У четвер, 9 жовтня, Шевченківський районний суд Києва приступив до розгляду так званої "вугільної справи" - резонансного розслідування поставок антрацитного вугілля з непідконтрольних районів Донбасу на державні ТЕС у 2014-2015 роках. Кримінальне провадження, розпочате ще у 2016 році, перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну вилилось у низку гучних обвинувачень: Держбюро розслідувань (ДБР), Служба безпеки України (СБУ) і Офіс генерального прокурора закидали державну зраду та фінансування тероризму п'ятому  президентові України (2014-2019) Петру Порошенку, колишньому співголові партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) Віктору Медведчуку, ексміністру вугільної промисловості (2014-2016) Володимиру Демчишину та бізнесменові Сергію Кузярі.

Через чотири роки після оголошення перших підозр у судовій залі лише два фігуранти: Порошенко та Кузяра. Володимир Демчишин, за даними реєстрів МВС, від листопада 2021 року перебуває у розшуку. Віктора Медведчука українські правоохоронці взяли під варту після спроби втечі з-під домашнього арешту навесні 2022 року, а вже у вересні - звільнили для обміну на українських військовополонених, відправили в Стамбул і там передали російським спецслужбам. В низці інтерв'ю політик розповідав, що "вимушено" мешкає у Москві.

Суд без Медведчука

Представляють інтереси колишнього співголови ОПЗЖ у Шевченківському суді аж п'ятеро адвокатів. Колегію під головуванням судді Інни Міхєєвої вони запевнили у тому, що не знають достеменно, де саме мешкає їхній клієнт. Однак попросили дозволити йому брати участь у засіданнях відеозв'язком - мовляв, без українського паспорта та позбавлений українського громадянства Медведчук не може прибути в суд і захищати себе особисто.

Однак проти такого порядку слухань виступили представники обвинувачення. На думку прокурорів, Медведчук все ж таки перебуває у Росії або під контролем російських спецслужб. Тож розгляд у його присутності матеріалів справи, що становлять державну таємницю, може нашкодити інтересам української держави.

Натомість прокуратура запропонувала розглядати обвинувачення проти Медведчука заочно - в присутності лише його адвокатів та окремо від інших обвинувачених. Так само заочно і в закритому режимі у Личаківському районному суді Львова розглядають ще одну кримінальну справу проти екслідера ОПЗЖ - у ній його так само обвинувачують у державній зраді та передачі РФ секретних відомостей.

Шевченківський райсуд Києва ж поки що не визначив формат слухань щодо Медведчука. Дебати щодо цього продовжаться на наступному засіданні за місяць.

Читайте також: У Львові судитимуть Віктора Медведчука

Про що ж "вугільна справа"?

Обвинувачення які доведеться розглядати колегії під головуванням судді Міхєєвої стосуються подій майже 11-річної давнини. Тоді, в середині літа 2014 року Україна вперше зіштовхнулась із дефіцитом антрациту. Адже більшість шахт, що його видобували, опинились за лінією фронту на територіях, підконтрольних Кремлю, "ДНР" та "ЛНР". Ще до опалювального сезону тодішнє міністерство енергетики та вугільної промисловості, здавалося б, знайшло вихід з енергетичної кризи - мільйон тонн палива для державних теплоелектростанцій (ТЕС) законтрактували у Південно-Африканській Республіці (ПАР).

Однак на початку листопада на засіданні Ради нацбезпеки і оборони президент Петро Порошенко розкритикував умови контракту і якість вугілля. Між адміністрацією президента й урядом Арсенія Яценюка спалахнув конфлікт. Тим часом Росія запровадила мораторій на поставки антрациту в Україну.

Державній енергогенеруючій компанії "Центренерго" нічого іншого не залишалося, як купувати вугілля з шахт, що опинились під контролем сепаратистів. У грудні 2014 року два напівзакинуті державні вугільні підприємства Донбасу - "Луганськвугілля" та "Шахта імені Кисельова" - перереєструвались за новими адресами у Києві. З ними "Центренерго" й уклало угоди на постачання антрациту з "ЛНР" та "ДНР" на загальну суму понад три мільярди гривень - або 150 мільйонів євро за тогочасним курсом.

Восени 2021 року СБУ та  Державне бюро розслідувань, оголосили всі ці події масштабним злочином проти національної безпеки. Зрив поставок з ПАР, на їхню думку, був результатом змови вищого політичного керівництва РФ та ватажків сепаратистів з Порошенком і Медведчуком. Кузяра ж і Демчишин нібито забезпечили реалізацію цього злочинного плану: перший вів переговори із керівниками вугільних підприємств Донбасу, а другий наказав державним ТЕС купувати в них антрацит.

Читайте також: "Вугільна справа": у чому саме звинувачують Петра Порошенка

Свідчення під тиском?

Головним доказом слідства тривалий час були переважно записи телефонних розмов Медведчука, якого СБУ прослуховувала щонайменше з червня 2014 року, коли той отримав повноваження переговорника з питань обміну військовополоненими. Однак натомість, як витікає з плівок, політик регулярно обговорював постачання донбаського вугілля з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, заступником голови адміністрації президента РФ Володимиром Остапенком, віцепрем'єром РФ Дмитром Козаком та послом Росії Михайлом Зурабовим. У розмовах Медведчук неодноразово згадує, що погодив те чи інше питання "з нашим самим главним". Судячи з контексту розмов, йшлося, вочевидь, про Порошенка. Однак записів розмов між українськими політиками, якщо такі були, слідство так і не оприлюднило.

Віктор Медведчук довгий час не визнавав автентичність аудіозаписів, аж поки навесні 2022 року не опинився за ґратами. Вже у травні СБУ оприлюднило його свідчення: задум поставок донбаського вугілля нібито належав самому Петру Порошенку, а над його реалізацією наприкінці 2014 року працювала вся верхівка країни. "Розповідаючи це, я не розраховую, що в когось зміниться думка про мене. Я просто хочу, щоб факти про те, чим займався пан Порошенко, стали відомими", - говорив тоді на поширеному СБУ відео сам Медведчук. 

У Петра Порошенка тоді називали ці свідчення "нісенітницею", припускаючи, що заарештований політик дав їх під тиском. Про тиск правоохоронців говорив і Сергій Кузяра, якого восени 2021-го заарештували в Туреччині, екстрадували в Україну, ув'язнили, але через чотири місяці випустили з-під варти. "Ніхто навіть не соромився. Вони (слідчі. - Ред.) говорили, що їх цікавить насамперед Порошенко. Вони хотіли будь-яку інформацію, яка б дозволила прив'язати його до цієї справи... Ці свідчення і були основною метою, навіщо мене "закривали", але я пояснив, що нікого не обмовлятиму", - розповів Кузяра журналістам "Економічної правди" в січні 2021 року.

Розгляд вже наступного року?

Віктор Медведчук, судячи із численних інтерв'ю в екзилі, теж не вважає себе більше винним у змові з Порошенком заради фінансування тероризму чи держзради. В Україні його команда захисників добивається не тільки виправдання від кримінальних звинувачень, але й зняття санкцій та повернення українського громадянства кумові російського президента Володимира Путіна. Втім, адвокати не захотіли поділитись з DW своїм баченням перебігу процесу, який, вочевидь, відбудеться без їхнього клієнта.

Петро Порошенко в середу також покинув судову залу не вдаючись до коментарів. Ось уже чотири роки він називає "вугільну справу" формою політичного переслідування з боку чинного президента Володимира Зеленського. Угоди про поставку антрациту з "Л/ДНР", які слідство вважає підривом енергетичної незалежності України, на думку п'ятого президента були не тільки адекватним шляхом виходу з енергетичної кризи, але й дієвим способом підтримати простих шахтарів на непідконтрольних територіях.

Шевченківський райсуд Києва обговорюватиме перебіг слухань до кінця грудня. Слухання вугільної справи по суті, вочевидь, розпочнуться вже у 2026 році.