Найбільша екологічна катастрофа в Європі за десятиліття - ймовірний підрив греблі на КГЕС російською армією - не зникає з порядку денного в Брюсселі. Що може зробити Євросоюз, щоб полегшити страждання українців і не допустити нової подібної катастрофи у зв'язку з російською агресією? Дебати про це тривають на різних рівнях серед політиків та експертів. На кількох дискусіях побувала кореспондентка DW. 

За даними Києва, понад 20 людей загинули на підконтрольній українській владі території, з них п'ять - через прицільні постріли російських військових, десятки людей поранені. В окупованій Росією частині Херсонської області, за різними даними, загинули сотні людей. Лише в Олешках, за даними підконтрольного ЗСУ Центру національного спротиву (ЦНС), загинули понад 500 осіб. "Люди загинули через те, що окупанти відмовили в евакуації тим, хто не має російського паспорта", - розповіли в ЦНС про ситуацію в Олешках. Постраждало близько 20 тисяч будівель, у річку Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила і нафти, затоплено понад 50 тисяч гектарів лісу, де мешкало близько 20 тисяч диких тварин, Каховське водосховище вкрите мертвою рибою - такі офіційні звіти після ймовірного підриву греблі КГЕС 6 червня. Тільки екологічний збиток Київ оцінив у 1,5 мільярда доларів. 

Незалежне розслідування і допомога людям після знищення КГЕС

Росія не допускає міжнародні, зокрема й гуманітарні, організації на окуповані території, проте необхідно провести незалежне розслідування збитків, завданих навколишньому середовищу, заявив представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов. "Важливо робити активні юридичні дії", - підкреслив він, привітавши розслідування катастрофи Міжнародноим кримінальним судом (МКС). Представники МКС майже одразу після руйнування ГЕС розпочали слідчі дії на підконтрольній Україні території.

Відновити греблю буде вкрай складно, кажуть українські фахівці, - для цього знадобляться інноваційні рішення, але в будь-якому разі необхідно буде вносити колосальні корективи в усі аспекти життя, яких торкалася робота КГЕС. "Наслідки для сільського господарства зараз важко прорахувати", - каже аналітик Роман Макухін. Крім затоплення, забруднення, отруєння, окупації та мінування сільськогосподарських угідь, під час повені втрачено всі запаси насіння і кормів. "Катастрофа безпосередньо торкнулася і багатьох промислових підприємств, які використовували воду з Каховського водосховища", - зазначив він і закликав Євросоюз до негайних зусиль: допомога людям, забезпечення їхніх основних потреб і покриття економічних потреб під час відновлення після деокупації.

Читайте також: На Херсонщині вода відступила від 32 населених пунктів

Одна з найгостріших проблем у цьому районі зараз - доступ до питної води. ЄС мобілізував свої стратегічні резерви, розгорнувши три мобільні станції, кожна з яких очищає 120 тисяч літрів води на день. Для порятунку людей у постраждалих районах 16 країн - Австрія, Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Іспанія, Швеція - в рамках Механізму цивільного захисту ЄС надали цистерни, водяні насоси, човни, рятувальне обладнання, генератори та іншу допомогу. Для подальшої підтримки гуманітарних операцій ЄС додатково мобілізував пів мільярда євро на задоволення екстрених потреб, що виникли внаслідок руйнування греблі КГЕС, - на додачу до 200 мільйонів євро гуманітарної допомоги, вже виділеної Україні 2023 року, повідомили DW у Єврокомісії. 

Пряме фінансування гуманітарних організацій в Україні 

Проте на адресу гуманітарної політики ЄС лунає і критика: депутат Європарламенту з Ірландії Баррі Ендрюс вважає помилкою відмову безпосередньо фінансувати місцеві українські гуманітарні організації. За його інформацією, від усього гуманітарного фінансування вони напряму отримали менше 10 відсотків: "І це попри те що вони мають тісні зв'язки з громадами, можуть діяти швидко, ефективно і беруть на себе найбільші ризики". За останніми даними МВС України, з 28 поранених унаслідок прицільних обстрілів російської армії 16 - ліквідатори наслідків катастрофи. 

Голова Червоного Хреста України Максим Доценко підтверджує, що лише 10 відсотків виділених у рамках гуманітарної допомоги коштів ЄС іде напряму локальним організаціям. Він вбачає в цьому проблему. "Саме наші, місцеві, організації знають потреби, розуміють, як краще допомогти. Крім того, міжнародні організації набагато дорожчі, тому що вони обслуговують свій адміністративний апарат, - пояснює він. - Якщо ЄС фінансує міжнародні організації, то частина цих коштів, звісно, доходить і до місцевих організацій, але таким чином ми їх не розвиваємо. Міжнародні організації завершать підтримку і поїдуть, а наш ресурс не буде підготовлений до подальших викликів". 

Змусити Росію відповідати і платити

Щоб вирішити цю проблему, у локальних гуманітарних організаціях необхідно розвивати кадри, системи обліку та звітності, наполягає Доценко, "тому що міжнародні партнери завжди хочуть відкритості, прозорості, підзвітності". "А для цього на розвиток потенціалу українських організацій цілеспрямовано необхідно бронювати частину коштів, що виділяються ЄС", - закликає він.

"Російському режиму катастрофа на КГЕС не коштує нічого - хіба що витрат на вибухівку, - каже представник України при ЄС Всеволод Ченцов. - За наслідки агресії розплачуються українці та їхні союзники". Тому необхідні зрушення у справі заморожених російських активів та їхнього використання для відшкодування збитків Україні, перекований він. Більш того, Євросоюзу слід встановити правові рамки того, що для держави означає бути спонсором тероризму. Європарламент оголосив РФ спонсором тероризму в листопаді 2022 року.  

Як запобігти новій катастрофі в Україні? 

Є безліч доказів того, що Росія - держава-терорист і чинить терористичні дії, але це вимагає дій у відповідь, заявив депутат Європарламенту і доповідач щодо Росії Андрюс Кубілюс. "Європарламент формулює, а кроків має вживати Єврокомісія та країни ЄС. Чому ми досі не діємо належним чином? Каховка - це лакмусовий тест для західної спільноти", - сказав він, порівнявши підрив греблі із застосуванням зброї масового ураження. "Цей іспит ми провалили", - резюмував європарламентар.

Читайте також: МАГАТЕ: Ситуація з безпекою на ЗАЕС украй нестабільна

Важелі впливу на Кремль у Євросоюзу обмежені, визнав старший радник керівного директора з питань Росії та Східної Європи зовнішньополітичної служби ЄС Борис Ярошевич. Однак вказав, що до дванадцятого пакету санкцій можуть включити осіб, пов'язаних із вибухом греблі. "Росатом", проти якого просить запровадити штрафні заходи Київ за окупацію Росією Запорізької АЕС, Ярошевич назвав "рухомою мішенню" для санкцій.

Посилити і прискорити військову допомогу Києву

"Цілком зрозуміло, що погрози повоєнного судового розгляду, притягнення до відповідальності та оголошення Росії державою-спонсоркою тероризму не зупиняють Путіна", - каже віцеголова міжнародного аналітичного центру Globsec Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein). Він переконаний, що єдиний спосіб запобігти наступному екоциду - наприклад, на Запорізькій АЕС (ЗАЕС), - це звільнення українською армією цієї території, для чого необхідно посилити військову підтримку України. "Західна військова підтримка України має бути на крок попереду, має бути швидшою - досі ми завжди відставали, не передбачали, а реагували, причому занадто пізно", - зазначає він. Експерт навів два приклади: якби Україна восени 2022 року мала західні танки, то відвоювала б більше території, те саме стосується і нинішнього контрнаступу - Україна вже має західні танки, але не має достатньої кількості авіації, картина була б повнішою, якби ЗСУ зараз мали F-16. 

Щоб уникнути ще більшої катастрофи, важливо не боятися перемоги України і дати їй стільки озброєнь, скільки просить її керівництво і армія, згоден і Андрюс Кубілюс: "Набагато краще буде привести Україну до перемоги зараз, якнайшвидше, щоб зупинити цей божевільний режим".