14 грудня у Грузії - вибори президента. Голосування відбуватиметься на тлі політичної кризи, яка почалася з парламентських виборів у жовтні і загострилася після того, як влада оголосила про призупинення процесу євроінтеграції Грузії. У країні вже близько двох тижнів не припиняються масові протести. Силовики відповідають жорсткими розгонами і побиттям учасників протестних акцій. Вважається, що вибори президента парламентської республіки можуть прискорити розв'язку у протистоянні між правлячою партією "Грузинська мрія" та опозицією. 

Президента обиратиме не народ

Згідно з поправками до конституції Грузії, внесеними 2010 року, країна стала парламентською республікою з обмеженими повноваженнями президента. У 2017 році парламент, де більшість мала партія "Грузинська мрія", проголосував за нові поправки до основного закону країни, які змінили процедуру обрання президента.

Вибори 2018 року стали останніми, на яких президента обирали шляхом всенародного голосування. Тоді главою держави і стала Саломе Зурабішвілі, кандидатуру якої підтримала правляча партія. Пізніше відносини "Грузинської мрії" із президенткою зіпсувалися.

Вибори 2024 року проводитимуть за новою системою. Президента вперше обиратиме не народ, а колегія виборників, що складається з 300 осіб. До колегії увійдуть 150 депутатів парламенту нового скликання і 150 делегатів від регіонів країни. Оскільки правляча партія має більшість у парламенті та великий вплив у регіонах, нова процедура не залишає опозиційним кандидатам шансів на перемогу.

Читайте також: Протести у Грузії: з якими настроями демонстранти виходять на акції

Опозиція бойкотуватиме вибори

Опозиція бойкотує роботу парламенту, тому кандидата у президенти висунула тільки "Грузинська мрія". За результатами парламентських виборів, що відбулися в жовтні, правляча партія отримала 89 місць зі 150. Вибори супроводжувалися великою кількістю порушень, які призвели до того, що Євросоюз закликав провести нове голосування. Опозиція, заявивши про масові фальсифікації, відмовилася зайняти свої місця у парламенті.

Президентка Саломе Зурабішвілі не визнала результатів виборів і заявила, що залишилася єдиним легітимним державним органом Грузії. Вона наголосила, що не складе із себе повноважень, поки в країні не відбудуться нові парламентські вибори.

Політичний аналітик Гела Васадзе вважає, що майбутні президентські вибори не будуть легітимними. "Як у країні можуть проходити вибори, якщо парламент нелегітимний? Були масові фальсифікації під час голосування. Його результати не визнано грузинським суспільством. І найголовніше - було порушено конституцію, коли перша сесія парламенту скликалася не президенткою і тоді, коли президентка і низка опозиціонерів подали позов до конституційного суду за фактом фальсифікацій на виборах", - сказав він в інтерв'ю DW. 

"Грузинська мрія" висунула кандидатуру Михаїла Кавелашвілі - колишнього професійного футболіста і депутата парламенту від лояльної до влади партії "Сила народу". Громадянському суспільству він запам'ятався як один з авторів "Закону про іноземний вплив", який став причиною бурхливих протестів і стрімкого погіршення відносин Грузії з країнами Заходу. Частина грузинського суспільства критикує кандидатуру Кавелашвілі також через те, що в нього немає вищої освіти.

Сам ексфутболіст звинувачував опозицію в тому, що її нібито контролюють "конгресмени США", які бажають спровокувати революцію та "українізацію" Грузії. Політичний аналітик Гела Васадзе зазначає, що Кавелашвілі буде не обраним президентом, а призначенцем, та підкреслює відсутність можливості проводити чесні вибори в нинішніх умовах.

Грузія в очікуванні нових протестів

Попри протести мерія Тбілісі почала підготовку до новорічних свят. Перед палацом Орбеліані - резиденцією президента - встановили декоративний поїзд із вагонами. Коментуючи це, Зурабішвілі написала: "Перед палацом Орбеліані поїзд поставили... ну, подивимося, хто поїде". Водночас "Грузинська мрія" попередила Зурабішвілі про те, що їй доведеться покинути палац до 29 грудня - цього дня має відбутися церемонія інавгурації нового президента.

Гела Васадзе вважає, що саме президентка Зурабішвілі зможе організувати ще по-справжньому масові протести. "Зараз у протестів немає конкретних цілей і в них бере участь в основному активна частина суспільства. У день "X" вийдуть і ті, хто підтримує їх, сидячи мовчки перед телевізором. Щоб усе це сталося, президентка має оголосити, що раз вона єдиний легітимний інститут влади, то весь держапарат має перейти в її підпорядкування. Це було б логічно, але поки вона цього чомусь не робить", - зазначив аналітик. На його думку, без рішучих дій Зурабішвілі нинішні стихійні протести не зможуть змінити ситуацію. 

Водночас влада, схоже, стурбована новими протестами. 10 грудня Служба державної безпеки (СДБ) країни виступила із заявою, в якій попередила про загрозу зриву виборів. "Організатори злочинних дій планують зірвати процес виборів президента Грузії 14 грудня 2024 року і всіма способами завадити обранню президента", - зазначається в повідомленні відомства.

СДБ стверджує, що зловмисники нібито планують "максимально загострити ситуацію", що, як передбачається, призведе до "2-3 жертв". Усе це, як вказує відомство, начебто робиться для того, щоб "звинуватити" владу у вбивствах і "посилити протестні настрої".