1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У чому таємниця економічного успіху Польщі на тлі кризи в ЄС

Артур Салліван
20 жовтня 2025 р.

На тлі економічних негараздів традиційних економічних велетнів усередині ЄС різко виділяється стале економічне зростання в Польщі. Чого могли б навчитися в Варшави інші країн блоку?

Прапори Польщі й ЄС
Польська економіка переживає був на тлі кризи в інших великих економічних потугах ЄС. У чому причина?Фото: Mikolaj Barbanell/SOPA/ZUMA/picture alliance

Нинішня економічна ситуація у країнах Європейського Союзу (ЄС), особливо у провідних економіках блоку, викликає занепокоєння. Утім, є й винятки, найпомітніший із яких, - Польща. Торік темпи зростання її валового внутрішнього продукту (ВВП)становили майже три відсотки, що було значно вище за загальноєвропейський показник в один відсоток.

Примітно, що показники економічної активності двох найбільших економік блоку - Франції та Німеччини - й близько не дотягували до польських результатів. Так, торік у Франції зафіксували зростання ВВП на рівні 1,2 відсотка, тоді як у Німеччині взагалі було падіння ВВП на 0,2 відсотка.

Прогнози щодо польського економічного розвитку на 2025 рік також досить позитивні. У другому кварталі поточного року в Польщі зафіксували зростання на 0,8 відсотка, що стало п'ятим найкращим показником у ЄС. Загалом цьогоріч у країні прогнозується зростання ВВП на рівні близько 3,3 відсотка, а наступного року, якщо вірити прогнозам, ВВП Польщі зросте ще на три відсотки.

Читайте також: Урядова криза у Франції: борги Парижа можуть спричинити кризу в Євросоюзі?

Історія польського економічного злету в ЄС

Власне, нинішньому економічному успіху Польщі передував не один рік сталого економічного розвитку. Так, від часу вступу Польщі до ЄС у 2004 році її середнє річне економічне зростання становило близько чотирьох відсотків, і за останнє десятиліття цей темп економічного розвитку лише прискорився.

Проте нинішня ситуація в Польщі особлива. Її фондовий ринок стрімко зростає, як і надії щодо спроможності країни стати однією з найміцніших і найдинамічніших економік ЄС. "Протягом останніх двох десятиліть Польща однозначно перевершила очікування, - визнала в розмові з DW Катажина Жентажевська, головна макроаналітикиня з питань Центральної та Східної Європи австрійської банківської групи Erste Group. - Реальний ВВП подвоївся. Це непересічний результат".

Катажина Жентажевська - головна макроаналітикиня Erste Group з питань Центральної та Східної ЄвропиФото: Erste Group/Foto: Daniela Klemencic

Відмінність Польщі від решти східних країн-членів ЄС

На думку Джейкоба Фанка Кіркегаарда, який є позаштатним старшим науковим співробітником Інституту міжнародної економіки Петерсона, успіх Польщі певною мірою повторюють інші східноєвропейські та балтійські держави, однак саме розмір Польщі став її ключовою відмінністю. "Польща велика, - пояснив він у розмові з DW. - Тому вона справді має вагу, так би мовити, на сукупному рівні ЄС - так, як цього не може мати набагато менша економіка - я кажу як про політичну, так і про економічну вагу".

Нині населення Польщі становить 37 мільйонів осіб, що є п'ятим показником у ЄС. Її економіка входить до двадцятки найпотужніших економік світу за показником ВВП. Та крім зростальної економічної потуги, важливе значення має її стратегічна та геополітична роль. Останніми роками уряд Польщі довів витрати на оборону до такого рівня, що тепер Варшава посідає перше місце в Північноатлантичному альянсі (НАТО) за часткою ВВП, яку витрачає на оборону, - нині це близько 4,5 відсотка. Утім, тут варто визнати, що значна частина цих оборонних витрат припадає не на внутрішнє виробництво, а на закордонні замовлення.

Щодо самого економічного розвитку, то тут Жентажевська нагадує, що значну частку економічного зростання Польщі зумовило саме споживання приватного сектора усередині країни, а не експорт. "Це стовп зростання", - визнає вона, зазначаючи, що сильний внутрішній ринок Польщі проявляється в низькому рівні безробіття та значному зростанні реальної заробітної плати. Ці фактори також дають Польщі змогу бути відносно захищеною від зовнішніх шоків. "Коли настає глобальний спад, першими, очевидно, постраждають менші, експортноорієнтовані економіки, бо так діє ланцюжок створення вартості, - пояснила вона. - У відносно закритій економіці Польщі споживання залишається сильним".

Історія Польщі в ЄС - це історія економічного успіхуФото: Sean Gallup/Getty Images

Польща - модель успіху для інших?

Тож що саме Польща зробила правильно? Жентажевська вважає, що ключем до її успіху стала вдала інтеграція в ЄС, НАТО, Шенгенську зону та до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). "Якщо поглянути на широке поняття інтеграції, Польща зробила це дуже добре", - констатує вона. Хоча Варшава досі не приєдналася до Єврозони, вона отримала значну вигоду від масштабного фінансування з боку ЄС від часу вступу до блоку у 2004 році. "Ми не можемо заперечувати, що доступ до європейських фондів був величезним - це стало головним чинником, що сприяв зростанню", - зазначає аналітикиня.

З цією думкою погоджується й Кіркегаард, кажучи, що Польща "зробила правильно основні речі". "Вони використали фінансування ЄС для значного покращення своєї інфраструктури, - пояснив він. - Повністю викорінили корупцію на вуличному рівні, яка була поширеною в комуністичні роки. Їм вдалося створити вкрай сприятливе бізнес-середовище. У них, як правило, добре освічена робоча сила". Тож Польща - взірець успішної інтеграції до ЄС, додає аналітик. 

Політичні розбіжності загрожують перекрити джерела фінансування з ЄС

Однак існують і потенційні перешкоди. Протягом останніх двох десятиліть Польща переважно була політично розділеною між великим правим блоком, очолюваним популістською та консервативною партією "Право і справедливість" (ПіС), та ліберальним, лівоцентристським блоком, який нині очолює "Громадянська коаліція" прем'єр-міністра Дональда Туска.

Коаліція Туска більш проєвропейська, тож її перемога на парламентських виборах 2023 року розглядалася як сприятлива для забезпечення довгострокового фінансування ЄС для Польщі, особливо з огляду на те, що "Право і справедливість" під час її перебування при владі регулярно вступала в суперечки з Брюсселем щодо незалежності судової системи. Тож перемога на президентських виборах 2025 року євроскептичного незалежного кандидата Кароля Навроцького, якого підтримала партія "Право і справедливість", сприймалася як така, що потенційно може зашкодити майбутнім відносинам Польщі з ЄС.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск (ліворуч) під час урядового засідання за участі президента країни Кароля Навроцького (праворуч)Фото: Kacper Pempel/REUTERS

Через кілька тижнів після приходу до влади у 2023 році Туск зміг переконати Європейську Комісію виділити 137 мільярдів євро фінансування для Польщі за умови, що він приведе судову систему країни у відповідність до норм і правил ЄС. Проте його спроби розглянути можливе звільнення суддів, призначених за урядування ПіС, ведуть до прямого конфлікту з Навроцьким. Та попри політичні розбіжності, Польща досягала економічного поступу за урядування обох блоків, зазначає Катажина Жентажевська. "Польща є хорошим прикладом того, як можна мати прогрес і динамічне зростання за різних політичних партій чи орієнтацій, чи то консервативних, чи більш ліберальних", - пояснила вона.

Чи стане Польща новою Німеччиною?

Додаткові соціальні витрати, як-от грошова допомога на дітей, запроваджена урядом від ПіС, виявилися корисними та допомогли стимулювати економіку, додає експертка. Проте вона також звертає увагу на те, що високі додаткові бюджетні витрати у поєднанні зі збільшенням оборонних витрат та постпандемічним інфляційним шоком призвели до ускладнення фінансової ситуації в Польщі. Згідно з нещодавніми бюджетними планами, представленими міністром фінансів Анджеєм Доманським, у 2026 році дефіцит держбюджету Польщі становитиме не менше 6,5 відсотка ВВП.

Утім, головний економіст польського представництва нідерландського банку ING Рафал Бенецький зазначає, що завдяки сталому темпу зростання Польщі рейтингові агентства та інвестори загалом не переймаються через високий дефіцит держбюджету. При цьому він вважає, що країні потрібен "переконливий план фіскального коригування для підвищення довіри". "Польщі доведеться зайнятися цим, - визнає й Жентажевська. - Їй потрібно буде пройти фіскальну консолідацію, фіскальну жорсткість, і це, природно, може уповільнити темпи зростання". При цьому вона наголошує, що нинішній рівень довіри є виправданим. "Низький рівень безробіття, довіра споживачів і, що найважливіше, висока продуктивність - усе це додається до загального позитивного настрою та показників економіки", - констатує аналітикиня.

На польсько-німецькому кордоні (архівне фото)Фото: IPON/IMAGO

З цією думкою погоджується й Джейкоб Фанк Кіркегаард, стверджуючи, що Польща може багато чому навчити решту ЄС, якщо йдеться про економічний динамізм та гнучкість. "Був час, коли Мічиган і те, що сьогодні є "іржавим поясом" у Сполучених Штатах, були економічно панівною частиною економіки США, - сказав він. - Це вже не так. Але якщо припустити, що Німеччина не буде в змозі реформуватися, а Польща продовжить діяти так, як вона діяла відтоді, як стала членом ЄС 20 років тому, то вона зрештою випередить такі країни, як Німеччина, і може стати схожою на своєрідний іржавий пояс Європи".

Читайте також: Приїхали: Мерц скликав саміт через кризу німецького автопрому

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW