Військова стратегія Молдови на найближче десятиліття передбачає модернізацію армії та приведення її у відповідність до стандартів ЄС в галузі оборони, а також підвищення оперативної сумісності із зовнішніми партнерами. Кількість військовослужбовців в армії Молдови зросте до 10 500 осіб, а військові витрати збільшаться до 1% ВВП. Збройні сили активніше братимуть участь у міжнародних місіях з підтримки миру під егідою ООН, ОБСЄ та ЄС.

Ухвалений 8 жовтня документ викликав нервову реакцію в Москві, оскільки в ньому Росія названа головною загрозою безпеці країни через війну проти України, можливе розширення бойових дій на територію Молдови й присутність російських військ у Придністров'ї.

Оборонна доктрина Молдови

Метою нової військової стратегії Молдови є інтеграція в систему безпеки Євросоюзу. Документ бере за основу лише оборонні цілі, центральним елементом буде створення до 2035 року потенціалу армії, заснованого на стримуванні, швидкому реагуванні та протидії широкому спектру військових загроз, у тому числі гібридних.

Серед пріоритетів називаються розвиток систем ППО і повітряного спостереження, радіоелектронної боротьби (РЕБ), кіберзахисту, а також посилення сил для проведення спеціальних операцій. Крім того, передбачені модернізація систем командування, управління та зв'язку, участь країни в забезпеченні регіональної безпеки.

Документ ставить за мету збільшити до 2030 року витрати на оборону до 1% ВВП. Бюджет міноборони повинен буде забезпечити мінімальну зарплату військовослужбовцям. Вона не може бути нижчою за середній рівень. Документ передбачає і залучення співфінансування зовнішніх партнерів для реалізації проєктів з модернізації військових можливостей і навчання особового складу.

Прем'єр-міністр Дорін Речан підкреслив, що уряд розвиватиме армію. Він розкритикував, що його попередники тримали її "в злиднях і хаосі всі ці десятиліття". А тим, хто хвалить Кремль, Речан нагадав, що Москва витрачає на війни 7% ВВП і 32% бюджету. "Кожен третій долар російського бюджету йде на вбивства дітей, молоді та жителів України", - заявив Дорін Речан.

Читайте також: "Молдова перемогла Росію": як у країні відбулися історичні вибори

Хто надасть допомогу Молдові

Модернізувати армію Молдови допоможе Бундесвер. Протягом наступних чотирьох років консультанти експертної місії під керівництвом підполковника Олівера Лотце (Oliver Lotze) проаналізують оборонний потенціал країни. Групу німецьких військових експертів представили 6 жовтня на зустрічі міністра оборони Анатолія Носатого з новим послом Німеччини в Кишиневі Губертом Кніршем (Hubert Knirsch). Співпраця передбачена міжурядовою угодою між двома країнами, що її підписали 15 травня в Берліні. 

Вперше про нову Стратегію національної безпеки в Молдові заговорили наприкінці 2023 року з подачі президентки країни Майї Санду. До того часу армія фінансувалася за залишковим принципом, і її потрібно було створювати майже з нуля.

У квітні 2024 року Рада ЄС в рамках Європейського інструменту миру (EPF) вжила заходів на підтримку Збройних сил Молдови - на що було виділено 41 мільйон євро. Протягом 40 місяців на ці гроші має бути придбано нелетальне обладнання для повітряного спостереження, мобільності, РЕБ і логістики.

Практично відразу ж міноборони Молдови підписало контракт про закупівлю нового радара для моніторингу повітряного простору, а до Кишинева з Бухаресту був переведений для роботи французький військовий аташе. Роком раніше за 14 мільйонів євро таке ж обладнання було закуплено у Франції.

Коментуючи допомогу партнерів, міністр оборони Молдови Анатолій Носатий визнав, що країна не може дозволити собі придбати повноцінну систему протиповітряної оборони, оскільки вона перевищить річний бюджет армії, який становить близько 100 мільйонів євро. Про систему ППО в Молдові заговорили через виявлення на півдні країни фрагментів з вибухівкою від безпілотників після російських атак на прикордонний Ізмаїльський район Одеської області.

Паралельно Молдова підписала з Румунією, країною-членом НАТО, угоду про співпрацю в галузі військової освіти і підготовки. У травні 2024 року уряд Румунії затвердив поправку до угоди з Молдовою, що включає положення про взаємну підтримку в аспектах, пов'язаних з підготовкою та участю в місіях і операціях в рамках багатонаціональних коаліцій під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО та ЄС.

Читайте також: ЄК і Кишинів погодили стратегію енергонезалежності Молдови

Реакція Росії та проросійської опозиції в Молдові

Ігор Додон, колишній президент Молдови та лідер найбільшої проросійської Партії соціалістів (ПСРМ), яка перебуває в опозиції, різко розкритикував рішення уряду прийняти нову стратегію. Він заявив, що замість реформ в охороні здоров'я, освіті та сільському господарстві нейтральна Молдова отримує військові стратегії на десятиліття наперед. Пріоритети Майї Санду та її партії, на його думку, суперечать очікуванням людей та національним інтересам.

А в інтерв'ю російському державному агентству ТАСС Додон був більш різким. "Нинішнє керівництво ЄС підштовхує нашу країну до війни, розглядаючи разом з Україною як прифронтову територію, з якої можна використовувати нас проти своїх геополітичних супротивників, перш за все проти Росії", - сказав Ігор Додон.

З приводу визначення військових загроз у новій військовій стратегії Молдови жорстко висловився голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов. Він попередив, що Молдова, назвавши Росію ворогом, ризикує отримати відповідь: "Оскільки вони вважають, що ми вороги, то ми знаємо, як поводитися з нашими ворогами". Майю Санду він назвав "маріонеткою Заходу", а Молдову "поліцейською державою, де придушується будь-яке інакомислення".