Засідання Ради асоціації Україна-ЄС – моніторингового органу, який контролює виконання Угоди про асоціацію між Києвом і Брюсселем, вже встигли стати рутинним заходом. У цих зустрічах, які відбуваються щороку у Брюсселі, беруть участь українська урядова делегація, яку очолює прем’єр-міністр, та делегація ЄС під головуванням високого представника з питань зовнішньої та безпекової політики блоку. Урядовці відверто обговорюють функціонування угоди про асоціацію, обмінюються думками щодо політичної обстановки та оцінюють стан реформ в Україні.

Проте нинішнє, восьме засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке пройшло у понеділок, 5 вересня, у Брюсселі, було особливим. Таким його зробили дві істотні обставини: війна Росії проти України, а також те, що вперше Україна брала участь у засіданні у статусі країни-кандидата на членство в ЄС.

ЄС підтримуватиме Україну попри шантаж Москви

Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї під час спільної пресконференції відзначили, що російська агресія лише наблизила Україну до ЄС і виявила стійкість її державних інститутів. "Путін хотів колонізувати і знищити Україну, а натомість лише підштовхнув її ближче до ЄС і підсилив наші результати", - відзначив Боррель. Тому, за його словами, головний підсумковий меседж зустрічі з українською делегацією, яка пройшла у Брюсселі, звучить так: ЄС продовжуватиме надавати Україні політичну, фінансову і військову підтримку, "які шантаж і погрози не застосувала б до нас Росія".

Головний дипломат ЄС схвально оцінив прогрес реформ в Україні, відзначивши, що "вони просуваються з вражаючим темпом за останні шість місяців, попри російську агресію". Він похвалив Київ за зусилля у сфері боротьби з корупцією і за ратифікацію Стамбульскої конвенції і закликав так само ратифікувати Римський статут, який дасть можливість Україні повною мірою користуватися правами Міжнародного кримінального суду і притягнути Росію до відповідальності за військові злочини.

Читайте також: Шмигаль у Берліні: зброя, електроенергія, готовність до зими

Восьмий пакет санкцій у процесі обговорення

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль із задоволенням розповів журналістам про прогрес у реалізації "п’яти безвізів" з ЄС: енергетичного, економічного, транспортного, митного та цифрового. "Безвізи" мають на меті прибрати бар’єри у секторальній співпраці з ЄС і тим самим сприяти глибшій економічній інтеграції України. Для того, щоб вони могли ефективно працювати, у рамках засідання Ради асоціації була підписана низка угод, зокрема у фіскальній та митній сферах.

Читайте також: ЄС надасть Україні 500 мільйонів євро бюджетної підтримки

Відповідаючи на запитання DW, Денис Шмигаль підтвердив, що обговорював з європейськими партнерами можливість запровадження восьмого пакету санкцій проти Росії. "Поки що на наповнення російського бюджету суттєво впливають лише ціни на нафту та газ", - констатував український прем’єр. Він відзначив, що керівництво ЄС усвідомлює цей факт і тому ухвалило рішення про запровадження цінових обмежень на нафту. "Це правильний підхід: або повне енергетичне ембарго або створення ринку покупця, це дасть змогу відібрати у Росії надприбутки", - сказав Шмигаль. Він також розповів, що серед інших санкційних обмежень обговорювалися припинення видачі віз російським громадянам та відключення від міжнародної платіжної системи SWIFT всіх російських банків без винятку.

Читайте також: Німеччина домагається восьмого пакету санкцій проти Росії

Україна має попрацювати у статусі кандидата

Проте, вирушаючи до Брюсселя, українська урядова делегація, окрім оцінок стану реформ, сподівалася почути сигнал про те, коли ЄС буде готовий відкрити переговорний процес про вступ України. Напередодні віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ на 70 відсотків виконав свої зобов’язання за угодою про асоціацію і хоче отримати ясність, за яким алгоритмом має діяти далі. Під час пресконференції Денис Шмигаль повідомив, що українська делегація таки "отримала алгоритм дій і розуміння часових рамок переходу до переговорів про вступ до ЄС", проте точних дат він не озвучив. 

Проте європейські топпосадовці  нагадали, що статус країни-кандидата був наданий Україні за умови, що, отримавши його, Київ виконає сім умов, серед яких головні – боротьба з корупцією, призначення керівників антикорупційних органів, продовження судової реформи, імплементація антиолігархічного закону.

Окрім того, кажуть у Єврокомісії, робота, яку Україна має виконати у статусі кандидата, не може замінити собою угоду про асоціацію. Єврокомісар Варгеї зазначив, що між угодою про асоціацію та процесом наближення до членства справді є зв’язок, проте угода про вільну торгівлю "це не те саме, і рівень відповідальності - теж різний". Він також нагадав, що Єврокомісія дасть свої оцінку "домашньому завданню", яке мала зробити Україна як країна-кандидат, у 2023 році. "Завжди просто називати дати чи говорити про кроки. Але попереду у нас - велика робота", - підсумував єврокомісар.