1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

У Казахстані затримали ексглаву Комітету нацбезпеки

8 січня 2022 р.

У Казахстані спершу звільнили з посади, а згодом затримали за підозрою у державній зраді главу Комітету національної безпеки Каріма Масімова.

Карім Масімов
Карім МасімовФото: Imago

У Казахстані за підозрою у державній зраді затримали Каріма Масімова, звільненого напередодні з посади глави Комітету національної безпеки (КНБ). Про це стало відомо з повідомлення пресслужби відомства у суботу, 8 січня.

Масімов очолював КНБ з вересня 2016 року, а 6 січня 2022 року його зняли з посади. Раніше він двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Казахстану.

Читайте також: Протести у Казахстані: сон жахів чи шанс Путіна?

"6 січня цього року Комітетом національної безпеки розпочато досудове розслідування за фактом державної зради, за статтею 175 частини 1 Кримінального кодексу Республіки Казахстан. Цього ж дня за підозрою у скоєнні цього злочину затримано та поміщено в ізолятор тимчасового тримання колишнього главу КНБ Масімова К.К. та інших осіб. Інша інформація в інтересах слідства розголошенню не підлягає", - йдеться у пресрелізі.

Назарбаєв лишається в Астані - речник

Колишній президент Казастану Нурсултан Назарбаєв, за повідомленням його речника, перебуває в Астані та знаходиться на прямому зв'язку з чинним президентом Касимом-Жомартом Токаєвим. 

У своєму Twitter прессекретар експрезидента Айдос Укібайя написав, що Назарбаєв "закликає всіх згуртуватися навколо президента Казахстану для подолання поточних викликів та забезпечення цілісності" країни. 

Раніше місцеві ЗМІ повідомили, що Назарбаєв із сім'єю покинув країну.

Читайте також: Очима карикатуриста: Реакція Токаєва на протести, або Диктаторська заздрість Лукашенка

Протести в Казахстані

Нагадаємо, що 2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. 

З 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив режим надзвичайного стану в Казахстані. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії.

7 січня президент Казахстану наказав армії відкривати вогонь на ураження без попередження. Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикістан, на запит Токаєва відправила військовий контингент у Казахстан.

За період протестів у Казахстані постраждали більше тисячі людей. За даними міністерства внутрішніх справ, унаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців, ще кілька сотень отримали поранення. Про жертви серед протестувальників поки повідомили лише в Алмати, де нібито "під час спроби штурму адміністративних будівель, департаменту поліції Алмати, а також районних управлінь та відділів поліції" вбили десятки людей.

Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила позначку в чотири тисячі людей. Серед них, як повідомляють у МВС Казахстану, є іноземці. 

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW