У Конституційному суді України (КСУ) заявляють, що з великою повагою ставляться до висновків Венеційської комісії Ради Європи, які стосуються рішення КСУ від 27 жовтня, яким суд визнав неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства України.

Як відомо, у цих висновках, оприлюднених Венеційською комісією напередодні, 9 грудня, вказується, зокрема, на те, що рішення КСУ не має чіткої аргументації, твердих основ у міжнародному праві та, ймовірно, ухвалювалося під впливом конфлікту інтересів деяких суддів. "Конституційний суд України з великою повагою ставиться до висновків Венеційської комісії", - йдеться у повідомленні на сайті КСУ, опублікованому у четвер, 10 грудня.

У КСУ нагадали, що як у його рішенні від 27 жовтня, так і у висновку Венеційської комісії "зазначено, що боротьба з корупцією є важливим елементом у правовій державі, як і повага до конституції та конституційного правосуддя". "Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду України як "охоронця" Конституції України, і його рішення мають виконуватися", - зауважили у суді.

Також у КСУ звернули увагу на те, що у висновку Венеціанки наголошено, що, попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, його конституційна роль "має поважатися і Верховна Рада України повинна виконати його рішення" з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів.

Читайте також: Судова система України затиснута у лещатах корупції та політизації

Нагадаємо, у висновку Венеціанки, зокрема, висловлюється жаль через рішення КСУ щодо неконституційності деяких положень антикорупційного законодавства - не лише через його "миттєвий негайний негативний вплив на боротьбу з корупцією", а й тому, що "такі рішення підривають довіру громадськості до конституційного правосуддя загалом". Проте Верховна Рада повинна імплементувати рішення КСУ, зазначають експерти комісії.

Своїм рішенням від 27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України. Вона передбачала покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі для тих держслужбовців, які завідомо подали недостовірні відомості до декларації про прибутки.