Проти ухвалення пенсійної реформи у Франції люди знову вийшли на вулиці. Демонстрації пройшли у четвер, 6 квітня, по всій країні.

Здебільшого мітинги були мирними, подекуди з танцями та духовими оркестрами, пише агенція AFP. Втім, не обійшлося й без агресивних дій. Так, у західному місті Нант деякі радикально налаштовані протестувальники кидали каміння в поліцію, яка у відповідь застосувала сльозогінний газ.

У Парижі страйкуючі залізничники увірвалися в офісну будівлю, в якій розташоване, зокрема, представництво американської інвестиційної компанії BlackRock. Десятки мітингарів запалили всередині фаєри та свистіли. "Для фінансування нашої пенсійної системи потрібні гроші. Тут вони є. Замість того, щоб забирати два роки життя у працівників, Макрон повинен шукати тут", - заявив у мегафон речник профспілки залізничників CGT Cheminots, пише агенція dpa.

За підрахунками поліції, кількість протестувальників складе від 600 до 800 тисяч людей. Рекордне число мітингувальників проти пенсійної реформи зафіксували 7 березня - тоді на вулиці вийшло понад 1,2 мільйона людей.

Читайте також: "Пенсійні протести" у Франції: про що йдеться в європейському контексті?

Суперечлива реформа

Пенсійна реформа була однією з головних передвиборних обіцянок президента Франції Еммануеля Макрона. Вона передбачає поступове підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років, а також збільшення до 43 років мінімального терміну, впродовж якого необхідно сплачувати внески для отримання права на пенсію в повному обсязі. При цьому обсяг мінімальної пенсії зросте до 1200 євро на місяць.

Для проведення непопулярної реформи французький уряд на чолі з прем'єр-міністеркою Елізабет Борн скористався статтею конституції, що дозволяє запровадити її без голосування в парламенті, якщо уряд витримає вотум недовіри. Раніше це вдалося зробити. Втім, для підписання законодавчих змін потрібна ще згода Конституційної ради Франції. Вона проведе засідання  щодо пенсійної реформи 14 квітня.

Тим часом профспілки наполягають, що пенсійна реформа - несправедлива і невиправдано жорстка, та закликають провести референдум щодо цього. За даними соціологічних опитувань, проти змін виступають дві третини французів. Масові протести проти реформи тривають вже кілька місяців, часом переростаючи в сутички з поліцією. Їх називають чи не найнебезпечнішим викликом для Макрона з часу виступів "жовтих жилетів" понад чотири роки тому.