"Шануймо героїв" - акція з такою назвою пройшла у Києві в суботу, 28 вересня. Більше тисячі людей зібралися, аби вшанувати пам'ять українських воїнів, полеглих у війні Росії проти України. Акція була приурочена до Дня захисників і захисниць України, який від минулого року відзначається 1 жовтня. Її проведення ініціювала громадська організація родин загиблих захисників України "Серце назовні".

"Це об'єднуюча хода, присвячена Дню захисників і захисниць України. Хочеться, щоб це об'єднало і родини полеглих, і родини полонених, і діючих військовослужбовців, і ветеранів. Щоб нагадати ще раз тим людям, кого на щастя, можливо, ще війна не торкнулася, що ця страшна війна триває і наші діти гинуть. Нагадати, що варто щодня віддавати шану тим, хто загинув, аби ми могли продовжувати жити. Ми розраховували, що прийде до сотні людей, а прийшло більше тисячі", - розповіла DW Віра Литвиненко, засновниця громадської організації "Серце назовні", мама полеглого захисника полку "Азов" Влада Литвиненка з позивним "Вектор", який загинув при обороні Маріуполя.

Серед учасників акції було багато жінок, літніх чоловіків, дітей та молоді. Багато хто з них тримав чи національні прапори, чи фото загиблого воїна, чи плакат з закликом звільнити полонених. Ветерани на милицях та жінки несли великий плакат "Шануємо живих, пам'ятаємо полеглих і боремося за полонених!". "Мій друг у полоні. Я ходжу на кожну таку акцію. Я не знаю, чи дають вони результат, але ходжу, аби він відчував, що ми боремося за нього всілякими способами", - каже дівчина Яна. 

Для декого з матерів загиблих українських захисників і захисниць така хода - шанс привернути увагу до проблеми вшанування пам'яті своїх дітей. "Я підбив сьогодні чотири ворожі танки! Точно дадуть Героя! Це останні слова мого сина. Через 20 хвилин він загинув. Був оператором "Стугни", воював на Покровському напрямку. Я хочу, щоби він залишився Героєм, тому і створила петицію про присвоєння йому звання Героя України та збираю підписи для цього. Залишилося чотири дні і треба ще 500 підписів", - каже, стримуючи сльози, Алла Єгізарова, мама загиблого Дмитра Єгізарова з 33-тьої окремої механізованої бригади сухопутних військ Збройних сил України. Жінка розповідає, що горе змусило її переосмислити все життя, тому вона не проходить повз горя інших родин і завжди допомагає тим, хто залишився. "Я сама чешка, мій чоловік з Вірменії. Наш син народився в Москві та загинув як герой за Україну. Такого горя багато зараз, я всім допомагаю, хто звертається. Треба пам'ятати про тих, хто віддав своє життя за нашу Україну", - зазначила Алла Єгізарова.