У Києві підтвердили затримання росіянина Франчетті
Олена Губар
13 вересня 2021 р.
Росіянина Олександра Франчетті затримали напередодні у Празі за запитом України для притягнення до відповідальності за участь у російській окупації Криму, повідомили в українському МЗС.
Реклама
Громадянина Росії Олександра Франчетті затримали у Празі за запитом України для притягнення до відповідальності за скоєння низки злочинів проти України, зокрема за участь у російській окупації Криму. Про це у понеділок, 13 вересня, повідомив речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко, інформує агентство "Інтерфакс-Україна".
Він зазначив, що затримання Франчетті стало результатом узгоджених дій українських і чеських правоохоронців для притягнення його до відповідальності. За словами Ніколенка, українська сторона наразі працює над завершенням необхідних процедур з метою передання Олександра Франчетті правосуддю в Україні.
Напередодні "Радіо Прага" повідомило, що Франчетті "чинив активне пособництво в захопленні українського Криму російськими військами", створивши 25 лютого 2014 року "на території півострова спеціалізовану розвідгрупу "Північний вітер". За даними ЗМІ, підрозділ налічував 11 осіб і підтримував "тісні зв'язки з морськими піхотинцями Чорноморського флоту РФ".
За інформацією чеського видання iROZHLAS, Олександр Франчетті працював в Празі з кінця 1990-х років. Він отримував прибутки як фітнес-тренер, а також вів бізнес в чеській столиці. За словами джерела iROZHLAS в силових структурах, Франчетті постійно проживав в Чехії з 2000 року. Йому було надано право на постійне проживання в країні, уточнило "Радіо Прага".
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.