У Казахстані затримали чиновників через ріст цін на газ
Анна Філь
15 січня 2022 р.
У Казахстані затримали низку чиновників, яких вважають причетними до зростання цін на скраплений газ, що стало приводом до масштабних протестів.
Реклама
Слідчо-оперативна група Агенції з фінансового моніторингу (АФМ) Казахстану у суботу, 15 січня, затримала колишнього віцеміністра енергетики Жумабая Карагаєва та ще кількох осіб, причетних до підвищення цін на скраплений газ, що спричинило заворушення в країні. Про це повідомляє пресслужба АФМ.
У відомстві зазначили, що стосовно Карагаєва "за постановою суду орган слідства обрав, а прокуратура області підтримала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці" і додали, що розслідування триває, а решта інформації не підлягає розголошенню.
Раніше в суботу на сайті прем'єр-міністра Казахстану з'явилося повідомлення про звільнення Карагаєва з посади віцеміністра енергетики. Він обіймав посаду з грудня 2019 року.
Два зяті Назарбаєва залишили національні енергетичні компанії
Крім того державний інвестиційний фонд Казахстану "Самрук-Казина" у суботу оприлюднив повідомлення про дострокове припинення повноважень голови правління АТ "КазТрансОйл" Дімаша Досанова та голови правління АТ "Національна компанія QazaqGaz" Кайрата Шаріпбаєва. Згідно з повідомленням, обидва керівники залишають посади з 14 січня згідно з поданими заявами.
Дімаш Досанов одружений з молодшою дочкою експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва - Алією. За інформацією ЗМІ, Кайрат Шаріпбаєв перебуває в неофіційному шлюбі зі старшою дочкою Назарбаєва, депутаткою нижньої палати парламенту країни - Дарігою.
Реклама
Протести в Казахстані
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня в Мангістауській області після того, як ціни на скраплений нафтовий газ зросли вдвічі. Згодом мітинги, пов'язані з економічними вимогами, охопили всі країну й подекуди переросли в штурми урядових будівель і мародерство.
Президент республіки Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд під керівництвом Аскара Мамина та усунув експрезидента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. Після цього деякі ЗМІ повідомляли, що Назарбаєв залишив країну, але згодом його пресслужба запевнила, що експрезидент перебуває в Астані.
ОДКБ у відповідь на запит президента Токаєва про допомогу направила до Казахстану військовий контингент, що стало першим випадком відправлення військових з моменту заснування організації. Як наслідок, протести було придушено, у ході стихійних мітингів затримали близько 10 тисяч людей, розпочато 412 досудових розслідувань. За даними генеральної прокуратури Казахстану, під час масових заворушень до моргів було доставлено тіла 225 загиблих, серед них - 19 силовиків.
Російські військові у Казахстані
02:02
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".