У Казахстані спершу звільнили з посади, а згодом затримали за підозрою у державній зраді главу Комітету національної безпеки Каріма Масімова.
Карім МасімовФото: Imago
Реклама
У Казахстані за підозрою у державній зраді затримали Каріма Масімова, звільненого напередодні з посади глави Комітету національної безпеки (КНБ). Про це стало відомо з повідомлення пресслужби відомства у суботу, 8 січня.
Масімов очолював КНБ з вересня 2016 року, а 6 січня 2022 року його зняли з посади. Раніше він двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Казахстану.
"6 січня цього року Комітетом національної безпеки розпочато досудове розслідування за фактом державної зради, за статтею 175 частини 1 Кримінального кодексу Республіки Казахстан. Цього ж дня за підозрою у скоєнні цього злочину затримано та поміщено в ізолятор тимчасового тримання колишнього главу КНБ Масімова К.К. та інших осіб. Інша інформація в інтересах слідства розголошенню не підлягає", - йдеться у пресрелізі.
Назарбаєв лишається в Астані - речник
Колишній президент Казастану Нурсултан Назарбаєв, за повідомленням його речника, перебуває в Астані та знаходиться на прямому зв'язку з чинним президентом Касимом-Жомартом Токаєвим.
У своєму Twitter прессекретар експрезидента Айдос Укібайя написав, що Назарбаєв "закликає всіх згуртуватися навколо президента Казахстану для подолання поточних викликів та забезпечення цілісності" країни.
Раніше місцеві ЗМІ повідомили, що Назарбаєв із сім'єю покинув країну.
Нагадаємо, що 2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.
З 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив режим надзвичайного стану в Казахстані. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії.
За період протестів у Казахстані постраждали більше тисячі людей. За даними міністерства внутрішніх справ, унаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців, ще кілька сотень отримали поранення. Про жертви серед протестувальників поки повідомили лише в Алмати, де нібито "під час спроби штурму адміністративних будівель, департаменту поліції Алмати, а також районних управлінь та відділів поліції" вбили десятки людей.
Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила позначку в чотири тисячі людей. Серед них, як повідомляють у МВС Казахстану, є іноземці.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
