Донедавна здавалося, що невелика західнобалканська країна Чорногорія однозначно рухається проєвропейським шляхом. Автократ Міло Джуканович, який обіймав різні державні посади протягом трьох десятиліть, був усунений з посади президента у квітні 2023 року. Його Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПСЧ), наступниця Союзу комуністів Чорногорії, вже влітку 2020 року змушена була піти в опозицію. Відтоді у політичній сфері було не все безхмарно, але інтеграція Чорногорії в ЄС, її трансатлантична орієнтація та політика реформ, включаючи, насамперед, боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, не піддавалися сумнівам.

Але тепер усе може змінитися. 24 липня Скупщина (парламент) Чорногорії затвердила новий склад уряду, який незалежні оглядачі  в країні вже назвали справжнім "кабінетом жахів". "Він небезпечно розколює суспільство і ставить під сумнів європейський шлях та характер держави", - пише, наприклад, Желько Іванович, журналіст газети Vijesti.

Прем'єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч з партії "Європа зараз" обіймає свою посаду з осені 2023 року. Його підтримує коаліція, до якої також входять лідери просербських та проросійських партій, зокрема Андрій Мандич та Мілан Кнежевич, лідери партій "Нова сербська демократія" (НСД) та Демократична народна партія Чорногорії (ДНП).

Проти ідентичності Чорногорії

Мандич і Кнежевич є затятими прихильниками Путіна, опосередковано виступають проти незалежності Чорногорії від Сербії, проголошеної в 2006 році, і відкидають інтеграцію до ЄС, а також членство країни в НАТО. Вони виступають за тісні зв'язки між Чорногорією та Сербією, проти Косова як незалежної держави та заперечують геноцид у Сребрениці. Таким чином, вони та їхні партії ставлять під сумнів усе, що є сенсом існування та ідентичності Чорногорії.

Входження до правлячої коаліції таких політиків, як Мандич і Кнежевич, стало частиною угоди між Спаїчем та просербськими партіями. Глава уряду, чия проєвропейська партія отримала лише незначну більшість після виборів, що відбулися рік тому, здобув підтримку 13 депутатів від просербського блоку. Натомість ці партії мали отримати міністерські посади, що й сталося. Хоча НСД та ДНП і не займають ключових посад у новому уряді, а самі Мандич та Кнежевич не є міністрами, однак сумнівно, що співпраця призведе до "більшої стабільності" уряду Спаїча, як обіцяє прем'єр-міністр.

Вочевидь, щоб виконати обіцянки, прем'єр пішов на безпрецедентне збільшення числа урядовців: у країні з населенням трохи більше 600 000 осіб кількість міністрів зросла до рекордних 32.

Під управлінням Москви та Белграда

Реакція в Чорногорії і за кордоном не змусила на себе довго чекати. "Чорногорія стала жертвою найпримітивніших політичних угод і безвідповідальності, яку прем'єр-міністр Мілойко Спаїч постійно демонструє при управлінні країною", - заявив, коментуючи оновлений склад чорногорського уряду президент Чорногорії Яков Мілатович, який розійшовся зі Спаїчем та його партією кілька місяців тому через суперечку щодо національної енергетичної компанії.

Аналогічну думку висловив лідер опозиційної Демократичної партії соціалістів Андрія Ніколич. Однак, на відміну від Мілатовича, який вважається дружнім до Сербії, він значно більш прямолінійний у своїй критиці. "Це уряд, який керується з Москви та Белграда", - заявив Ніколич чорногорським ЗМІ.

На зміни в кабінеті міністрів відреагував і Вашингтон, який також займав чітку позицію проти участі просербських партій в уряді Чорногорії. "Ми стурбовані включенням до чорногорського уряду партій та лідерів, які не засуджують російську агресію проти України, відкидають санкції ЄС проти Росії і чиї дії прямо суперечать принципу добросусідських відносин", - йдеться у заяві посольства США в Подгориці.

Чорногорські політики небажані у Хорватії

Найбільш гостро відреагували у сусідній Хорватії: через день після перестановок в уряді Чорногорії МЗС у Загребі оголосило "небажаними" трьох високопосадовців. Крім Мандича та Кнежевича, це стосується і віце-прем'єра Олекси Бечича, лідера центристської партії "Демократична Чорногорія", чиї політичні позиції часто змінюються. Ці троє небажані в Хорватіїчерез "систематичні заходи щодо порушення добросусідських відносин" та "постійні зловживання Республікою Хорватія у внутрішньополітичних цілях", йдеться у заяві МЗС сусідньої країни.

Причиною такого різкого демаршу стала "Резолюція про Ясеноваць", ухвалена Скупщиною наприкінці червня. Під час Другої світової війни Ясеноваць був хорватським концентраційним табором, де вбивали сербів, євреїв та циган. Він і досі залишається одним із символів сербсько-хорватської ворожнечі.

Резолюцію в Подгориці було прийнято як своєрідну відповідь на резолюцію ООН про геноцид у Сребрениці. Як стверджують оглядачі в Хорватії, оскільки Загреб виступив одним зі співавторів резолюції щодо Сребрениці, просербські сили в Чорногорії проштовхнули резолюцію щодо Ясеноваця як "контрзахід".

"Або в ЄС, або в прірву"

Як вплинуть просербські та проросійські партії на зовнішню політику Чорногорії? "Тепер у нас є велика група в уряді, яка не підтримує членство Чорногорії в НАТО і зближення з ЄС. Я впевнений, що рано чи пізно ця група вживе заходів, спрямованих проти прозахідного курсу Чорногорії", - розповів DW активіст-антикорупціонер Вук Мараш, який є головою чорногорської розслідувальної мережі BIRN.

Для публіциста Желька Івановича політична ситуація у Чорногорії характеризується двома словами: "Або в ЄС, або в прірву". Щодо напружених відносин Чорногорії та Хорватії, то хорватський політолог Жарко Пуховскі вважає, що питання про ясенувацьку резолюцію "роздуте". Особливо проблематично, вважає він, що жоден хорватський уряд досі не визнав звірств у Ясеноваці та своєї історичної відповідальності за них. "Насправді Хорватія має й інші проблеми з сусідньою країною, такі як невизначений кордон або невирішені майнові претензії", - зазначає Пуховскі.