"Дуель на відстані" правих кандидатів у президенти Франції
Олена Гункель | Євгенія Наконечна
6 лютого 2022 р.
Марін Ле Пен та Ерік Земмур критикують міграційну політику нинішньої влади Франції та хочуть більшої незалежності Парижа від Євросоюзу. Обидва політики змагаються за один тип виборців.
Кандидатка в президенти Франції Марін Ле ПенФото: Michel Euler/AP Photo/picture alliance
Реклама
У Франції засновниця правопопулістської партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, яка претендує на пост президента країни, у суботу, 5 лютого, виступила перед тисячами своїх прихильників у місті Реймс. Того ж дня аналогічний виступ у рамках своєї виборчої кампанії у місті Лілль на півночі Франції зробив інший правий політик - публіцист Ерік Земмур.
Враховуючи схожість політичних поглядів обох кандидатів у президенти Франції, багато спостерігачів назвали їхні заходи "дуеллю на відстані".
Ставлення Марін Ле Пен до Євросоюзу
Як Ле Пен, так і Земмур роблять у виборчій кампанії акцент на критику Євросоюзу та міграційної політики нинішньої влади. Так, Ле Пен заявила 5 лютого, що у випадку її перемоги на виборах вона запропонує замінити ЄС на "Європейський альянс націй", який буде ґрунтуватися на принципі суверенітету народів. Також, за повідомленнями місцевих ЗМІ, Ле Пен пообіцяла вихід країни із НАТО у разі своєї перемоги.
Крім того, вона обіцяє посилити міграційне законодавство та обмежити можливості мігрантів для отримання соціальної допомоги у Франції. "Вирішувати, хто може жити у Франції і хто може отримати французьке громадянство, має народ Франції", - заявила вона під час свого передвиборчого виступу. За словами Ле Пен, неконтрольована міграція перетворила частини її країни на "зони не-Франції".
Реклама
Ерік Земмур про міграцію та мігрантів у Франції
Кандидат в президенти Франції Ерік ЗеммурФото: Bertrand Guay/AFP/Getty Images
Цю позицію розділяє і Земмур, який закликає покласти край "ісламізації Франції". Окрім іншого, він вимагає відмовити мусульманкам у праві носити хустки у громадських місцях та хоче заборонити будівництво в країні "імпозантних" мечетей та мінаретів. Земмур вже двічі переслідувався правосуддям за розпалювання ненависті до мусульман.
За даними префектури Лілля, 5 лютого близько 1100 людей у місті влаштували контрдемонстрацію на противагу прихильникам ультраправого політика.
Що стосується ставлення Земмура до Євросоюзу, то 5 лютого політик, який є лідером партії під назвою "Відвоювання" (Reconquête), заявив, що з ним "європейський прапор ніколи не буде майоріти без французького триколору". Експерти тлумачать це як натяк на той випадок, коли президент Франції Емманюель Макрон розпорядився вивісити над Тріумфальною аркою тільки прапор ЄС, щоб ознаменувати головування Франції в Раді ЄС, яке розпочалося 1 лютого.
Президентські вибори у Франції 2022
Президентські вибори у Франції відбудуться 10 квітня 2022 року. Другий тур, у разі його проведення, призначать на 24 квітня. За даними опитувань, чинний глава держави Емманюель Макрон користується підтримкою найбільшої кількості виборців (24%), і це - незважаючи на те, що поки що він офіційно не оголосив про намір брати участь у передвиборчих перегонах. За ним в опитуваннях слідують кандидат від правоцентристської партії "Республіканці" Валері Пекресс (16,5%), Марін Ле Пен та Ерік Земмур (обоє - приблизно по 14%).
Також на виборах президента Франції балотується голова лівої партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон, представник партії "Європа - Екологія - "Зелені" Яннік Жадо, комуніст Фаб'єн Руссель, мер Парижа Анн Ідальго, що висувається від Французької соціалістичної партії, та колишній міністр країни Крістіан Тобір.
Вибори до Європарламенту: як проголосували різні країни ЄС
Цьогорічні вибори до Європарламенту стали знаковими. Багато традиційних партій зазнали значних електоральних втрат. Утім, прориву популістів не відбулося. Як проголосували окремі країни ЄС - у фотодобірці DW.
Фото: picture alliance / Wiktor Dabkowski
Італія: праві популісти зміцнюють свої позиції
Правопопулістська "Ліга півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні перемогла в Італії, здобувши 34,3 відсотка. Це на 17 відсотків перевищує результат парламентських виборів 2018 року і взагалі найвищий результат за всю історію партії. Опозиційні соціал-демократи отримали 22,7 відсотка. Коаліційний партнер Ліги - "Рух п'яти зірок" - здобув майже 17 відсотків.
Фото: AFP/M. Medina
Німеччина: прорив Зелених
Найбільше голосів на виборах до Європарламенту в Німеччині отримав консервативний блок ХДС/ХСС із 28 відсотками - це на сім відсотків менше, ніж у 2014 році. Зелені зуміли отримати 20,7 відсотка, обійшовши соціал-демократів. Результат СДПН погіршився на 11 відсотків - до 15,6 відсотка. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" здобула 10,6 відсотка - менше, ніж на виборах до Бундестагу-2017.
Фото: Getty Images/AFP/T. Schwarz
Франція: праві популісти Ле Пен перемогли партію Макрона
Правопопулістська партія "Національне зібрання" Марін Ле Пен здобула 23,3 відсотка, що дещо менше, ніж на виборах 2014 року. За нею йде "Республіка на марші" президента Еммануеля Макрона з 22,4 відсотка. На третьому місці - Зелені з 13,5 відсотками. До ЄП змогли пройти також "Республіканці", "Нескорена Франція" й соціалісти. Тож більшість мандатів від Франції матимуть проєвропейські сили.
У Великобританії перемогла новостворена Brexit Party Найджела Фараджа, набравши майже 32 відсотка. Другими йдуть проєвропейські Ліберальні демократи з близько 20 відсотками. За ними - опозиційні до нинішнього уряду лейбористи з 14 відсотками. Далі - Зелені з 12 відсотками. Консервативна партія набрала дев'ять відсотків, посівши п'яте місце. Таким чином консерватори отримають лише три місця в ЄП.
Фото: picture-alliance/ZUMA Press/R. Tang
Австрія: попереду партія канцлера Курца
В Австрії лідирує консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz), що здобуває 34,5 відсотка. На другому місці Соціал-демократична партія Австрії з результатом у 23,5 відсотка. Праві популісти з Австрійської партії свободи набрали майже 18 відсотків. За ними йдуть Зелені та "Нова Австрія - Ліберальний форум" з 14 й 8,7 відсотка відповідно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Gruber
Польща: партія Качинського - беззаперечний лідер
У Польщі перемогу здобула націонал-консервативна правляча партія "Право і справедливість", отримавши 45,56 відсотка голосів. Опозиційний альянс "Європейська коаліція" набрав 38,3 відсотка підтримки. На третьому місці - нещодавно створена ліволіберальна партія "Весна", що набирає 6,04 відсотка. Цього разу в Польщі зафіксовано рекордну явку для європейських виборів - 45,61 відсотка.
Фото: Reuters/K. Pempel
Іспанія: попереду соціалісти
Переможцем цьогорічних виборів до ЄП в Іспанії стала Іспанська соціалістична робітнича партія чинного прем'єр-міністра Педро Санчеса. Соціалісти здобувають 32,8 відсотка та матимуть 20 мандатів, це робить їх найсильнішою соціалістичною партією в Європарламенті. Консерватори з Народної партії, що до 2018 року була правлячою, здобули 20,1 відсотка, що менше ніж 2014 року.
Фото: Reuters/S. Vera
Нідерланди: впевнена перемога проєвропейських сил
Найбільше голосів у Нідерландах здобула соціал-демократична Партія праці на чолі з Франсом Тіммермансом - 19 відсотків. За нею йде так само проєвропейська ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" прем'єр-міністра Марка Рютте. Загалом за проєвропейські центристські сили в Нідерландах проголосувало понад дві третини виборців. Праві популісти Герта Вілдерса не потраплять до Європарламенту.
Фото: picture-alliance/AA/D. Aydemir
Угорщина: абсолютна більшість - за партію Орбана
Правляча націонал-консервативна партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана отримала понад 52 відсотка голосів. Далеко позаду опинилася опозиційна Демократична коаліція з 16,2 відсотка голосів. Далі йде ліберальний рух "Моментум" з 9,7 відсотка. Угорська соціалістична партія отримує 6,6 відсотка голосів, а націоналістична праворадикальна сила "Йоббік" здобула 6,4 відсотка.
Фото: Reuters/B. Szabo
Греція: Алексіс Ципрас хоче дострокових виборів
У Греції правляча партія СИРІЗА здобула 23,7 відсотка голосів. Натомість опозиційна консервативна партія "Нова демократія" одержує 33,3 відсотка підтримки. Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас назвав ці результати "голосуванням щодо довіри" й оголосив, що прохатиме президента країни призначити дострокові парламентські вибори. Чергові вибори до парламенту Греції заплановані на жовтень.
