Економіка Німеччини, ймовірно, перебуває на порозі рецесії, йдеться у звіті Бундесбанку. Інфляція у вересні становила 10,9 відсотка.
Бундесбанк ФРН (фото з архіву)Фото: Daniel Kubirski/picture alliance
Реклама
У вересні поточного року інфляція у Німеччині становила 10,9 відсотка у річному вираженні, тоді як у серпні - 8,8 відсотка. Економіка країни, ймовірно, перебуває на порозі рецесії, йдеться у щомісячному звіті Німецького федерального банку (Бундесбанку), оприлюдненому у п'ятницю, 21 жовтня.
Зазначається, що висока інфляція, а також невизначеність щодо поставок енергоносіїв та їх вартості чинять сильний тиск на економічну ситуацію у ФРН.
Загалом ціни на імпорт у серпні зросли приблизно на 33 відсотки порівняно з попереднім роком, на німецьку продукцію - приблизно на 46 відсотків. "Наприклад, при продажах на внутрішньому ринку електроенергії та газу зафіксовано підйом у три рази", - наголошується у звіті.
На думку експертів, рівень інфляції у ФРН найближчими місяцями, ймовірно, залишатиметься двозначним (вперше за 70 років), навіть у разі набуття чинності деяких послаблень. Йдеться, зокрема, про зниження ставки ПДВ на газ та центральне опалення з жовтня.
Пропозиція повернути у грудні домашнім господарствам гроші у розмірі місячної плати за газ також не обов'язково загальмує розгін інфляції. "Це залежить від того, яким чином державна субсидія досягне домогосподарств і, отже, яким чином цей крок вплине на офіційний вимір цін", - зазначають експерти.
У третьому кварталі 2022 року обсяги виробництва суттєво не змінилися порівняно з попередніми показниками. На серпень промисловість та будівництво дещо збільшили показники виробництва. Скасування більшості антипандемійних обмежень, ймовірно, надало позитивного імпульсу в низці секторів сфери послуг. У сфері роздрібної торгівлі, навпаки, продажі дещо знизилися.
Реклама
Уряд ФРН знизив економічний прогноз
Уряд Німеччини 12 жовтня значно знизив свій економічний прогноз через кризу, спричинену зростанням цін на енергоносії. Влада очікує лише невеликого економічного зростання на 1,4 відсотка цього року, а наступного року економіка, ймовірно, скоротиться на 0,4 відсотка. 2024 року очікується зростання на 2,3 відсотка.
"Нині ми переживаємо гостру енергетичну кризу, яка дедалі більше перетворюється на економічну та соціальну кризу", - констатував міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck). За його словами, спусковим механізмом став напад Росії на Україну в лютому та припинення постачання газу з РФ до Європи. В результаті ціни на енергоносії опинилися на вкрай високому рівні, наголосив Габек.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
