1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

На мітингу у Кишиневі вимагали розпустити парламент і уряд

Микола Кондратенко
6 грудня 2020 р.

Акція протесту в Кишиневі завершилася ухваленням резолюції з вимогою відставки уряду і проведення дострокових парламентських виборів.

Акція протесту у Кишиневі 6 грудня
Акція протесту у Кишиневі 6 грудняФото: Constiantin Grigorita

Учасники акції протесту в столиці Молдови Кишиневі у неділю, 6 грудня, ухвалили резолюцію з вимогою відставки уряду і проведення дострокових парламентських виборів. Мітинг біля будівлі парламенту, в якому, за оцінками кореспондентів агентства AFP, взяли участь кілька десятків тисяч людей, тривав дві години і завершився мирно. Протестувальники вигукували серед іншого: "Геть злодіїв, геть корупцію!".

У резолюції на уряд покладається відповідальність за "катастрофічну соціально- економічну ситуацію" і відсутність "ефективних заходів проти пандемії коронавірусу".

Читайте також: Майя Санду: Цей уряд і парламент повинні піти

"Ми вимагаємо терміново розпустити парламент. Обрана президентка має прийняти рішення згідно з положеннями конституції. Дату дострокових парламентських виборів президентка має призначити після консультацій з політичними партіями", - йдеться в резолюції, цитує інформагентство "Інтерфакс".

Обрана президентка Молдови Майя Санду на мітингу в КишиневіФото: Constantin Grigorita

Організатори мітингу стверджують, що в акції взяли участь понад 50 тисяч осіб. Крім того, за їхніми даними, багато хто не зміг доїхати, оскільки поліція не пустила їх у Кишинів. Зокрема, на околицях молдовської столиці на узбіччях припарковані десятки тракторів, на яких у Кишинів хотіли приїхати фермери, щоб приєднатися до акції протесту.

До неї закликала обрана президентка Молдови Майя Санду після ухвалення парламентом раніше цього тижня законопроєктів, які обмежують повноваження президента. Учасники мітингу також висунули вимогу анулювати пакет законів, ухвалений цього тижня коаліцією Ігоря Додона та Ілана Шора.

Урядові будівлі охороняли кілька сотень співробітників силових структур.  

Урядові будівлі у Кишиневі охороняли сотні силовиківФото: Constantin Grigorita

Обмеження повноважень президента

Нагадаємо, у Молдові 3 грудня, незважаючи на протести опозиції, нова парламентська більшість обмежила повноваження президента, перевівши Службу інформації та безпеки з підпорядкування президента в підпорядкування парламенту. Також було ухвалено ще кілька спірних законопроєктів, які навіть не отримали передбачених у таких випадках висновків уряду і парламентських комісій.

Читайте також: Коментар: Молдова після виборів - нова доба у найбіднішій країні Європи

Коментуючи ці рішення, Санду заявила, що "в парламенті діє група злочинців, які не поважають ні конституцію, ні закон, ні вибір народу". Санду зазначила, що створений чинним президентом країни Ігорем Додоном альянс в парламенті затвердив без обговорення в тому і числі закон про бюджет, який "містить збереження сірих схем в економіці за рахунок народу".

"Якщо парламент йде проти народу - цей парламент необхідно розпустити", - наглосила тоді Санду.

Читайте також: Зближення Молдови з Заходом: чого очікувати від президентки Санду

Як повідомлялося, на виборах президента Молдови 15 листопада лідерка партії "Дія і солідарність", експрем'єр-міністерка Майя Санду набрала 57,72 відсотка голосів, а нинішній президент Ігор Додон - 42,28 відсотка. Повноваження Додона спливають 23 грудня 2020 року. Інавгурація Санду відбудеться 24 грудня.

Криза у Молдові: чому нова президентка Майя Санду кличе молдаван на барикади (04.12.2020)

04:19

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW