У Вільнюсі близько 10 тисяч людей вийшли на протест у середу, 8 квітня, через зміни до закону про Литовське національне радіо і телебачення (LRT) - головного суспільного мовника країни, повідомляє місцеве видання Delfi.

Людей було так багато, що всі вони не змогли розміститися на Площі Незалежності біля будівлі парламенту Литви, тож акція поширилася на сусідні вулиці.

Організатори намагаються привернути увагу до поправок до закону, що регулює діяльність суспільного телебачення і радіо, які лобіює правляча коаліція. Критики закону вважають, що він обмежує незалежність і політизує суспільного мовника. Перші акції протесту відбулися ще в грудні 2025 року. Тоді депутати від опозиції саботували розгляд ініціативи й законопроєкт тимчасово зняли з обговорення для доопрацювання.

Перед учасниками демонстрації в середу виступив спікер литовського парламенту Юозас Олексас. Однак він не підтримав протестувальників і заявив, що група депутатів, яка працювала над текстом закону, дослухалася до думки експертів. Водночас, за словами політика, він радий тому, що люди висловлюють свою позицію в демократичній країні.

Суперечки щодо призначення гендиректора LRT

Насамперед зміни до закону стосувалися роботи громадської ради компанії, яка призначає генерального директора LRT. Кандидатури членів ради - 12 осіб - висувають за квотами політичні партії, президент Литви та громадські організації.

З 2018 року посаду гендиректорки LRT обіймає Моніка Гарбацяускайте-Будрене, яку рада переобрала у 2023 році. Гарбацяускайте-Будрене пов'язують з партією "Союз Вітчизни" та лібералами - правлячою коаліцією 2020-2024 років. Соціал-демократи, які прийшли їм на зміну разом із молодшими партнерами, неодноразово висловлювали невдоволення діяльністю очільниці LRT, стверджуючи, що за її керівництва мовник відображає погляди бізнесу та столичної інтелігенції, але не мешканців сіл і малих міст.

Поправки пропонували зробити голосування в раді таємним (нині воно відкрите) та скоротити кількість голосів, необхідних для усунення гендиректора з посади - з восьми до семи, тобто з двох третин до простої більшості. Крім того, розширився перелік підстав, за якими гендиректора мовника можна звільнити.

Соціал-демократи стверджують, що все це спрямовано не на встановлення контролю над змістом програм, а на зміну системи, яка робить голову LRT фактично незмінюваним до завершення терміну повноважень.

ЄС занепокоєний планами литовської влади щодо LRT

Рада Європи, Європейська мовнна спілка та різні профспілки журналістів попереджали, що лобійовані зміни можуть вплинути на редакційну незалежність литовського телерадіомовника.

"Згадані поправки є шкідливими, загрожують незалежності суспільного мовника і навіть створюють передумови для політичного втручання у створюваний ЗМІ контент та редакційну політику", - писали литовські журналісти.