У Києві проводять установчий саміт "Кримської платформи"
Марія Думанська
23 серпня 2021 р.
У Києві почався установчий саміт "Кримської платформи", у якому беруть участь представники багатьох країн і міжнародних організацій. Його мета - об'єднати зусилля з повернення анексованого українського півострова.
Реклама
У Києві у понеділок, 23 серпня, розпочав роботу установчий саміт "Кримської платформи", участь в якому підтвердили 46 країн і міжнародних організацій. Під час відкриття президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна робитиме все можливе, щоб повернути Крим.
"Україна і я особисто робитиму все можливе, щоб повернути Крим, щоб Крим разом з Україною став частиною Європи. Для цього ми використовуватимемо всі можливі політичні, юридичні, насамперед дипломатичні засоби", - сказав Зеленський на установчому саміті.
Він також додав, що Україна самостійно не зможе повернути анексований РФ півострів, тому необхідні дієві кроки всіх її партнерів. "Ми усвідомлюємо, що наодинці наша незалежна країна, Україна, ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні й підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова", - цитує слова українського президента агентство "Інтерфакс-Україна".
Разом із Зеленським гостей з інших країн вітали прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і керівник Офісу президента Андрій Єрмак, передає агенція "Українські новини".
Перед відкриттям саміту виступила співачка Джамала з піснею 1944, з якою вона перемогла на конкурсі "Євробачення" в 2016 році.
Реклама
Учасники установчого саміту "Кримська платформа"
Для участі в саміті до Києва прибули 14 глав держав і урядів, а саме - Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови, Грузії, Словенії, Хорватії, Швеції, Фінляндії. Також до Києва прибув президент Європейської Ради Шарль Мішель.
Участь у саміті підтвердили глави парламентів Швейцарії і Чехії, а також 17 міністрів і заступників міністрів (Австрія, Албанія, Болгарія, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Португалія, США, Туреччина, Франція, Чорногорія).
Крім того, у саміті беруть участь і представники міжнародних організацій, заявлено участь заступника генерального секретаря НАТО Мірчі Джоане, генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич та генерального секретаря ГУАМ Алтая Ефендієва. Заявлено участь виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса. На рівні послів на саміті представлені Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада, Бельгія, Греція, Ісландія і Данія.
Як повідомило міністерство закордонних справ України, всі глави делегацій, незалежно від рівня, уповноважені на офіційне приєднання своїх держав до "Кримської платформи" та ухвалення декларації.
"Кримська платформа" має об'єднати всі наявні національні та міжнародні зусилля з деокупації українського півострова. Її пріоритетними напрямами роботи є консолідація міжнародної політики невизнання зміни статусу Криму, ефективність санкцій, їхнє посилення і перекриття шляхів обходу, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, гарантування безпеки в Азовсько-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації, а також подолання екологічних та економічних наслідків анексії Криму.
Кримська платформа: як у Німеччині ставляться до ініціативи Зеленського (17.08.2021)
07:18
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.