У Гонконгу затримано близько 50 демократичних активістів
Микола Кондратенко
6 січня 2021 р.
Затримання десятків гоноконзьких активістів і ексдепутатів пов'язують з проведенням опозицією праймеріз влітку 2020 року. Пекін побачив у цій ініціативі спробу революції.
Реклама
Близько п'ятдесяти активістів демократичного руху і колишніх депутатів затримані в Гонконгу за звинуваченням у порушенні нового закону про безпеку. Як повідомляють у середу, 6 січня, місцеві ЗМІ, затримання пов'язані з тим, що в липні минулого року напередодні запланованих виборів до місцевої законодавчої ради опозиційні сили провели неофіційні праймеріз серед демократичних кандидатів.
Влада КНР тоді різко розкритикувала попередні вибори кандидатів від опозиції, угледівши в них прагнення вплинути на виборчий процес і заявивши про спробу революції. У підсумку керівництво спеціального адміністративного району КНР відклало на 12 місяців вибори, які повинні були пройти у вересні 2020 року, під приводом пандемії коронавірусу.
Іноземні спостерігачі і правозахисники попереджали, що новий закон про нацбезпеку буде використовуватися владою КНР для придушення демократичного руху в Гонконзі і ознаменує кінець дії принципу "одна країна - дві системи", якому в Китаї слідували з часу набуття суверенітету над автономією в 1997 році.
Закон про нацбезпеку Гонконгу
Закон про національну безпеку Гонконгу, прийнятий в Пекіні в кінці червня в якості реакції на масові протести 2019 року, надає великі повноваження китайським службам безпеки.
Закон визначає зобов'язання центрального уряду країни і відповідальність влади Гонконгу за забезпечення національної безпеки спеціального адміністративного району, передбачає покарання за сепаратистську діяльність, підрив державної влади, терористичну діяльність, вступ у змову з іноземними державами або силами, які перебувають за кордоном, з метою завдання шкоди національній безпеці.
Правозахисники вважають, що влада КНР використвує новий закон про нацбезпеку для придушення демократичного руху в Гонконзі, що ознаменує кінець чинності принципу "одна країна - дві системи", якому в Китаї слідували з часу набуття суверенітету над автономією в 1997 році.
Ухвалення цього закону викликало критику з боку США, Великобританії, низки країн Заходу і призвело до запровадження санкцій проти Пекіна.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.