Десятки безпілотників, які порушують повітряний простір Євросоюзу, і диверсії проти європейської критичної інфраструктури - цілеспрямована тактика Кремля, який намагається посіяти паніку і страх, щоб відвернути увагу країн Євросоюзу від допомоги Україні. Щоб дати Росії відсіч, європейські столиці мають виробити спільний підхід та діяти разом, не чекаючи, коли в ЄС запустять "стіну дронів". Такі заклики звучали в залі Європарламенту під час дебатів "Відповідь ЄС на триваючі порушення повітряного простору і диверсії проти критичної інфраструктури ЄС, що походять з Росії та Білорусі". Дискусії відбулася у Страсбурзі 26 листопада.

Євродепутати з Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Румунії були особливо активними. Адже ці країни останнім часом зіткнулися із навалою "невідомих" дронів, метеозондів, диверсіями та кібератаками. "Російські диверсії захлеснули всю Європу, особливо мою країну, Польщу: безпілотники над аеропортами, вибухи, пошкодження залізничної інфраструктури, хакерські атаки, масштабні пожежі. Злочинний режим (президента РФ Володимира. - Ред.) Путіна відкрито руйнує мир у нашому суспільстві та розпалює руйнівні розбіжності", - заявив польський євродепутат від групи соціалістів Кшиштоф Сьмішек.

Читайте також: Гібридні атаки РФ змушують Німеччину захищатися активніше

Естонський євродепутат Пает: Росія стає дедалі зухвалішою

Безпілотники, які порушували повітряний простір, були помічені не лише у Польщі та країнах Балтії, а й у аеропортах Брюсселя, Мюнхена та Копенгагена. За словами естонського євродепутата від групи лібералів Урмаса Паета, Росія постійно загрожує безпеці європейців і стає "дедалі зухвалішою". "Але якою є реакція Європи на порушення суверенітету її держав-членів? По суті, мовчання", - констатував політик.

Тактикою диверсій та атак безпілотників на країни ЄС Кремлю "певною мірою вдалося посіяти паніку серед наших політичних лідерів та вселити страх у суспільство", вважає іспанський євродепутат від Європейської народної партії Ніколас Паскуаль де ла Парте. За його словами, "Путін усвідомив, що у нас немає колективної відповіді, ані з військової, ані навіть із політичної точки зору". Євродепутат вважає, що країни ЄС мають "домовлятися, як реагувати на постійні порушення повітряного простору" і бути готовими вже зараз вкладати значні суми у засоби боротьби з безпілотниками.

Європарламентарій від "зелених" чекає на "стіну дронів" до 2030 року

Після масового вторгнення російських безпілотників на територію Польщі у вересні в Євросоюзі вирішили створити "стіну дронів" - багаторівневу систему захисту повітряного простору. Але її зможуть запустити - частково - лише до кінця 2026 року. Тим часом ЄС потребує такого захисту вже зараз, адже "атаки відбуваються сьогодні: ми їх бачимо, ми про них читаємо, ми від них потерпаємо", сказав німецький євродепутат від групи "зелених" Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky), зазначивши, що "стіна дронів" буде побудована колись у майбутньому, десь до 2030 року.

Але щоб уже захистити себе, Європа має "вчитися в українців, оскільки жодна країна в Європі не збила більше безпілотників, ніж Україна", зазначив парламентар. Крім цього, країни ЄС зобов'язані приділяти першочергову увагу захисту критично важливої інфраструктури, а Німеччина як одна з найпотужніших індустріальних країн Європи, "несе у цьому плані величезну відповідальність", вважає Лагодинський. 

Польський євродепутат: Білорусь - база для російських шпигунів та диверсантів

У скоєнні гібридних атак з метою дестабілізації ситуації в країнах ЄС Кремлю допомагає Білорусь, переконана литовська євродепутатка від Європейської народної партії Раса Юкнявічене. "Очевидно, що довірена особа Путіна, (правитель Білорусі Олександр. - Ред.) Лукашенко, контролює та спрямовує ці атаки", - заявила вона. За словами політикині, раніше білоруська влада використовувала як зброю проти ЄС нелегальних мігрантів, а тепер – контрабандистів, які запускають через кордон із Литвою метеозонди з сигаретами, що загрожує роботі вільнюського аеропорту. "Сьогодні метеорологічні зонди використовуються для контрабанди сигарет, завтра вони можуть перевозити вибухівку", - застерегла Юкнявічене.

Вона рішуче виступає за введення нових санкцій щодо Мінська. Обмежувальні заходи - "єдина мова, яку розуміє білоруський режим", наголосила євродепутатка. На думку політиктні, ці санкції мають бути спрямовані на авіаційну галузь Білорусі, експорт добрив, а також включати заборону на надання юридичних, аудиторських та інших професійних послуг білоруським компаніям.

За посилення санкцій проти Білорусі виступають і ліві у Європарламенті. Шведська євродепутатка від цієї політгрупи Ганна Гедін повідомила, що служба швидкої допомоги шведського міста Кальмар страждає від постійних збоїв у роботі GPS-систем "внаслідок гібридної війни Росії та Білорусі". "Дозвольте мені наголосити: Росія за Путіна - держава-парія. Білорусь за Лукашенка - держава-парія. Саме тому ми маємо об'єднатися в наших санкціях і підтримати боротьбу українського народу за свободу і самовизначення", - заявила політик.

А польський євродепутат-консерватор Маріуш Камінський заявив, що "Білорусь стала базою для російських шпигунів та диверсантів, і реакція ЄС на терористичні акти має бути рішучою". Він закликав Єврокомісію включити РФ та Білорусь до списку країн, які фінансують тероризм.

Ультраправі: Немає доказів причетності Росії до диверсій

Але в сесійній залі знайшлися євродепутати, які намагалися переконати присутніх, що Росія та Білорусь не причетні до диверсій проти ЄС. Так скандальний ультраправий польський політик, незалежний депутат Європарламенту Гжегож Браун заявив, що його колеги стали жертвами дезінформації, і насправді "у Польщі більшість підпалів та інших актів військового терору досі робили особи українського походження".

А інший незалежний депутат із Німеччини Томас Гайзель (Thomas Geisel) припустив, що "безпілотники, помічені поблизу аеропортів Мюнхена та Копенгагена, могли бути жартом". Але в Європі ті, хто страждає від "русофобської істерії", оголосили винною Росію, хоча доказів цьому ні в кого немає, вважає Гайзель.

Ці заяви зустріли хвилю критичної реакції інших членів ЄП. Польський євродепутат Кшиштоф Сьмішек зауважив, що у сесійній залі останнім часом все голосніше звучать голоси "корисних ідіотів Путіна". "Це яскравий приклад того, як кремлівська пропаганда проникає в уми європейських ультраправих", - підсумував Сьмішек.