У Франції в четвер, 18 вересня, сотні тисяч людей по всій країні взяли участь в акціях проти політики економії.

За даними профспілок, вже вранці у протестах брали участь до 400 тисяч людей, а пізніше до них приєдналися демонстранти в різних містах.

За даними міністерства внутрішніх справ, станом на вечір, у протестах взяли участь понад 500 тисяч демонстрантів, з них 55 тисяч - у Парижі, передає BFMTV.

В акціях взяли участь вчителі, машиністи поїздів, фармацевти та працівники лікарень. На мітингах лунали гасла з вимогою скасувати плани попереднього уряду щодо скорочення бюджету та збільшити фінансування державних послуг.

У десятках ліцеїв заблокували роботу, виступаючи проти підвищення пенсійного віку та скорочення витрат на соціальні потреби. У Парижі на роботу не вийшла майже половина вчителів початкових шкіл, по всій країні - кожен третій.

Рух регіональних потягів виявився сильно порушеним, тоді як високошвидкісні лінії TGV, в основному, працювали. На південному сході країни протестувальники перекривали траси, сповільнюючи рух транспорту.

У Нанті під час мітингів відбулися сутички, поліція застосувала сльозогінний газ. У Ліоні, за повідомленнями ЗМІ, поранені троє людей. 

Влада виділила для охорони порядку 80 тисяч поліцейських і жандармів, включаючи спецпідрозділи і бронетехніку. До вечора повідомлялося про понад 90 затриманих.

Невдоволення планами бюджету

За даними міністерства фінансів, дефіцит бюджету Франції в минулому році майже вдвічі перевищив стелю Європейського Союзу в три відсотки. Новий прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню, щоб прийняти бюджет на 2026 рік, повинен заручитися підтримкою в парламенті, де жодна з основних сил не має більшості.

Його попередник Франсуа Байру був відправлений у відставку парламентом через плани скорочення витрат на 44 мільярди євро. Лекорню поки не представив власний проєкт, але висловив готовність до компромісу.

Протести проти пенсійної реформи

У Франції раніше проходили багатомісячні акції протесту проти пенсійної реформи президента Еммануеля Макрона, яка передбачала підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Навесні 2023 року демонстрації та страйки збирали мільйони учасників по всій країні. Незважаючи на масовий опір, реформа була ухвалена.

Уряд Елізабет Борн, яка обіймала посаду прем'єр-міністерки до 2024 року, понад 20 разів вдавався до статті 49.3 Конституції, яка дозволяє приймати закони без голосування в парламенті. Це викликало додаткові протести й звинувачення в підриві демократії.