Жителі Польщі змінюють своє ставлення до українських біженців? Відео, яке циркулює в різних соціальних мережах, вочевидь, мало би створити саме таке враження. У ньому стверджується, що у столиці Польщі Варшаві мережі Wi-Fi називають антиукраїнськими гаслами з метою, "безсумнівно, залякати українських біженців", стверджується у відео.

Твердження: проросійський канал у соцмережі X (раніше відомій як Twitter) поширює відео нібито від DW і пише: У Польщі триває антиукраїнський флешмоб, де біженців з України ображають назвами мереж Wi-Fi. Поляки нібито називають свої мережі "Україна - пекло", "Вбивці з України", "Українці, йдіть додому". Також відео поширилося у Facebook і Telegram.

Результат перевірки фактів від DW: Фейк.

Відео не було створено DW, і наведені факти не може бути доведено. Шрифт, використаний у відео, не збігається зі шрифтом, який DW використовує у своєму відеошаблоні. Крім того, розташування тексту інше, ніж у відео DW. Це можна побачити у порівнянні між стоп-кадром зі справжнього відео DW і підробки.

Спуфінг - спроба підміни цифрової ідентифікації, щоб викликати довіру

Це вже не вперше канали, які часто поширюють проросійський та антиукраїнський контент, публікують фейкові відео нібито від західних ЗМІ. Фальшиві відео та "твіти" CNN, BBC і DW вже поширювалися торік. Ця форма дезінформації називається спуфінгом, коли цифрову ідентифікаційну інформацію підробляють, щоб викликати довіру й виглядати достовірною.

Однією з причин, чому відео може створювати враження автентичного, є те, що його побудовано ідентично до того, як це робили б журналісти DW та інших авторитетних ЗМІ: перший кадр показує Площу Ринок у старому місті Варшави та переносить глядача на місце події.

Насправді ж жінка, яка на третьому кадрі йде польським вокзалом із великою кольоровою сумкою та дитиною за руку, походить із репортажу ВВС.

Читайте також: Фактчек: фейкові новини під логотипами BBC, CNN, DW та інших

Стокові кадри видають непрофесіоналізм підробників

Однак невдовзі у відео видно те, що не повинно було б з'являтися у професійному журналістському відео: руки, які набирають текст на смартфоні, взяті зі стокових архівів, тобто знятих з комерційною метою кадрів широкого застосування, опублікованих на платформі Pixabay у грудні 2022 року. Те, що ці кадри зняли в Польщі, так само малоймовірно, як і те, що це смартфон у руках українського біженця.

Те ж саме, ймовірно, стосується й молодого чоловіка, який дивиться на екран свого мобільного телефону в середині відео. Ясно одне: ці кадри уже використовували у відео на YouTube у 2020 році.

Подальші розбіжності викликають ще більше сумнівів у правдивості інформації

Кілька інших елементів також можуть викликати підозру, навіть якщо ці кадри не походять з інтернету. Чому хтось вводить свій пароль на англомовній сторінці входу, коли йдеться нібито про репортаж із Польщі? Чому більшість Wi-Fi мереж у відео мають англійські назви, а не польські чи українські, коли вони нібито спрямовані поляками проти українців? У такому разі логічніше було би назвати мережу Wi-Fi не англійською, а польською чи українською.

Читайте також: Фактчекінг: як поширюються фейки про українських біженців

Готовність Польщі допомагати українцям залишається високою

Український центр протидії дезінформації називає відверто фальшивим не лише це відео, але і його зміст. Звичайно, не можна повністю виключати, що десь у Варшаві немає мереж Wi-Fi із подібними назвами. Однак достовірних доказів того, що це саме так, у цьому фейковому відео немає.

У будь-якому разі враження, яке має передати фейкове відео, а саме - те, що українці є небажаними в Польщі, не підтверджується опитуваннями громадської думки. Навіть якщо відкритість щодо прийому більшої кількості українських біженців у Польщі з часом дещо зменшилася, вона надалі висока. Під час опитування у квітні 2023 року 73 відсотки респондентів висловилися "за", тоді як лише 19 відсотків - "проти". У попередньому опитуванні 83 відсотки воліли, щоб Польща допомагала українським біженцям, і лише 11 відсотків були проти.