У Києві з 20 березня запроваджують суворий карантин
Марія Думанська
18 березня 2021 р.
Карантин діятиме три тижні. В цей час буде заборонена робота закладів культури, ТРЦ, проведення масових заходів і релігійних богослужінь.
Реклама
У Києві з 20 березня запроваджують суворий карантин на три тижні. Про це у четвер, 18 березня, повідомив київський міський голова Віталій Кличко на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
"На сьогодні в лікарнях - понад 3300 хворих на коронавірус! Заповненість ліжок у медзакладах міста - вже понад 70 відсотків. Ситуація з розповсюдженням вірусу - без перебільшення - загрозлива", - написав Кличко.
Щоб призупинити стрімке поширення коронавірусу у Києві, комісія із надзвичайних ситуацій міста ухвалила рішення про введення суворих карантинних обмежень, які почнуть діяти з 00:00 20 березня. Вони діятимуть три тижні - до 9 квітня включно.
В цей період буде заборонено роботу закладів культури (будуть зачинені кінотеатри, театри, музеї, концертні зали), торговельно-розважальних центрів (окрім продуктових магазинів, аптек, зоомагазинів, магазинів з продажу засобів гігієни та побутової хімії). Також не дозволяється проведення релігійних богослужінь (якщо не забезпечена площа приміщення не менше 10 квадратних метрів на одну особу), проведення масових заходів і присутність глядачів на спортивних змаганнях.
Водночас працюватимуть: заклади громадського харчування виключно на винос, АЗС (без роботи кафе), перукарні, салони краси за попереднім записом, дитячі садочки, а школи після канікул відновлять роботу дистанційно.
Крім того, на дистанційну роботу переходять усі підприємства та організації бюджетної сфери. Приватний бізнес також повинен максимально перейти на дистанційну форму роботи, крім підприємств критичної інфраструктури.
У свою чергу, громадський транспорт Києва працюватиме у звичному режимі, але із заповненістю місць для сидіння на 50 відсотків.
Мінус 300 тисяч українців: чому населення України скорочується швидкими темпами (19.02.2021)
01:38
Якими вакцинами людству роблять щеплення від коронавірусу
Глобальна кампанія вакцинації проти коронавірусу набирає обертів. У різних країнах створені вакцини, покликані зупинити пандемію COVID-19. Представляємо їх у фотогалереї DW.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
BioNTech та Pfizer: початок мРНК-революції
Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.
Фото: Francis Dean/Dean Pictures/imago images
Moderna: родом з університету Гарварда
На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.
Фото: Matthew Healey/AFP/Getty Images
У AstraZeneca - "оксфордська вакцина"
Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.
Фото: Channi Anand/AP/picture alliance
"Спутник V": найперша реєстрація
У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.
Фото: Aizar Raldes/AFP/Getty Images
Sinovac: тихий конкурент з Китаю
Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.
Фото: Laily Rachev/Biro Pers Sekretariat Presiden
CureVac: принтер для вакцин від Tesla
Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Schwarz
Sanofi: дві невдачі й допомога Євросоюзу
Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.
Фото: C. Stoll/Sanofi
Johnson&Johnson: достатньо однієї дози
Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.