Якби нині в Німеччині урядували консервативні Християнсько-демократичнийта Християнсько-соціальний союзи (ХДС та ХСС), то вони б скасували для понад 100 тисяч людей базову соціальну допомогу. Про це заявив генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн (Carsten Linnemann) в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, витяги з якого оприлюднені у неділю, 28 липня.

Ліннеманн сказав, що в Німеччині "шестизначна кількість людей принципово не бажає працювати", тож щодо них держава повинна виходити з того, що вони потребують допомоги. "Зменшення виплат на 10, 20 чи 30 відсотків недостатньо. Потрібно повністю скасувати базову допомогу", - зазначив політик.

Скорочення як крок до справедливої системи соцпідтримки

Реформу базової соціальної допомоги, яку у ФРН називають Bürgergeld (українською - "гроші для громадян"), заплановану нинішнім коаліційним урядом, Ліннеманн назвав недостатньою.

"Нам потрібні фундаментальні зміни в політиці - потрібен новий базовий дохід", - сказав він і додав, що прагне "справедливої системи соціальної підтримки, а базовий дохід нині - несправедливий".

У цьому контексті Ліннеманн також розкритикував базову соціальну допомогу для українців, яким в Німеччині наданий тимчасовий захист. "Ми повинні обговорити, чому в багатьох європейських країнах країнах понад 50 відсотків українців працюють, а в Німеччині - лише 25 відсотків, - сказав політик. - Існує явний брак стимулів для того, щоб швидко взятися за роботу".

Ліннеманн наголосив, що українці захищають свободу німців, але при цьому додав: "Але якщо є послуга, то вона пов'язана з чимось натомість. Але якщо є допомога, то вона пов'язана з взаємними діями, які включають у себе працевлаштування".

За останніми даними, у 2023 році Німеччина виплатила як базову соціальну допомогу 42,6 мільярда євро. Станом на середину 2023 року, допомогу Bürgergeld в Німеччині отримували 5,5 мільйона людей (при населенні 84,5 мільйона), з них - 2,6 мільйона іноземців, які мешкають в Німеччині. Цей вид допомоги одержують і майже 708 тисяч українців, які мають в Німеччині статус тимчасового захисту від війни.

Читайте також: Соцвиплати у Німеччині: тиск на біженців з України зростає?

Дискусії щодо допомоги українцям у ФРН

Останнім часом у ФРН точаться дебати щодо доцільності виплат біженцям з України допомоги Bürgergeld та щодо необхідності створення стимулів для працевлаштування. Однак уряд ФРН запевняв, що не позбавлятиме непрацевлаштованих українських біженців цього виду допомоги.

Так, наприкінці червня канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) говорив про намір його уряду підвищити "адресність" виплати соціальної допомоги. За його словами, йдеться про забезпечення співпраці соціально вразливих груп із органами, відповідальними за працевлаштування.

Також у планах уряду Шольца - боротьба з нелегальним отриманням допомоги від держави. Не має бути так, що "хтось працює, приховує свої доходи й водночас отримує соціальну допомогу", пояснював керівник німецького уряду.