Члени комітетів Європейського парламенту із закордонних справ та розвитку у четвер, 16 жовтня, представили шорт-ліст із трьох груп кандидатів на премію "За свободу думки" імені Андрія Сахарова 2025 року.

На премію номіновані: сербські студенти; білоруський журналіст Анджей Почобут і грузинська журналістка Мзія Амаглобелі, які засуджені до позбавлення волі у своїх країнах; журналісти та співробітники гуманітарних місій, які працюють у зонах конфліктів, представлені Синдикатом палестинських журналістів, Червоним Півмісяцем та Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (UNRWA).

Лауреата премії оголосять у Страсбурзі 22 жовтня. Там же 16 грудня відбудеться церемонія вручення премії, лауреат якої також отримує 50 тисяч євро.

Чим відомі номінанти 2025 року

Анджей Почобут - журналіст, опозиціонер та активіст Союзу поляків Білорусі, який неодноразово критикував політику правителя країни Олександра Лукашенка. У 2023 році його засудили до восьми років позбавлення волі за статтями про "розпалювання ворожнечі", а також про "заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди" країні.

Мзія Амаглобелі - співзасновниця та директорка грузинських видань Batumelebi та Netgazeti. Її затримали 11 січня під час акції протесту у Батумі і звинуватили в нападі на співробітника поліції. У серпні Амаглобелі засудили до двох років в'язниці за статтею про "опір, загрозу або насильство щодо особи, яка охороняє громадський порядок, або іншого представника влади".

Журналістів та співробітників гуманітарних місій, які працюють у різних зонах конфліктів, висунули на премію на тлі того, що Сектор Гази в останні роки став вважатися "найнебезпечнішим регіоном для журналістики у світі". Там загинуло багато палестинських журналістів та співробітників гуманітарних місій.

Сербські студенти отримали номінацію, оскільки вони стали головною рушійною силою багатомісячних протестів у країні, що почалися після трагедії в Новому Саді. Студентський рух, який спочатку виступав проти корупції та неналежного стану інфраструктури, зумів об'єднати навколо багатьох людей: викладачів, фермерів, митців, журналістів, таксистів та людей інших професій.

Згодом протести набули політичного забарвлення, протестуючим вдалося домогтися відставки прем'єра країни і мера Нового Саду, але не виконання інших вимог. Восени влада країни активізувала репресії і жорсткі розгони протестів, зокрема й в університетах, оскільки студенти так і залишалися головною рушійною силою акцій.  

Премія імені Сахарова

Премія "За свободу думки", названа на честь радянського фізика та правозахисника Андрія Сахарова, була започаткована Європейським парламентом у 1988 році. Її присуджують людям або громадським організаціям, які відзначилися у справі захисту прав людини та основних свобод.

Першими премію здобули президент Південно-Африканської Республіки Нельсон Мандела, а також радянський письменник та дисидент Анатолій Марченко. У 2018 році її отримав український режисер Олег Сенцов, який на той час перебував у в'язниці в Росії, у 2022 році - народ України і президент Володимир Зеленський.

У 2024 році премією були відзначені лідери венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо та її соратник, колишній кандидат у президенти Едмундо Гонсалес Уррутія. 

У 2023 році премією посмертно нагородили іранську курдку Махсу Аміні , вбиту поліцією моралі, а також іранський масовий рух за права жінок під гаслом "Жінки, життя, свобода!".