Українська влада не має прямої позиції про те, що українські біженці мають повертатися додому, тому їм потрібно скорочувати допомогу. Про це у четвер, 25 січня, заявила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на брифінгу в Брюссселі, коментуючи статтю Politico про нібито "певний тиск" на країни Європейського Союзу з боку української сторони в цьому питанні.

"Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад, і тому має скорочуватися будь-яка їм допомога. Цього абсолютно немає. Принципова позиція для нас полягає в тому, що громадяни України, які перебувають в ЄС, повинні мати право на тимчасовий захист", - цитує її агентство "Інтерфакс-Україна".

За словами міністерки, позиція української влади полягає в тому, що українці в ЄС повинні мати право на тимчасовий захист, у тому числі "в 2025 році, і після нього, і навіть у разі припинення воєнних дій". 

Водночас, як передає "Радіо Свобода", Стефанішина сказала, що "тривають дискусії з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців, як обговорювати питання повернення українців", і "це - дуже складне питання до обговорення".

"Можливість тимчасового захисту має залишатися. Інше питання - це фінансові виплати, оскільки йдеться про достатньо тривалий час. На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому ми маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Але це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває, і так було з початку війни", - сказала Стефанішина.

"Певний тиск" на ЄС з боку України

Напередодні Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС з проханням, щоб майбутні міграційні правила допомогли сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.

Видання зазначило, що хоча українська влада не надсилала офіційного запиту щодо сприяння поверненню біженців, європейські дипломати кажуть, що та чинить "певний тиск" щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один з дипломатів зауважив, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію. Інший дипломат очікує посилення тиску з боку офіційного Києва після ухвалення Верховною Радою нового закону про мобілізацію.

Статті передувало інтерв'ю радника керівника Офісу президента України Сергія Лещенка швейцарському виданню Tages-Anzeiger, у якому він заявив, що країни, які прихистили українців, мають припинити підтримувати тих, аби вони повернулися додому покращувати економіку. Після хвилі обурення цими словами Лещенко заявив, що їх "висмикнули з контексту" та поскаржився на "черговий спалах ненависті". У самому Офісі президента його заяву не коментували.