штурмовика до командира"
Адвокат Лисов характеризував свого підзахисного Лучанова так: має трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працює. "І його бойовий шлях, про який він може сам розказати - про нагороди, ордени від президента, від головнокомандувача", - додав адвокат.
"Якщо дозволите, - звертався до суду Станіслав Лучанов. - В інтернеті є всі мої нагороди. Зараз я є повним лицарем ордену Богдана Хмельницького. Це найвища нагорода, перед званням "Герой України". Мій шлях з 2022 року - від штурмовика до командира. Я особисто водив людей на позиції, штурмував".
"Є репліка, - втрутився прокурор Сергій Мірзоян. - Хочу зазначити, що жодні попередні заслуги перед народом України, перед нашою державою не виправдовують ті злочинні дії, які було встановлено розслідуванням".
Зрештою, заслухавши сторони, суддя Віктор Антипенко задовольнив клопотання прокурорів і відправив Лучанова під варту на два місяці без права вийти під заставу. Захист ще може оскаржити це рішення.
"Наскільки я знаю, мене відсторонили", - вже після засідання коментував Лучанов. Про відсторонення фігурантів справи від виконання обов'язків раніше повідомляв генеральний штаб ЗСУ . "Після того шляху, що я пройшов, мені дуже соромно сидіти на цій лаві, знаючи, що я не винний, - запевняв журналістів Лучанов. - Я не мав тут взагалі сидіти. В мене був найтяжчий напрямок на фронті, Покровський. Ми його дуже довго тримали".
До призначення на посаду комбрига 155-ої бригади в лютому цього року Лучанов служив начальником штабу 425-го окремого штурмового полку "Скеля". Однак там попросили не асоціювати Лучанова з полком. "Скеля" не має жодного стосунку ні до обставин цього кримінального провадження, ні до рішень, які могли бути ухвалені в іншій військовій частині", - йдеться в офіційній заяві.
Читайте також:Сирський про скандал довкола "Скелі": Ганебна історія
"Завдання щодо розшуку військових у СЗЧ"
Ще один прокурор у справі Євген Слободяник у коментарі журналістам після засідання заперечив, що Станіслав Лучанов не згадується в матеріалах справи, про що в суді говорив його захисник. "Це не відповідає дійсності", - сказав прокурор, який, утім, відмовився коментувати ще одну заяву адвоката - що підлеглі Лучанова не назвали його під час допитів.
Посилаючись на таємницю досудового розслідування, прокурор Слободяник не прокоментував й можливу причину конфлікту між Лучановим і мешканцями Калинівки. За інформацією журналістів, які працювали в селі, дружина комбрига посварилася із місцевими, які заважали їй гучною музикою та шумом мотоциклів. "У відповідь на зауваження брати висловилися нецензурною лайкою. Згодом чоловік односельчанки, який є військовослужбовцем, вимагав вибачень перед його дружиною, однак чоловіки у грубій формі відмовили. Вирішивши помститися, зловмисник залучив до злочинного плану інших військовослужбовців", - повідомляла 13 липня Нацполіція.
"Всі обставини справи наразі встановлюються", - заявив на судовому засіданні прокурор.
Як він уточнив, перших сімох підозрюваних арештували 9 липня, ще двох - 11-го. Журналісти не були присутні під час обрання запобіжних заходів підлеглим Лучанова. Як ідеться в ухвалі, опублікованій у судовому реєстрі, комбат, якого підозрюють у вбивстві братів за вказівкою Лучанова, сказав, що "готовий співпрацювати із слідством, просив забезпечити його захист та захист членів його родини, наполягав на необхідності утримання його у слідчому ізоляторі".
В ухвалі про арешт речових доказів викладена версія подій, яка дещо відрізняється від тієї, яку оголосив прокурор під час арешту Лучанова. Згідно з інформацією в ухвалі, у червні восьмеро бійців 155-ї бригади отримали від неназваного "командування військової частини" завдання розшукати військовослужбовців, які пішли в СЗЧ, тобто Максима і Романа Мосейчуків. Водночас бійці 155-ї бригади не пересвідчились, що брати "взагалі не є військовослужбовцями, військову службу не проходять, будь-яку військову частину не залишали".
Бійці не виконали вказівку командування бригади й не повезли братів, яких вони нібито вважали військовими в СЗЧ, до Військової служби правопорядку та Нацполіції, "що також не дозволило їм зʼясувати непричетність братів до військової служби".
Як розповіли журналістам близькі Мосейчуків, брати мали відстрочку від служби після загибелі їхнього батька на фронті. Окрім того, Максим раніше воював у складі Нацгвардії.